Магістри-педагоги успішно завершили навчальну ознайомчу педагогічну практику

Щороку у другому семестрі студенти першого року навчання в магістратурі спеціальності «Освітні педагогічні науки» (освітня програма «Педагогіка вищої школи») гуманітарно-педагогічного факультету НУБіП України проходять навчальну ознайомчу педагогічну практику на кафедрі управління та освітніх технологій, якою керує професор Сергій Кубіцький. Вони знайомляться з сутністю і головними рисами професії викладача закладу вищої освіти, навчальною і науково-дослідною діяльністю кафедр нашого факультету й університету. Навчальна ознайомча педагогічна практика є продовженням вивчення та закріплення набутих знань із дисциплін педагогічного профілю в реальних умовах існування системи вищої освіти в Україні. Вона передбачена навчальним планом за спеціальністю «Освітні педагогічні науки» (Педагогіка вищої школи).

Студенти обов’язково ознайомлюються з освітньою програмою, структурою ЗВО, його матеріально-технічною базою; організаційною та методичною роботою кафедри, з видами і формами навчальної і виховної роботи; здобувають знання про принципи організації та управління вищим аграрним закладом освіти; вміння аналізувати проведені викладачами заняття і виховні заходи; моделювати різні форми організації виховної роботи.

Пандемія коронавірусу і карантинні заходи внесли свої корективи у звичний перебіг практики. Тому керівнику довелося внести зміни у програму практики та замінити реальні заходи, екскурсії та конференції віртуальними, базуючись на Інтернет-джерелах та досвіді керівника практики. У 2022 році ми працюємо в умовах широкомасштабної війни росії проти України, тому умови нашої праці ще більше ускладнилися. На початку практики її керівниця провела зі студентами організаційну нараду.  У перший день роботи студенти ознайомилися з Програмою практики, її завданнями, послідовністю їх виконання, сутністю професії викладача ЗВО, з видами навчальної документації тощо. Студенти дізналися чимало цікавого з історії виникнення та розвитку нашого університету, історії створення гуманітарно-педагогічного факультету, його структуру, напрями діяльності кафедр, завдання у сфері підготовки фахівців за різними спеціальностями, напрями дослідницької роботи, про грані педагогічної діяльності.

У реаліях сьогодення, коли за вікном літають ракети, вибухають бомби, гинуть мирні люди і захисники нашої держави, від перегляду новин емоції різного характеру переповнюють душі, а гама відчуттів змінюється по декілька разів на день, коли паніка у багатьох бере верх над здоровим глуздом, а від страху стигне кров, потрібно розуміти, що кожен з нас потребує допомоги! Так, саме – допомоги. Допомоги нашим душам і серцям! «Господи, через ненависть до загарбників і всього, що вони накоїли, не дай люті зруйнувати нас зсередини» (Президент України Володимир Зеленський).

Патріотизм й оптимізм – цього потребують сьогодні і студенти, і викладачі, і кожен громадянин незалежної України. Ми вдячні Ліні Костенко за її чудові рядки, які якнайкраще відображають дух і силу нашого народу: 

«Україна – це супер. Україна – це ексклюзив. По ній пройшли всі катки історії. На ній відпрацьовані всі види випробувань. Вона загартована найвищим гартом. В умовах сучасного світу їй немає ціни».

Наші вихователі з садочку прищеплюють дітям високі моральні принципи, повагу до батьків, до старших, любов до природи, жагу до знань, любов до Батьківщини.

Де взяли мужності наші чоловіки, які ще вчора ходили на роботу, а у вихідні зустрічалися з друзями на футболі чи рибалці? Ми пишаємося кожним українцем, кожною жінкою (їх у ЗСУ вже 32 тисячі!), які мужньо захищають нашу землю та ризикують життям за право жити під мирним небом у незалежній Україні.

