Підготовка студентської збірної НУБіП України з футболу та футзалу в період карантину

     Фізична підготовка один з важливих процесів, ключова роль якого полягає в досягненні та збереженні високого рівня фізичної підготовленості впродовж змагальних періодів. У спорті існує два види фізичної підготовки: загальна та спеціальна. Основна мета загальної фізичної підготовки – всебічний фізичний розвиток спортсмена, що відповідає специфічним потребам ігрової спеціалізації. Спеціальна фізична підготовка це процес, що спрямований на розвиток рухових здібностей, які відповідають спеціалізації ігрового амплуа гравця.

     Особлива увага розвитку загальної фізичної підготовки приділяється на початку підготовчих періодів, що становить 60,0 % вправ у тренувальному процесі, це зумовлено виходом спортсменів на оптимальний рівень спортивної форми, що спостерігається у високих за інтенсивністю та об’ємом тренувальних навантаженнях.
     Під час карантину, коли призупинено змагальний та загальнокомандний тренувальний процес на перший план виходить розвиток фізичної підготовки футболіста. Цей період можна розглядати, як підготовчий до подальших змагань, що розпочнуться після знаття обмежувальних заходів. Тому футболісти студентських збірних НУБіП України з футболу та футзалу у цей період розвивають свої фізичні футбольні кондиції за запропонованою схемою мікроциклів. Перший мікроцикл спрямовано на розвиток загальної витривалості. Другий мікроцикл розвиває загальну і спеціальну витривалість гравців. Третій та четвертий – мають спецефічну направленість і розвивають швидкісні та силові якості.

     Витривалість – одна з найважливіших фізичних якостей в абсолютній більшості видів спорту. На практиці розрізнюють загальну і спеціальну витривалість. Вважається, що загальна витривалість є основою для виховання всіх інших різновидів витривалості. ЇЇ можна охарактеризувати як здатність організму протистояти стомленню. В ігрових видах спорту, зокрема у футболі та футзалі, вона дозволяє кращим чином виконати певні техніко-тактичні дії. Тому вправи на розвиток загальної витривалості необхідно робити на початку підготовчого періоду. Для футболістів основною вправою на розвиток загальної витривалості є рівномірний біг середньому та нижче середнього темпі.

     У сучасному футболі спеціальна витривалість – є ведучою ланкою в структурі фізичної підготовленості футболістів. Вона характеризується здатністю спортсмена ефективно виконувати специфічне навантаження протягом тривалого часу, обумовленого вимогами його спеціалізації. Гравець протягом всього матчу виконує специфічні ігрові дії, якість яких залежить від міри стомлення спортсмена. Чим вище рівень розвитку спеціальної витривалості футболіста, тим менше він здійснює помилок в ігрових ситуаціях на фоні втоми. При відносно однаковому рівні технічної і тактичної майстерності команд, саме спеціальна витривалість футболістів багато в чому визначає результат зустрічі. Найпоширенішими вправами на розвиток спеціальної витривалості футболіста є човниковий біг, вправи за системою табата.
     Загальна та спеціальна витривалість дозволяє підготувати серцево-судинну систему спортсмена до подальших навантажень з розвитку швидкості та сили футболіста. Швидкісні та силові тренування пов`язані з різким підвищенням частоти серцевих скорочень і тиску. Тому без базової підготовки загальної та спеціальної витривалості організм не зможе виконувати великий обсяг тренувальних навантажень з розвитку швидкісних та силових якостей, таких необхідних в сучасних ігрових видах спорту.

     У багатьох фахівців з футболу, спортсменів та вболівальників розуміння техніки футболіста асоціюється з володінням м`ячем. Але спостерігаючи за діями сучасного футболіста протягом матчу, можна стверджувати, що основна діяльність гравця полягає у швидкісному переміщенню по полю, зміні напрямку руху, стрибках, боротьбі за м`яч, різкими ударами по м`ячу. Всі ці рухи потребують високої швидкості і сили. Тому в підготовчому тренувальному процесі необхідно дуже багато уваги приділяти розвитку цих важливих якостей. Умови карантину дозволяють проводити таку роботу, тому що вона не потребує командних тренувань та дозволяє вийти на новий якісний фізичний рівень підготовки. Вправи на розвиток швидкості (ривки з різних положень, вправи на швидкісній драбині, стрибки зі скакалкою) і сили (вистрибування з різних положень тіла, прес, спину, віджимання) можна робити індивідуально без додаткового обладнання.

     Більш детальну програму підготовки футболістів можна переглянути на сайті кафедри фізичного виховання в розділі навчальна робота: спортивне відділення: футбол.

Микола Костенко,
завідувач кафедри фізичного виховання