Кафедра конярства і бджільництва

Історія кафедри

       Кафедра конярства і бджільництва створена шляхом об’єднання двох кафедр – конярства, кіннозаводства та економіки тваринництва і бджільництва згідно наказу №1446 від 25 грудня 2014 року у процесі реструктуризації та оптимізації структури НУБіП України у 2014 році.

          До цього моменту кожна з об’єднаних кафедр мали свою багаторічну історію, надбання та потужні лабораторії. 

Кафедра конярства, кіннозаводства та економіки тваринництва.

      Кафедра конярства, як інші підрозділи бувшого зоотехнічного факультету, своїми витоками має сільськогосподарське відділення Київського політехнічного інституту, засноване у 1898 році.

    В структурі ветеринарно-зоотехнічного інституту з 1921 по 1930 роки були кафедра конярства і кіннозаводства, яку очолював магістр С.П. Амітров та кафедра кування коней і копитових хвороб, якою завідував магістр К.М. Шевандин. Після переводу зоотехнічного відділення до Дніпропетровська, дисципліна «конярство» викладалася на кафедрі розведення тварин. З реорганізацією сільськогосподарського відділення КПІ в Київський сільськогосподарський інститут (1922 р.), а згодом і його в Українську сільськогосподарську академію (1957 р.), у складі якої була кафедра спеціальної зоотехнії , яку очолював проф. М.М. Колесник, а згодом – проф. К.Б. Свєчин.

    

            К.Б. Свечін                                                                В.О. Ліппінг

      У 1969 році ця кафедра дала початок двом іншим – кафедрі скотарства і конярства (зав. К.Б. Свечин) і кафедрі вівчарства, свинарства і птахівництва (зав. проф. Д.Я Василенко).

В 1994  році наказом № 199 від 26 червня засновано кафедру кіннозаводства та економіки тваринництва. Під час заснування кафедрою завідували: проф. Гопка Б.М.,  з 2003 р. – доц. Глушак І.І., в 2012 р. – проф. Гончаренко І.В., з 2012 р. – кандидат с.-г. наук, доктор економіки – Скоцик В.Є.

Кафедра бджільництва ім. В.А. Нестерводського

        До створення кафедри виконана багаторічна плідна навчальна і наукова робота В.А. Нестерводським з 1922 р., коли його призначили завідувати Голосіївською пасікою. Він почав викладати бджільництво при кафедрі тваринництва Київського сільськогосподарського інституту, а згодом – і Київського ветеринарно-зоотехнічного інституту.

      Завдяки наполегливій творчій діяльності Василя Антоновича як викладача і завідувача пасіки, вона швидко перетворилась в навчально-дослідну і стала одним із осередків виконання програми досліджень з бджільництва в Україні. Під час Другої світової війни бджолині сім'ї Голосіївської пасіки були знищені, територія вкрита траншеями, воронками від бомб та снарядів, а інститут перебував в евакуації.

                                                               Загальний вигляд Голосіївської пасіки у 1922 році

       В 1945 році в колишньому Київському сільськогосподарському інституті, що увійшов до складу створеної на базі кількох вузів сільськогосподарської академії, була вперше відкрита кафедра бджільництва. Організація кафедри, як і інші заходи в цій галузі, була передбачена Постановою уряду в Москві від 26 лютого 1945 р. “Про розвиток бджільництва”. Відновлення зруйнованих війною пасік на той час, зростання ролі бджіл у запиленні рослин і підвищенні врожайності ентомофільних культур викликали потребу розширювати підготовку кадрів різного рівня кваліфікації, в тому числі й у вищих навчальних закладах.  

      Першим завідувачем новоствореної кафедри став Василь Антонович Нестерводський, який мав великий досвід викладання курсу "Бджільництво", науково-дослідної та виробничої роботи. В невеликому складі кафедри працювали лаборант Олександр Горецький і препаратор Тетяна Притикіна. Виготовлені ними тоді навчальні експонати збереглись до сьогоднішнього дня. У нинішньому четвертому навчальному корпусі університету тоді обладнали кімнату-музей для проведення занять з бджільництва. Наші ветерани згадували кафедру, керовану В.А. Нестерводським, як одну з найкращих у вузі.

Засновник кафедри В.А. Нестерводський

      Після 1948 року, хоч кафедри бджільництва й не стало як самостійної одиниці внаслідок об’єднання дрібних кафедр, викладання курсу “Бджільництво” тривало при кафедрі тваринництва (в окремі періоди при кафедрах спеціальної зоотехнії, зоології та загальної ентомології, дрібного тваринництва), а наукова робота – на Голосіївській дослідній пасіці. Зацікавленість у вивченні бджоли, особисті якості Василя Антоновича, уважне й чуйне ставлення його до студентів, приваблювали молодь на пасіку. Так започатковувалась робота майбутніх науковців, якій посприяло загальне піднесення аграрної науки наприкінці 50-х років у зв’язку з організацією Української академії сільськогосподарських наук.