Сьогодні ми разом – єдині з нашими ЗСУ, НГУ, прикордонниками, бійцями з територіальної оборони, волонтерами. Наше завдання бути гідними учнями наших педагогів і в такий важкий час для нашої країни ми не маємо права здаватися, ми потрібні нашій Батьківщині як ніколи, адже ми найосвіченіша і найсвідоміша нація в усьому світі. Військовий стан – не перешкода навчанню, а новий виклик перед нами! Сьогодні як ніколи ми розуміємо важливість нашої майбутньої професії. Ми повинні, саме повинні, наш обов'язок перед нашою державою зробити все можливе, щоб наша країна збагачувалася талановитою освіченою молоддю.

Для розуміння того, хто такі українці хочеться згадати нашого земляка, який є яскравим прикладом людини, покликання якого – педагогіка. Його відомої праці «Серце віддаю дітям», рівня любові до дітей, до природи і всього оточуючого достатньо, щоб зігріти весь світ. Василь Олександрович Сухомлинський, переживши страшні події тогочасної війни, отримавши серйозне поранення, втративши сім'ю, знайшов в собі сили, знайшов у своєму серці місце для любові до оточуючих, подарувавши нам надію на майбутнє та велику кількість безцінних напрацювань за таке коротке життя   
генія.

Упродовж проходження практики ми занурилися у бурхливий світ педагогіки наших наставників та закордонних колег. Нам пощастило відвідати лекційне заняття нашого керівника практики Тамари Ковальчук, яка зробила все можливе і неможливе для нашого найпродуктивнішого, найкомфортнішого, наскільки це можливо у військовий час, проходження практики.

Олена Спільник про відвідану лекцію з елементами бесіди доцентки кафедри управління та освітніх технологій Тамари Ковальчук: «Викладач дотримується всіх вимог проведення лекційного заняття. Чітко сформульовано мету і завдання заняття, які відповідають оголошеній темі. Тамара Іванівна володіє великим обсягом знань, які вміло передає студентам і формує цікаві запитання, на які студенти факультету захисту рослин активно відповідають. Були наведені приклади, пов’язані з тематикою заняття, студенти висловлювали думки та наводили приклади з власного досвіду. Викладач отримала слушні відповіді на запитання та цікаві думки і тези, що доводять добрий рівень знань у студентів з дисципліни «Педагогіка». Зауважимо, що студенти спеціальності «Екологія та охорона навколишнього середовища» мали можливість обговорювати проблеми формування екологічно грамотної, свідомої, з високою екологічною культурою та патріотично налаштованої особистості»…

«Лектор вміло переходить від простих прикладів з життя, до більш складних професійних думок та ситуацій. Цікавими були питання, що стосувалися формування екологічної культури, адже лекція читалася  студентам спеціальності «Екологія». Були підведені підсумки обговорення та отримані відповіді на запитання. Продемонстрована презентація містила основний теоретичний матеріал, що дає студентам змогу глибоко та повноцінно освоїти тему лекції. Викладач тісно пов’язала питання лекції з нинішньою ситуацією у країні. Було наголошено наприкінці заняття, що дана тема буде продовжена на наступному занятті. Студенти отримали завдання, ознайомилися з аналізом попередньо виконаних робіт на порталі Еlearn».

Важливою складовою практики було виконання творчих індивідуальних завдань кожним студентом та їх узагальнення у вигляді звітів, а на завершення – захист виконаної роботи на завершальному етапі практики та відповіді на запитання керівника практики, які стосувалися усієї її програми. Відзначимо, що в цій складовій студенти могли проявити ініціативу, наполегливість, кмітливість, власний погляд на стан речей, подій і проблем.

Захист звітів і презентації виконаних студентами робіт, обмін думками, пропозиції, висновки допомагають керівнику подивитися збоку на проведення навчальних практик і проєктувати зміни до програм у майбутньому. Заслуговують на увагу творчі роботи виховних заходів для власних закладів освіти Олени Спільник, Марини Смірнової, Валерії Хапиліної, Катерини Мелікової.

