Вчена рада: прийнято рішення щодо окремих законодавчих ініціатив Міністерства освіти і науки України

  Сьогодні відбулося перше в цьому році засідання вченої ради університету. Воно зібрало не лише її членів, а й представників від кожного факультету і ННІ з правом дорадчого голосу. Всього майже 300 осіб.

  На порядку денному, власне, стояло одне питання: про законодавчі ініціативи Міністерства освіти і науки України щодо зміни фінансової системи, порядку обрання ректора та вилучення відокремлених структурних підрозділів із складу університетів.
  З цього приводу доповідав ректор університету Станіслав Ніколаєнко. Необхідність такого засідання викликана тривогою за долю української вищої освіти загалом і НУБіП, як одного з її лідерів, зокрема, підкреслив він.

  Зокрема, щодо запровадження грантової системи, то виникає ряд питань. Як перехід на гранти підтримає агрономічні, біологічні, економічні та інші спеціальності? Адже прямий взаємозв’язок між балом ЗНО і сумою гранту не враховує складність і життєву необхідність низки спеціальностей, що забезпечують продовольчу безпеку країни.
  Аналіз економічної служби показує, що в разі переходу на грантове фінансування НУБіП недоотримає до 100 мільйонів гривень на рік. Це означає лише одне – кризу в університеті і руйнацію!

  Величезну стурбованість викликає і намагання насильно виокремити відокремлені структурні підрозділи зі складу університетів. Хто цього прагне? Обласні влади? Ні. Університети? Ні. Власне коледжі? Теж ні. То кому це потрібно чи вигідно?
  Помітна руйнація вертикальних і горизонтальних зв’язків. Тож проти цієї ініціативи МОН вже виступили чотири області – Київська, Закарпатська, Тернопільська і Вінницька, і цей процес триває в інших регіонах.
  Принагідно нагадаймо: жоден міжнародний документ Європейського Союзу не містить таких вимог про виведення коледжів зі структури університетів! Підтвердження цьому – наші університети-партнери, зокрема в Німеччині, а також в США.
  Станіслав Ніколаєнко коротко спинився і на вимогах до виборів ректора наглядовою радою. Це – ознака корпоративного управління, де власники, інвестори, вкладаючи кошти, прагнуть мати насамперед економічну ефективність. Наш же університет, наприклад, – бюджетна організація, в основу діяльності якої покладені принципи Болонської угоди – автономія, демократія, участь у виборах викладачів, співробітників і студентів (75%+15%+10%).

  Університети були, є і будуть осередками демократизму, вільнодумства, активної позиції, тож мають право доносити свою позицію до влади, підсумовуючи свій короткий виступ, підкреслив Станіслав Ніколаєнко.
  Правову оцінку згаданим законодавчим ініціативам Міносвіти дав проректор з наукової роботи та інноваційної діяльності Вадим Кондратюк. Вона вже представлена на офіційному сайті НУБіП.

  Те, що питання, винесене на розгляд засідання вченої ради, – справді невідкладне і вкрай важливе для освітян (адже ініціативи МОН порушують ряд статей Конституції України і справедливо викликають велику стурбованість), засвідчило активне його обговорення. До нього долучилися декан механіко-технологічного факультету Вячеслав Братішко, голова профкому Ростислав Тарасенко, декан факультету землевпорядкування Тарас Євсюков, директори Бережанського і Ірпінського фахових коледжів Світлана Пилипишин і Дмитро Костюк, професор-юрист Володимир Єрмоленко, начальник навчального відділу Ярослав Рудик.

  Їхню стурбованість розділяє і голова наглядової ради НУБіП Микола Томенко. Позиція освітянської спільноти повинна бути чіткою і конструктивною, зазначив він. Тож потрібно акцентувати увагу на шкідливості наслідків запровадження згаданих законодавчих ініціатив МОН для майбутнього країни! Підтримуючи курс Президента України і уряду, ми бачимо, що в країні дехто, навіть попри загрози воєнного часу, прагне посіяти смуту, дестабілізувати ситуацію в освіті загалом і в окремих навчальних закладах. І така група горе-реформаторів зібралася біля МОН. Суспільство повинно цьому завадити.

  Вчена рада прийняла рішення вважати ініціативи Міносвіти такими, що шкодять демократичній діяльності вищої школи України, суперечать Конституції України, а тому потребують більш досконалого обґрунтування та експертної перевірки. Та направити його Міністерству освіти і науки України, Верховній Раді України, Президенту України.

  На завершення засідання, Станіслав Ніколаєнко звернувся до колег: слід переглянути навчальні плани і програми; бути готовими до подальшої акредитації і постакредитацій; дбати про профорієнтаційні центри підготовки. І, звісно, активно готуватись до початку другого семестру – перевірити готовність матеріально-технічної бази, дбати про виконавчу і навчальну дисципліну, турбуватися про співробітників і студентів, які потребують допомоги.

Валентин Обрамбальський