Понад сторіччя цей меридіан служив орієнтиром для геодезичних робіт та вимірювання «київського часу»
Київський меридіан– географічний меридіан, координати якого визначив перший директор Астрономічної обсерваторії університету Св. Володимира професор Василь Федорович Федоров у 1845 році, за допомогою високоточного меридіанного кола.
Майже до кінця ХІХ ст. кожна країна, а часто і провінція чи регіон, відліковували довготу по-своєму, а на картах мореплавців часто можна було побачити одночасно декілька відлікових шкал. Оскільки довгота тісно пов’язана з відліком часу, то такий же розбрат був і з часовими шкалами, що створювало постійну плутанину.
Боротися з цією проблемою у світовому масштабі намагалися багато разів. Наприклад, у 1634 р. Кардинал Рішельє скликав на географічний консиліум відомих європейських математиків та астрономів для вибору початкового меридіана. Але лише в результаті рішення Меридіанної комісії 1884 р. було визнано загальний для всіх меридіан, що проходив через Морську обсерваторію Гринвіча. Хоч і не зразу, але більшість країн з часом прийняли та зрозуміли зручність єдиного відлікового меридіана і загальноприйнятих часових поясів.
Регіони, які перетинає Київський меридіан:«Київський меридіан» проходить через Голосіївський ліс, Голосіївський проспект, вул. Ломоносова, корпус №6 НУБіП України, Деміївку та Совські озера, Байковий цвинтар та Протасів Яр, перетинає вул. Жилянську, перехрестя вулиць Б. Хмельницького й О. Гончара, вул. Січових Стрільців та Глибочицьку, Старообрядницький цвинтар, Поділ та від станції метро «Почайна» іде вздовж Оболонського проспекту.
