Андріївські посиденьки з народним театром «Березіль»

         У традиціях наших предків вечорниці були дуже поширені.  На них молодь знайомилася ближче  і пару собі вибирала. Було так заведено, що кожне село і навіть вулиця мали «свою» хату для вечорниць.

      Як тільки звечоріло, дівчата до господині, де мали відбуватися вечорниці, приносили хто що мав: сир, масло, борошно, яйця, фрукти. Хлопці приносили наливку і цукерки. Господиня ще за два дні варила компот із сушених фруктів і готувала картоплю на вареники. Дівчата приходили заздалегідь, щоб допомогти господині приготувати святкову вечерю.

         Після заходу сонця приходили парубки, розсідалися по світлиці, і тоді розпочиналося дійство. Починалося воно із цікавих історій, які переказували хлопці,  поки деякі дівчата з господинею накривали святковий стіл.

         Звичайно, цього вечора влаштовувалися різноманітні забави, грали в різні ігри, жартували та оповідали різноманітні історії. А в ніч з 12-го на 13-те грудня ворожили… і зазвичай, гучно гуляли аж до Дня Святого Миколая

         Основна дія свята — це кусання «калити». Печиво у вигляді сонця прив'язують якнайвище попід стелею, а потім хлопці із зав'язаними очима мусять дострибнути до нього й відкусити шматок.

         Цього року Народний театр «Березіль»також запрошує усіх на Андріївські посиденьки, де молодь буде розважати вас тим, що оживлятиме неживі предмети.  Чи легко це показати? Напевно, не так просто, як здається на перший погляд, але для справжніх акторів немає нічого неможливого. Тож  вашій увазі  - фільм "З життя предметів".