«Голосіївська ініціатива 2020»: нове обличчя старої кафедри

     Дивно, але факт: вухо слона своєю формою нагадує… ареал проживання цього виду тварин. У індійського – Індію, африканського – Африканський континент. І хоча зі слонами українці стикаються не щодня і навіть не щороку, переконатися в цьому можна, відвідавши музей анатомії кафедри анатомії, гістології, патоморфології тварин ім. акад. В.Г. Касьяненка, ознайомитися з його експозицією і отримати від того велике задоволення.

     Сьогодні він, образно кажучи, за підтримки і допомоги ректора Станіслава Ніколаєнка переживає свій Ренесанс. Що і не випадково, адже музей, що є однією з перлин університету, відіграє неабияку роль у профорієнтаційній роботі (це засвідчують відгуки у соціальних мережах та активність у соцопитуваннях тих, хто тут побував). Площі музею за останній рік збільшилися (хоча і цього, враховуючи надходження нових експонатів, замало). Що потребує ремонту – ремонтується силами кафедри та ремонтної бригади університету, а створення наукових та навчальних колекцій і поповнення експозиції забезпечують кафедрали. Як, власне, і сама кафедра, де в гістологічному та патологічному блоках активно ремонтується аудиторний фонд, лабораторії і службові приміщення, встановлюються LED-лампи. Єдине нарікання: системи вентиляції і витяжки, які поки-що не працюють, а без них же – ніяк. Вкрай необхідним для кафедри є і ліфт для підйому навчального трупного матеріалу до аудиторій. Він, власне, є, але з моменту введення в експлуатацію морфологічного корпусу жодного дня не працював.

     «Блакитною мрією» ж завідувача кафедри Олега Мельника залишається подальше розширення цього його дітища – скляне перекриття внутрішнього дворика морфологічного корпусу. Саме тут зможе у найближчій перспективі розміститися унікальний музей норми та патології. Це питання абсолютно на часі, оскільки на кафедрі, у зв’язку із запровадженням в університеті нових спеціальностей – «Громадське здоров’я», «Фізкультура і спорт», «Біомедична інженерія» – необхідно і далі розширювати існуючу матеріально-технічну базу, аби забезпечити належне викладання відповідних дисциплін, говорить він.

     Нагальним є і питання створення повноцінної лабораторії пластинації (або полімерного бальзамування). Цією технологією в Україні володіють лише співробітники кафедри анатомії, гістології, патоморфології тварин ім. акад. В.Г. Касьяненка НУБіП. Така лабораторія зможе в перспективі працювати у промислових масштабах і дасть можливість не лише забезпечити наш факультет ветеринарної медицини високоякісними натуральними препаратами для викладання як фундаментальних, так і клінічних дисциплін, але й на комерційній основі задовольнити потребу в цих препаратах ветеринарних і медичних закладів освіти та шкіл всієї Україні. Ба, навіть вийти на міжнародний рівень.
     Гостро стало і питання створення гістологічної та діагностично-патогістологічної лабораторій, що на комерційній основі могли б проводити постановку посмертних діагнозів тварин. А це нині досить затребуваний напрям. У поєднанні з відремонтованою спонсорським коштом у минулому році, але ще не до кінця обладнаною секційною залою, і вже згаданими лабораторіями дасть змогу створити потужну базу для проведення курсів підвищення кваліфікації для фахівців відповідного профілю. Все зазначене звісно ж потребує належного фінансування для придбання сучасного обладнання.

     І, безумовно, не можна залишити поза увагою прекрасну бібліотеку, що створюється на кафедрі. У будь-якого бібліофіла, не кажучи вже про науковців, загораються очі при оглядинах її фондів, що налічують тисячі книг з ветеринарної медицини, на титулках багатьох з яких стоять роки від початку ХІХ століття. А вона ж тільки формується.

Валентин Обрамбальський