Стартова зустріч по проєкту ForestPost за програмою Еразмус+ відбулася у Львові
У Національному лісотехнічному університеті України (м. Львів), 9-11 грудня, відбулася стартова зустріч партнерів проєкту, асоційованих партнерів та інших учасників, присвячена обговоренню цілей, задач та шляхів реалізації проєкту "Modernizing master programs to support forest sector transformation towards Ukraine’s post-war green rebuilding - ForestPost" (ERASMUS-EDU-2024-CBHE, Грантова Угода №101179074), який реалізовується за програмою Еразмус+.
Проєкт ForestPost розрахований на три роки та має бюджет 794 000 євро. Його реалізація передбачає поетапне впровадження інновацій у освітній процес. "Структура проєкту нагадує процес вирощування дерева - від підготовки ґрунту до отримання зрілого лісу. Кожен етап має свої завдання та очікувані результати", - пояснив координатор проєкту Ігор Соловій.
Проєкт спрямований на модернізацію магістерських програм для підтримки трансформації лісового сектору в контексті післявоєнної зеленої відбудови України. Проєкт ForestPost стане важливим кроком до трансформації лісового сектору України, а також закладе основу для довготривалої міжнародної співпраці та сталого розвитку України. "Проєкт передбачає створення 12 нових навчальних курсів у трьох ключових напрямках: циркулярне лісове господарство, лісові технології та кліматичні зміни", - зазначив професор Лучіано Пуцко. Наступна зустріч партнерів проєкту запланована на весну 2025 року, де буде представлено перші результати аналізу потреб галузі та розпочато роботу над оновленням навчальних програм.
У проєкті беруть участь 3 українські університети та 3 європейські:
- Національний лісотехнічний університет України (м. Львів)
- Національний університет біоресурсів і природокористування України (м. Київ)
- Державний біотехнологічний університет (м. Харків)
- Університет Вальядоліда (Universidad de Valladolid) (Іспанія)
- Трансильванський університет Брашова (Transilvania din Brașov) (Румунія)
- Університет Еберсвальде (Fachhochschule Eberswalde) (Німеччина)
В офіційному відкриті стартової зустрічі взяли участь Володимир Загорський, ректор Національного лісотехнічного університету України; Андрій Кудряшов, в.о. ректора Державного біотехнологічного університету; Роман Василишин, директор ННІ лісового і садово-паркового господарства Національного університету біоресурсів і природокористування України; Хосе Реке, вчений секретар Вищого технічного училища аграрної інженерії університету Вальядоліда; Лучіан Курту, декан факультету лісівництва та лісової інженерії Трансільванського університету Брашова.
У рамках проєкту планується:
- Оновлення змісту освітніх програм відповідно до потреб ринку праці
- Посилення практичної складової навчання
- Впровадження елементів дуальної освіти
- Розвиток "зелених" компетентностей
Особливу увагу під час стартової зустрічі було приділено впровадженню дуальної освіти та розвитку "зелених" навичок у підготовці магістрів лісового господарства. "Надзвичайно важливо зараз думати про майбутнє.
Важливим аспектом проєкту є тісна співпраця з представниками лісової галузі. До проєкту долучилися 33 асоційованих партнери, серед яких Державне агентство лісових ресурсів України, філії ДП "Ліси України", приватні компанії, науково-дослідні установи та громадські організації. "Ми маємо тісні зв'язки з різними приватними деревообробними та меблевими підприємствами. Завдяки цьому ми можемо проводити виїзні практичні заняття для студентів безпосередньо на виробництві", - поділився досвідом Андрій Спірочкін, завідувач кафедри технологій та дизайну виробів з деревини НУБіП України.
Професор Лучіано Пуцко з Трансильванського університету Брашова підкреслив важливість міжнародної складової: "Ми маємо значний досвід у міжнародних магістерських програмах з лісового господарства в Європі. І ми справді раді зробити свій внесок у цей проєкт, зосереджений на магістерських програмах з лісового господарства в Україні".