Слайд із творчоої роботи Олени Спільник

Слайд із роботи Олени Спільник

Слайд із творчої роботи Марини Смірнової

Слайд із творчої роботи Валерії Хапиліної

Упродовж війни ми можемо не тільки фінансово, але й енергетично допомогти ЗСУ своєю любов’ю до ближнього, своїм словом. Адже мова наша – наймогутніша зброя. Особливо це стосується педагогів.

Важливо бути сьогодні настільки сильним, щоб не піддаватися на провокації, не дозволяти злобі і ненависті окутати наше серце і це під силу тільки нам – українцям! Стан ейфорії, що підкріплювалася дикою злістю до ворога і невичерпною гордістю за наші перемоги… Під час ейфорії ми по максимуму об’єдналися, згуртувалися, зарядилися бойовим духом! Ми могли не спати, не їсти і працювати… Ми вмикаємо для себе функцію захисту!  Ніякого виснаження – ми сильні, бо ми діти і правнуки характерників, – справжніх воїнів Світла! Країну відбудуємо, героїв вшануємо!

«Шкода, що у минулого нема дверей…
Туди так часом хочеться вернутись,
Речей забутих пальцями торкнутись
І обійняти ще живих людей…
Але в минулого нема дверей…»

Мати Тереза говорила: «Я ніколи не приєднаюся до руху проти війни… покличте мене, коли з’явиться рух за мир». Мир неодмінно прийде з нашою перемогою!

Наша Alma mater, наш НУБіП України – один з перших університетів в Україні, що почав працювати в умовах війни. Це найменше і, водночас, найбільше, що ми можемо зробити, щоб віддати свій борг нашим героям – воїнам ЗСУ, бійцям з територіальної оборони і волонтерам. Наш ректор Станіслав Ніколаєнко, маючи величезний досвід, розуміє, що винищити націю можна, забравши в неї освіту. Цього ми не дозволимо зробити ніколи, навіть упродовж важких випробувань.

А тепер про найважливіше – про роздуми студентів після завершення практики.

Катерина Мелікова: «Моя думка в цьому питанні кардинальна. Так як у мене перша освіта медична, то для мене немає значення, хто має рацію, якщо люди помирають – це потрібно зупинити. Нічого, абсолютно нічого не може мати більшу цінність, ніж людське життя. Тому дуже обурливою є поведінка частини світу. Ще одним важливим аспектом є час, що минає в очікуванні завершення війни, що природньо. Проте не варто забувати, що це дні нашого життя і сьогодні продовженням навчання в такий буремний для нашої країни час, ми реалізуємося, розвиваємося, набуваємо нових знань, умінь та навичок, повноцінно беручи від життя кожен момент. Нічого важливішого за життя немає, його треба берегти та цінувати. Зараз такий час, жахливий час... коли думаєш лише про одне..., щоб мирно пройшов день і минула ніч... Але ми маємо переключатися, відволікатися, давати приклад дітям, що ВІЙНА не привід для того, щоб забути про все... Ми маємо отримувати знання і неважливо де – за партою, дистанційно, самостійно... Ми мусимо  розвиватися попри все. Ми вільний народ  вільної країни. І в цьому наша  сила».

Марина Смірнова: «І от вона – війна. Яке страшне слово. Вже не залишилося ні наївності, ні романтики. Їм на зміну прийшла тривога передусім за своїх і чужих дітей, всіх українців, за наше майбутнє. За країну, яка вже понівечена бойовими діями і вимагатиме тривалих років, коштів і зусиль на відновлення. За наші душі, які мимоволі кристалізуватимуться холодом ненависті до ворога й не скоро зможуть розтанути. Оскільки я працюю вчителем, то для мене дистанційне навчання в період війни – це чудова можливість для учнів у цей нелегкий час поспілкуватися з тими, хто їм близький і за ким вони сумували, а для декого і побачити знайомі обличчя, і почути рідну мову. Це важлива допомога дітям, яку може надати кожен вчитель упродовж війни».

Карина Ганусік: «Педагогічна дистанційна освіта у військовий час є дуже вагомим фактором для тих студентів, що знаходяться за кордоном. Таким чином, ми маємо змогу здобувати знання, вдосконалювати практичні навички та не втрачати діалогу з викладачами».

