Випускник факультету ветеринарної медицини Олег Філь: якщо вам не байдужий навколишній світ наповнений живими істотами – то вам на факультет ветеринарної медицини НУБіП!
Вітаю! Представтесь будь ласка.
— Філь Олег Васильович, 1965 року народження, українець. Випускник тодішньої УСГА, 1990 року. Працюю директором Ніжинської міжрайонної державної лабораторії державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів з 1998 року. Одночасно являюсь лікарем-бактеріологом.
Поділіться, чому обрали профіль лікаря ветеринарної медицини? Чи у виборі професії сумніву не було?
— До своєї професії прийшов не відразу. В юності, як і багато молодих людей, мав свої захоплення, вподобання, котрі не зовсім поєднувалися з сучасною професією бактеріолога.
При визначенні майбутньої професії керувався своїми шкільними знаннями з хімії, біології та фізики. Чесно можу сказати, що в 17 років не бачив себе лікарем-ветеринаром на колгоспному стані. Однак, після закінчення нашого ЗВО за спеціальністю «Ветеринарна медицина» довелось їхати за державним направленням на рідну Чернігівщину і працювати ветеринарним лікарем в сільськогосподарському підприємстві.
Почалось життя, котре дало можливості переоцінити цінності і застосовувати отримані знання в вузі. Ще тоді збагнув, як від твоїх знань як фахівця, може залежати фінансовий стан підприємства, його безпека. В сільській місцевості ветеринарний лікар забезпечує також ще достаток й добробут цілих сімей жителів, бо худоба для села це величезна цінність. В місті для багатьох, домашній улюбленець – це сенс життя. І ти, як справжній лікар, повинен врятувати життя беззахисної тваринки.
Що змінилося у фаху за цей період?
— Світ не стоїть на місці, нові технології, нові умови праці, сучасні професії. З часом прийшли і нові вимоги до професії, а саме: точна діагностика захворювань, виявлення причин виникнення хвороб як тварин так і людей. Ось і знову знадобилися знання отримані на факультеті ветеринарної медицини: з бактеріології, вірусології, паразитології, хімії, клінічної діагностики тощо. Інколи потрібні навіть знання з економіки, менеджменту та управління, але це вже досвід, який набувався з роками.
Сьогодні професія ветеринарного лікаря, вийшла на інший рівень. Це перш за все – безпека життя людини, її захист в сучасному світі живих організмів. Одночасно це цікаво, змушує постійно вдосконалюватися, оволодівати новими знаннями.
В чому заключається Ваша робота?
— Моя робота в лабораторії ветеринарної медицини охоплює всі напрямки сучасної ветеринарії. Забезпечує безпечність продуктів, що призначені для харчування людей кормів для тварин, проводить великий спектр досліджень необхідних для діагностування хвороб, правильного лікування тощо. Наша лабораторія – це діагностичний центр з новітнім обладнанням, акредитована Національним агентством з акредитації України відповідно до вимог ДСТУ EN ISO/IEC 17025 2019, що дає змогу проводити вірусологічні, імунологічні, біохімічні, фізико-хімічні, хіміко-токсикологічні, мікологічні, мікробіологічні, радіологічні, дослідження як патологічного матеріалу так і харчової продукції, сировини тваринного та рослинного походження, кормів, води питної та ветеринарно-санітарної експертизи харчової продукції. У нас працюють лікарі бактеріологи, вірусологи, хіміки, радіологи, є і випускники нашого факультету.
Якби було можна повернутися назад, Ви б змінили профіль?
— Коли б життя дало можливість повернутись в період студентського життя, то тепер вже з повною впевненістю я обрав би професію за спеціальністю «Ветеринарна медицина». І напевно на лекціях з вірусології, паразитології конспектував все достеменно і не пропускав би деякі з них. (Сміється).
Чи давно відвідували Аlma Mater?
— На жаль, не так часто доводиться бувати в рідних факультетських стінах, але коли випадає така можливість обов’язково відвідую. Музей анатомії, пам’ятаю, ще зі студентських років, нині від один з найкращих в світі. Зустрічаюсь з друзями, колегами, однокурсниками яких з радістю збирає «наш» професор Мельник Олег Петрович. При зустрічах частенько перед очима постає наше студентське життя: навчання, КВН, концерти, літня практика, туристичні мандрівки, наші мудрі наставники, які дали нам путівку в життя.
Що б Ви побажали нашим вступникам?
— Сьогоднішнім студентам нашого факультету, я бажаю сповна насолоджуватись студентським життям, отримати по максимуму ті знання, що дають наші висококваліфіковані викладачі. Стабільність життя дає правильно вибрана і прогнозована професія. Якщо вам притаманні терпіння і посидючість, уважність до деталей, якщо ви віддаєте переваги хімії, біології, якщо вам не байдужий навколишній світ наповнений живими істотами – то вам на факультет ветеринарної медицини.
Професія ветеринарного лікаря виходить на інший рівень сучасного життя, бо вона забезпечує безпеку життя людини, що відповідає вимогам європейського ринку, його економіці. Сьогодні Україна бореться за свою незалежність, конкурентоспроможність української продукції на світовому ринку, за розвиток нашої економіки, за здоров’я нації. Відповідно знання отримані в сучасній ветеринарній медицині необхідні нашій країні для втілення національних ідей, для розвитку нашого суспільства. Перспективи ветеринарної освіти і науки – це фактор забезпечення здоров’я людства. Відповідно в Україні зростає потреба в фахових спеціалістах ветеринарії і одночасно зростає оцінка їх праці в грошовому еквіваленті.
Наша Ніжинська міжрайонна державна лабораторія державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів з нетерпінням чекатиме в себе на стажуванні молодих, прогресивних фахівців нашої галузі. Ми забезпечуємо працівників гідною оплатою праці, не нижчою чим у спеціалістів з бухгалтерського обліку чи юристів, комфортними та безпечними умовами праці на сучасному діагностичному обладнанні, а також гарантуємо всі соціальні стандарти.
Дякую вам за розмову.
— І вам дякую! Звісно, вибір за молоддю, за їх вподобаннями. Всі не зможуть працювати в сфері ветеринарії, як і не всі можуть бути хірургами чи патологоанатомами.
Розмову вела доцент кафедри
анатомії, гістології і патоморфології
тварин ім. акад. В. Г. Касьяненка
Наталія Друзь