Значну увагу під час зустрічі було приділено викликам, з якими стикається українська вища освіта в умовах війни. "Наше головне завдання зараз - вижити та зберегти освітній персонал. Це чудова можливість думати про наше майбутнє та розвиток у рамках нашого проєкту", - наголосив один з українських учасників. Професор Орест Кійко, завідувач кафедри технології меблів і виробів з деревини НЛТУ України додав: "Незважаючи на цю криваву війну, незважаючи на всі ці руйнівні перешкоди та бар'єри, ми повинні думати про наше майбутнє. Це означає, що ми повинні розробити стратегію відбудови України. І я сподіваюся, що ця стратегія буде зеленою стратегією".
Доповідь про вплив війни на ліси та лісове господарство в Україні, виклики та перспективи представив Павло Кравець, директор FSC-Україна).
В межах програми другого дня стартової зустрічі відбулася публічна дискусія на тему «Освіта для зеленої трансформації: розвиток лісового сектору України в післявоєнний період». Обговорення було зосереджено на такій темі, як реалії воєнного часу, де Віктор Смаль, Голова Держлісагентства України, наголосив, що «Втрата екосистем, лісів, будівель, техніки не варта абсолютно нічого порівняно з трагедією втрати життя наших працівників». За його словами, внаслідок російської агресії загинули 162 працівники лісового господарства, 262 отримали поранення, 147 пропали безвісти. Понад 2,5 тисячі лісівників нині зі зброєю в руках захищають країну».
Обговорюючи сучасні освітні виклики, докторка Мар’яна Мельникович розповіла про лісовий соціально-економічний сектор з точки зору вдосконалення освітнього процесу в Україні. «Ліс — це частина дуже великої системи, і нам потрібно розвивати системний підхід під час навчання майбутніх фахівців».
Професор Білл Кітон додав, що «вільне володіння англійською є критичним для українських студентів, щоб мати змогу відвідувати інші університети. Але найважливішими технічні навички письма, оскільки вони є запорукою успіху в міжнародній академії».
Було обговорено нові компетенції та діджиталізацію. Професор Норберт Вебер зазначив, що існує три рівні викликів. «По-перше, це врегулювання кризових ситуацій, включаючи дистанційне зондування для заміни наземної діяльності, коли вона надто небезпечна. Друге – відновлення та реабілітація лісових ландшафтів. Третє – забезпечення стійкості лісів як соціоекологічних систем». Крім того, Віктор Смаль зазначив, що за останній час у лісовому господарстві було впроваджено ряд новітніх цифрових систем.
Говорячи про міжнародну співпрацю та інновації, професор Білл Кітон поділився досвідом співпраці між ЗВО та зацікавленими сторонами: «типове навантаження професора становить 40-40-20, тобто 40% дослідження, 40% викладання, але 20% – це те, що ми називаємо послугами. Це можливість взаємодіяти з неурядовими організаціями, сидіти в радах директорів, брати участь у наукових товариствах».
«Ми повинні використовувати найкращий досвід інших країн, і водночас ми є власниками унікального досвіду, який має стати уроком для інших» наголосив Віктор Смаль.
Учасники дискусії дійшли згоди щодо кількох ключових напрямків розвитку:
- Модернізація освіти має відбуватися паралельно з відновленням галузі
- Міжнародна співпраця та обмін досвідом надзвичайно важливі
- Цифрова трансформація та нові технології є необхідною умовою розвитку
- Підготовка спеціалістів має враховувати регіональні особливості та потреби
У кінці третього дня учасники стартової зустрічі дійшли абсолютної згоди щодо необхідності вирішення першочергових питань, таких як захист студентів та викладачів, збереження університетів у буремні часи війни задля можливості планування майбутнього, зеленого розвитку, трансформацій тощо.
Сторінки поекту ForestPost в соціальних мережах:
Facebook - https://www.facebook.com/profile.php?id=61569751407665
Linkedin - https://www.linkedin.com/company/forestpost/?viewAsMember=true
Олександр Сошенський, доцент кафедри лісівництва,
начальник відділу міжнародних проектів
