Студенти ФАМ ознайомились зі станом та перспективами розвитку аграрної галузі України в контексті виконання угоди про асоціацію з ЄС

11 листопада 2019 року

   В кінці жовтня – на початку листопада з метою поглиблення знань студентів факультету аграрного менеджменту з особливостями аграрної сфери та їх ознайомлення з сучасними тенденціями на цій царині, було організовано ряд заходів.

   Так в рамках курсу «Вступ до фаху» для розмови зі студентами ФАМ  на тему: «Перспективи розвитку с.г. України в контексті виконання угоди про асоціацію з ЄС»  був запрошений заступник директора ННЦ «Інститут аграрної економіки» НААН України, експерт в «Незалежне експертне партнерство» Саблук Віталій Петрович.
   Зустріч розпочалась з прохання спікера до слухачів підняти руки, хто родом з сільської місцевості або з родини селян. В аудиторії знаходилось не багато киян, але руки підняла меншість,  до того ж переважно  робили це невпевнено і сором’язливо.
   Це гостя, певно, не здивувало і він зазначив, що така ситуація  є негативною особливістю сучасного українського суспільства, формування якої можна пояснити комплексом взаємозв’язаних причин. 
   Першу - можна визначити, як культурну або ментальну  причину. В Україні бути селянином або родом з села – є, м’яко кажучи, не престижно, або, принаймні, не є приводом для гордощів. Протягом століть все українське, основою якого було село, переслідувалось, дискредитувалось, не підтримувалось, а тому в головах міліонів  молодих українців  село мало і має  негативний імідж. Розкуркулення, колективізація,  голод 1932-1933 рр., репресії,  індустріалізація і повоєнна відбудова,  забезпечувані за рахунок селян, – все це закріплювало штучний висновок, що вижити, забезпечити  успіх  можливо лише в місті. 
   Ситуація ж у розвинених Європейських країнах абсолютно інша. Віталій Петрович навів приклад свого австрійського товариша родом з селянської родини, який будучи успішним підприємцем у Відні, на питання «Хто такий фермер?» дуже шанобливо відповів, що це людина, яка працює на землі, яка формує базу для розвитку місцевої громади, адже підтримує суміжні сфери економіки села, береже сільський уклад життя, традиції та ідентичність країни. «Фермер - це той хто витримав і продовжує витримувати конкуренцію, це заможна і успішна людина»,- зауважив австрієць, визнаючи, що його родина свого часу таку конкуренцію не витримала і змушена була переїхати в місто. 
   Ще одним доказом престижності сільського життя і фермерства в Європейському Союзі стали дані про міграційні процеси в Польщі, де за останні роки намітилася чітка тенденція переважання кількості людей, які виїздять з міста в село, а не навпаки.
   Другою важливою причиною, на думку гостя є юридичний статус селян України, які починаючи з 30-х років 20 століття і до сьогодні не є суб’єктами господарювання і це має ряд наслідків, одним з яких є те, що без відповідного оформлення підприємницької діяльності вони не можуть напряму вільно реалізовувати свою продукцію в систему роздрібної торгівлі, окрім торгівлі на базарі. Це призводить до  втрати левової частки доходів, які нині  «осідають у кишенях»  посередників. А тому, в значній мірі, селянин і до сьогодні несе тягар  безправ’я і обмеженості в справедливому розподілі суспільних благ. 
   Правовою проблемою також  є статус фермера, як основної одиниці в аграрному бізнесі країн з розвиненим сільським господарством. Справа в тому, що, згідно законодавства країн Європейського союзу, фермер – це перш за все людина, яка безпосередньо працює  (робить вправи) в сільському господарств (точніше - who exercises an agricultural activity). І під це визначення, зрозуміло, більшість українських фермерів і аграрних бізнесменів, які живуть в містах, явно не підходить.
   Як вчений-економіст Саблук В.П. авторитетно вказав на те, що економічні важелі, які використовуються в Україні сьогодні, теж не сприяють  розвитку  селянина-фермера. Масова присутність в аграрній галузі крупних інвесторів з Європи та інших розвинених країн не є ознакою того, що Україна у розвитку аграрної галузі рухається європейським шляхом. Різниця в системі оподаткування просто вражає. Великі податки на великі прибутки  і пасивні доходи разом з нульовою ставкою оподаткування для дрібного  фермера в розвинених Європейських країнах  створюють ситуацію, коли, навіть за умов існування ринку земель сільськогосподарського призначення, природньо не відбувається значної їх концентрації в одних руках. Фото 4
   На противагу цьому в Україні крупний аграрний бізнес платить найнижчі в Європі податки на прибуток та дивіденди, ще й має можливість отримувати майже всі кошти, які  держава виділяє на підтримку галузі, оскільки, утримуючи в своєму штаті юристів і інших спеціалістів в сфері оподаткування, оформляє необхідні документи для отримання пільг і виплат значно швидше ніж дрібний фермер. 
   М’яко кажучи, дивним також видається прагнення сьогодні змусити дрібного фермера використовувати касові апарати, вести сувору звітність про свою діяльність, в той час  як Європейський фермер, для підтвердження своїх доходів та отримання права оподаткування за нульовою або низькою ставкою, має лише раз на рік оформити декларацію, в якій, відповідно до наявної в нього земельної площі, структури посівів та поголів’я худоби, на основі існуючих уніфікованих нормативів доходності по різних видах продукції, розміщених на сайтах відповідних  державних установ, проводить свої нескладні розрахунки і в електронному варіанті відправляє  до податкових органів.
   Не оминув Саблук В.П. і тему продажу землі, критично оцінивши сучасні ініціативи щодо дозволу продажу землі іноземцям і юридичним особам, обмеження приватного землеволодіння у відсотках, адже межа в 1%  для України це сотні тисяч гектарів, що не узгоджується з Європейською практикою, де середній розмір господарства – 18 га. Віталій Петрович наголосив ще раз на важливості дотримання правила продажу землі лише особам, які безпосередньо працюють або починають працювати на землі і мають відповідну кваліфікацію.
   Підсумовуючи сказане, гість факультету пояснив студентам, що вибраний українцями  шлях наближення до Європейських цінностей та Європейського економічного простору передбачає не лише розширення експортних квот до Європи та отримання Європейських грантів, а й докорінні зміни у правилах ведення бізнесу, пріоритетах розвитку економіки та соціальної сфери, в тому числі й села, змінах в менталітеті українців. І готуватись  до цього, вимагати цього, працювати над цим - це справа в першу чергу прогресивної молоді, представниками якої є присутні в аудиторії.
   Доказом того, що серед студентів факультету аграрного менеджменту такі ідеї знаходять розуміння і підтримку, стала участь студентів другого курсу у мітингу під стінами Верховної Ради України проти  продажу землі іноземцям.
Дякуємо Саблуку Віталію Петровичу за інформацію, час і думки, якими він поділився зі студентами ФАМ. 
 
 
Новак Олександр, 
доцент кафедри менеджменту ім. проф. Й.С. Завадського,
заступник декана факультету аграрного менеджменту
 
Регіональні навчальні заклади (синій)Набір на навчання (синій)_2015Захисти дисертацій

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook