V ЕВРОПЕЙСЬКИЙ САДІНИЧИЙ КОНГРЕС 12-16 травня у Бухаресті (Румунія)

12-16 травня у Бухаресті (Румунія) відбувся V Європейський садівничий конгрес. На попередніх чотирьох конгресах Україну не було представлено. Цьогоріч цей потужний науковий форум зібрав 800 учасників із 70 країн, тобто на нього приїхали садівники не тільки з Європи, а з усіх інших континентів планети.

 Упродовж конгресу відбулося 10 симпозіумів: - історія садівництва; - овочівництво; - сучасні системи виробництва садовини; - виноградарство та виноробство; - ягідництво; - декоративне садівництво; - міське садівництво; - генетичні ресурси; - роботизація і механізація; - зберігання та переробка садовини. Професор кафедри садівництва ім. проф. В.Л. Симиренка доктор с.-г. наук Володимир Меженський доповів світовій спільності про стан генетичних ресурсів плодових культур в Україні.

Так, в Україні росте понад одна тисяча видів плодових рослин, з яких 110 мають економічне значення. Національний центр генетичних ресурсів рослин України (НЦГРРУ) разом з Мліївською дослідною станцією помології координують роботу зі збереження генетичних ресурсів плодових.

У 14 наукових установах зберігається 18.590 зразків зерняткових, кісточкових, ягідних та горіхових культур. Робота зі збереження біорізноманіття виконується також в системі лісівничих установ, дендропарках, ботанічних садах, університетах та садівниками-аматорами й фермерами. Через російську агресію майже половина установ афілійованих з НЦГРРУ, включаючи ті, що мають багатющі колекції плодових, опинилася на окупованій території, тому на підконтрольній Україні території нині знаходиться лише 28% зареєстрованих зразків національного генофонду плодових культур.

Унаслідок російської агресії знищено Бахмутську дослідну станцію, яка підтримувала генетичний фонд вишні та нішевих плодових культур. Завдяки науковій тематиці, що виконувалася в НУБіП України, колекцію нішевих плодових культур вдалося своєчасно продублювати та розширити. Нині її зосереджено на у ВП НУБіП України «Агрономічна дослідна станція». Кадри зруйнованого міста і дослідної станції вразили присутніх, які просили повернутися до показаних слайдів.

Завдяки різноманітним генетичним ресурсам українські селекціонери створили понад одну тисячу сортів плодових культур, у тому числі - 186 за останнє десятиліття. Досягнення науковців НУБіП України займають чільне місце в Державному реєстрі сортів рослин України.

Сучасне садівництво характеризується введенням в культуру нових, нішевих плодових культур. Так, за останнє десятиліття, до Державного реєстру сортів рослин України вперше включено сорти аронії, садової ірги, бузини, шипшини, ківі, ведмежого горішник вітчизняної селекції. Сорти трьох з цих культур створено науковцями кафедри садівництва ім. проф. В.Л.Симиренка.

Друга доповідь базувалася на дослідженнях, що виконуються співробітниками та аспірантами кафедри садівництва ім. проф. В.Л.Симиренка. Плоди аронії та горобиноаронії займають перші позиції в рослинному світі за умістом біофлавоноїдів, що мають протиокислювальні властивості. Їх використовують з харчовою і лікувальною метою та як природні барвники.

Новий вітчизняний сорт горобиноаронії ‘Всеслава’ вирізняється великими супліддями, що містять більше плодів більших розмірів, ніж будь-який з існуючих сортів аронії. Його плоди накопичують до 2266 мг/100 г загальних поліфенолів, включаючи до 970 мг/100 г флавоноїідів та 199 мг/100 г антоціанів.

Учасники садівничого конгресу мали змогу ознайомитися з роботою Пітешть-Мeрeчiненьського дослідницького інституту плодівництва в Арджесі, поблизу Бухареста. Ця головна садівнича установа Румунії має мережу з 5 дослідницький станцій. Підтримує колекцію генетичних ресурсів, провадить селекційну та сортовипробувальну роботу, займається розсадництвом, ягідництвом, культурою тканин, захистом рослин та розробкою технологій вирощування плодових культур. Учасники конгресу із задоволенням оглянули дослідні сади інституту та продегустували селекційні добори різних плодових культур.

Участь у такому поважному форумі дала можливість підтримати реноме України, як країни з розвинутим садівництвом та садівничою наукою, зав’язати корисні контакти з науковцями інших країн з метою спільних досліджень.

Володимир Меженський,
професор кафедри садівництва ім. проф. В.Л. Симиренка