     У нашому вузі, що входив до її складу, також збільшили підготовку науково-педагогічних кадрів через аспірантуру. Першими аспірантами з бджільництва були В.П. Поліщук, О.Й. Іванченко, М.І. Чергик, зараховані на кафедру зоотехнії, якою завідував професор Микола Микитович Колесник. Спільно з доцентом В.А. Нестерводським він здійснював наукове керівництво дослідженнями з тем дисертаційних робіт аспірантів. Молоді дослідники допомагали Василю Антоновичу в проведенні практичних занять з студентами на пасіці, яка в господарському відношенні належала Голосіївському учгоспові УСГА.

     Лабораторного приміщення для проведення занять з студентами на пасіці до кінця 50-х років не було. Пояснення практичних завдань і їх виконання здійснювалось безпосередньо на пасічному точку, біля вуликів. Для створення зручностей та поліпшення умов практичного навчання з бджільництва Голосіївський учгосп отримав від президії УАСГН (за сприяння її віце-президента академіка П.Д. Пшеничного) відповідні кошти на ремонт надземної частини темника. В результаті цього кафедрі надали можливість обладнати літню лабораторію для навчання студентів.

       Другим кроком інтенсифікації навчального процесу в наближених до виробництва умовах стала організація в 1961 році на базі Голосіївської пасіки навчально-дослідної лабораторії бджільництва під час передавання пасічного майна від ліквідованого в Голосієві учгоспу безпосередньо кафедрі спеціальної зоотехнії.

      Виважене рішення ректорату академії, зокрема Володимира Вікторовича Котюжинського, виявилось тоді і на перспективу найраціональнішим, бо цей напрям відкрив шлях до багатьох позитивних змін. Найважливішою з них є те, що бджільництво як навчальна дисципліна і напрям наукових досліджень стало спиратись на власну при кафедрі матеріальну базу, яка значно ефективніше виконує своє призначення й досі.

           Наукове та організаційно-методичне керівництво навчально-дослідною лабораторією бджільництва було покладено на Поліщука В.П., який виконував його на громадських засадах упродовж майже 40 років. Передавши навчальну роботу своєму учневі Віктору Петровичу, Василь Антонович ще не один рік активно виконував посильну науково-дослідну роботу на пасіці, будучи почесним членом кафедри. У проведенні досліджень йому допомагали аспіранти і студенти факультетів захисту рослин, зоотехнічного і агрономічного.

З 1988-2000 рр. кафедру очолював доктор с.-г. наук, профессор В.П. Поліщук

        Науково-практичні розробки В.А. Нестерводського, що впроваджувались у виробництво через видання багатьох книг, виступи на семінарах пасічників, а також загальновизнаність виконуваних на Голосіївській пасіці досліджень створили добре підґрунтя для розширення підготовки спеціалістів і науково-педагогічних кадрів і проведення наукової і навчально-методичної роботи з бджільництва. Праці з бджільництва, виконувані в УСГА, ставали все більш відомими в Україні та в дослідних установах за її межами. Результати досліджень за темою "Підвищення нектаропродуктивності рослин шляхом селекції" були представлені на ХХ Міжнародному конгресі Апімондії (1965).

        У 1972 р. розпочалась підготовка зооінженерів спеціалізації з бджільництва. Ініціатива ректорату нашого вузу і Укрбджолопрому була підтримана відповідними урядовими структурами. Ними визначено додатковий ліміт набору студентів у групи спеціалізації по 25 осіб на денну і заочну форму навчання. Перший випуск таких спеціалістів для галузі в Україні відбувся в 1977 році. Систематичне поповнення сільського господарства зооінженерами з спеціалізації “Бджільництво” значно поліпшило стан галузі. Випускники працювали на різних посадах в системі Укрбджолопрому (від старших районних зоотехніків до керівників обласних структур галузі), а також стали викладачами та науковцями. Це сприяло створенню неформального відділу бджільництва у складі кафедри свинарства, вівчарства і птахівництва, де здійснювалась вся навчальна і наукова робота відповідного профілю. Настав час виділити у вузі бджільництво в окрему структуру – нову кафедру.

      Кафедра бджільництва відроджена з 1988 року і займає провідне місце у проведенні пасічницької освіти серед навчальних закладів України. Її очолював з часу відновлення до 2000 р. доктор сільськогосподарських наук, професор В.П. Поліщук.

      В 2005 р. кафедра ім. В.А. Нестерводського пройшла 60-річний рубіж свого розвитку.

Захисти дисертаційРегіональні навчальні заклади (синій)Набір на навчання (синій)_2015