Павліна Керек, викладач ВСП «Мукачівський фаховий коледж НУБІП України»: «Ми не можемо дозволити собі розкіш песимізму, нам необхідно зосередитися на нашій волі до життя, волі до свободи, до права жити своїми мріями. Лише освічене, моральне та духовно багате суспільство здатне перемогти у цій війні. На нас, – педагогів, лягає завдання допомогти та сприяти новому поколінню в їх зростанні та становленні, у їх виборі і напрямку шляху розвитку».

Наводимо також думки про практику й інших студентів:

«На ознайомчій практиці ми отримали безцінний досвід, ознайомившись як з теоретичними положеннями спеціальності «Педагогіка вищої школи», так і з реальним станом галузі освіти, її вишів, керівних установ у цій сфері».

«У час практики я мала нагоду працювати з професійними керівниками практики, які провели з нами цікавий «ознайомчий курс» нашої професії. Важливо також, що виконуючи функції старости, отримала навики організації робочого процесу разом із моєю групою. Вкотре впевнююсь, що професія викладача у ЗВО – далеко не з легких. Я ближче познайомилася з факультетом, деканатом та нашим університетом в цілому. Цікаво було познайомитися з багатьма видами документів та проєктів, які створюють педагоги».

«На мою думку, дистанційна форма навчання є для нас незвичною. Ми, студенти, ще тільки вчимося самостійно збирати інформацію з різних джерел (друковані носії, інтернет-ресурси та ін.), самостійно аналізувати та робити висновки. Проте в майбутньому це зробить з нас самостійних, вдумливих, професійних фахівців, які будуть вдосконалюватися, постійно професійно зростати, а не зупинятися на одному рівні. Багато нюансів змушують іноді зайвий раз нервувати (наприклад, технічні збої в роботі системи, відсутність світла, Інтернету). Якщо брати до уваги лише час проведення практики, який також був у дистанційній формі, то я не можу навести якісь істотні недоліки. Хотілося б мати довшу ознайомчу практику, більше бувати на виховних заходах, тому що ніщо не може замінити живе спілкування з професіоналами».

«Студенти під час практики проявляли себе не так активно, як цього хотілося б нашому керівникові (причиною чого, на мою думку, є саме «проблема ідентифікації студента» під час дистанційного навчання), але легко йшли на контакт та виконували поставлені задачі. Я впевнена, що навчальна ознайомча практика була дуже корисною, а досвід, який я отримала під час її проходження, обов’язково стане корисним для моєї майбутньої професії».

«Дистанційне навчання для мене – це можливість навчатися у будь-який час, у будь-якому місці, у своєму темпі. Але через таке навчання у нас з’являється нестача практичних вмінь та навичок у своїй сфері та з’являються проблеми у розвитку комунікабельності. Після закінчення ознайомчої практики я зробила певні позитивні висновки про своєї майбутню професію. Для мене навчальна ознайомча практика була корисною та пізнавальною».

Отож, перша навчальна ознайомча педагогічна практика студентів-магістрантів спеціальності «Освітні педагогічні науки» (Педагогіка вищої школи) гуманітарно-педагогічного факультету завершилася успішно! Майбутні фахівці дізналися більше інформації про професію викладача закладу вищої освіти, оволоділи новими знаннями, спробували співставити інформацію про різні заклади освіти. І сформувати переконання, що для того, щоб мрія стала дійсністю, треба докласти чимало зусиль як за партою в аудиторії, так і за комп’ютером, і на практиці! То ж побажаємо практикантам міцного здоров’я, натхнення і наполегливості, успішного проходження й інших практик! А дистанційні інформаційні технології навчання хай будуть підмогою у вирішенні цих та інших завдань!

Катерина Мелікова,
староста групи магістрів 1 року навчання спеціальності «Педагогіка вищої школи»,
Тамара Ковальчук,
доцентка кафедри управління та освітніх технологій, керівник практики