До 126-річчя університету на факультеті інформаційних технологій відкрили лабораторію штучного інтелекту

Відсьогодні університет може похвалитися ще однією сучасною навчально-науковою лабораторією – штучного інтелекту: на факультеті інформаційних технологій, де активно працюють над розвитком технологій ШІ, її можливості і перспективи офіційно представили ректору Станіславу Ніколаєнку. І приурочили відкриття до 126-річчя НУБіП.

Ера інформації все більше загострює питання використання штучного інтелекту – і не тільки на рівні наукових лабораторій та промислових підприємств, обґрунтовує нагальність її створення декан Олена Глазунова. Сьогодні його проникнення в повсякденне життя – вже даність, яку людина навіть не завжди усвідомлює. Ступінь проникнення штучного інтелекту вже така, що провідні виробники ІТ, оцінюючи позитивно розвиток ШІ, в той же час застерігають щодо необдуманого його використання та впорядкування темпів розвитку. У цьому зв’язку дослідження питань, пов’язаних із штучним інтелектом, набувають особливого значення. На нашому факультеті інформаційних технологій інтенсивно розвиваються напрями наукових досліджень, пов’язаних з розробкою систем ШІ або використанням розроблених його сервісів для різноманітної проблематики – від сфери сільського господарства до освітньої екосистеми. Зокрема, науковці, аспіранти, студенти факультету опановують технології ШІ за кількома напрямами.

І перший з них – штучний інтелект і робототехніка. Зокрема, на кафедрі комп'ютерних систем, мереж та кібербезпеки ведуться роботи по конструюванню, збиранню, ремонту та модернізації безпілотних апаратів різного типу. Для цього використовуються технології 3D моделювання та 3D друку, оптимізації ПЗ вбудованих систем, технології машинного навчання та машинного зору. Проводиться оптимізація конструкції та програмного забезпечення квадрокоптерів, наземних дронів, БПЛА літакового типу. Також проводиться розробка пристроїв виявлення безпілотників малого та середнього радіусу дії. Ними займаються доцент Семен Волошин і асистент кафедри Остроушко Богдан. Крім того, для виконання таких досліджень працівники кафедри кооперуються з нашими викладачами, які наразі є військовослужбовцями і також продовжують займатися наукою. Це Руслан Басараб і Андрій Блозва, які під час відпусток з фронту відвідують факультет і допомагають своїми консультаціями та досвідом.

Наступний напрям досліджень – технології комп’ютерного зору та виконання завдань на розпізнавання об’єктів, стадій росту рослин, стиглості овочів та фруктів. Особливо актуальними є створення автономних пристроїв для виконання таких завдань. Студенти факультету виконують бакалаврські роботи на такі теми досліджень (Олександр Колєсніков) та магістерські (Давид Москаленко). Аспіранти Олекса Качмарський, Дмитро Шевченко, Денис Віннічук також розробляють алгоритми та програмують моделі для розпізнавання, аналізу даних та прогнозування на основі ШІ для різноманітних прикладних завдань, зокрема, моніторингу довкілля, відновлення земель сільськогосподарського призначення після військових дій тощо.
ШІ та Інтернет речей – надзвичайно широкий напрям для впровадження, зокрема і у аграрній галузі. Компанія Аугмента вже кілька років на ринку ІТ продуктів зі своїми розробками розумної метеостанції та бортового пристрою для розумного підживлення рослин. Обидва пристрої використовують моделі ШІ для розпізнавання стану рослин та аналізу даних. Ще одним прикладом девайсу є нейроінтерфейс, який за сигналами мозку може навчити модель подавати сигнали (наприклад, куди рухатися). Такі розробки наразі використовують для конструювання розумних протезів. Технології смарткампусу також вивчаються студентами факультету, зокрема розробка системи оповіщення студмістечка Євгена Степанця використовує модель машинного навчання для формування моделі інформування про небезпеку.
Окремим напрямом є технологія машинного навчання. Вона використовує і комп’ютерний зір, і просто набори великих даних для побудови моделі та її навчання різними методами. Доценти кафедри економічної кібернетики Володимир Кравченко, Володимир Харченко та комп’ютерних наук Роман Руденський розробляють такі моделі - для прогнозування урожайності, надоїв молока. А також окреме дослідження присвячене розпізнаванню вирв після вибухів ракет чи снарядів на полях з визначенням їх розмірів та загальної площі уражень. Такі технології використовують і у системах захисту інформації. Цими дослідженнями займаються професор кафедри комп’ютерних систем Лахно Валерій, аспірант кафедри інформаційних систем і технологій Андрій Глазунов.

Напрям ШІ в освіті також останнім часом достатньо поширений, особливо з появою генеративного ШІ. Чатботи на основі останнього почали широко впроваджувати для підготовки навчального контенту, озвучування матеріалів, генерування графіки для ВР середовищ, тексту для формулювання нових ідей. Такі можливості використовують наші студенти, а навчає їх цьому професор кафедри інформаційних систем і технологій Олена Кузьмінська, доценти Тетяна Волошина, Валентина Корольчук.
Крім генеративного ШІ, багато його сервісів можна використати для управління навчанням студентів. Зокрема сервіси, які дають можливість визначити рівень уваги під час онлайн-занять, їх емоції та відразу скорегувати подання навчального контенту або активізувати діяльність студентів іншими прийомами залучення уваги.
Рекомендаційні системи на основі ШІ – напрям, який розвивається в сферах, де клієнтам необхідно отримати дані за їх запитом та інтересом. Аспірант кафедри інформаційних систем і технологій Ярослав Понзель розробляє моделі для формування індивідуальної освітньої траєкторії студентів.

Станіславу Ніколаєнку науковці факультету показали дрони з ШІ для самонаведення – як для військових (наприклад, враження ворожої техніки), так і цивільних потреб (аграрного сектора). А також роботизовані комплекси, зокрема багатоцільову платформу Ratel-S, яка стоїть на озброєнні ЗСУ та може відігравати роль і камікадзе, і розвідника, і розміновувача. До виробництва цього НРК наші студенти залучаються на різних етапах, до речі, цього літа вони проходитимуть виробничу практику вже офіційно.

Очільнику університету також демонстрували факультетські напрацювання в галузі VR (доповнена реальність), інформували про роль нейромереж у сільському господарстві, використанні в освіті і т.д.

Побачене і почуте під час відкриття лабораторії цілком переконливо засвідчує – попереду нові відкриття та нові можливості для розвитку

Олена Глазунова, декан факультету інформаційних технологій
Валентин Обрамбальський