Хочеш ближче познайомитись із студентами, - йди до них у гуртожиток

Класичне від великого Гьоте: «хочеш зрозуміти поета, мандруй країною поезії» завжди знов й знов пригадується, коли розмірковуєш над своїм призначенням викладача, стосунками із студентами, бажанням зрозуміти їх і, за можливості, розширити, так би мовити, аудиторне спілкування за навчальними планами й робочими програмами неформальним спілкуванням, користуючись усіма можливостями зрозуміти теперішню студентську молодь, дати собі раду, хто вони такі, юні пошукачі професійних знань, що, крім усього іншого, дає неабияку нагоду переглянути власний підхід до викладацької практики, внести певні корективи у свою роботу викладача, іншими словами: ще й ще раз спробувати удосконалити якість викладання та поведінку наставника.

І пам’ятаючи заповіт німецького генія, давно, ще з власних студентських років, дійшов висновку, що все це стане близьким та можливим, якщо ти частіше пориватимеш у «студентську країну», якої, хоч й нема на світовій мапі, але центром її безумовно є місце проживання багатьох ЗВО – гуртожиток – країна поезії, товариства, дружби, не зрідка любові, мрій, пошуків, надій й, не в останню чергу, навчання, іншими словами – домівка, де (іноді на відміну від університетських аудиторій) наставник завжди «Persona Grata».

Черговий раз мав змогу підтвердити це спостереження. побувавши у своїх юних друзів 14-го вересня. Формально – чергував цього дня у гуртожитку, проте такі чергування завжди виходить за суто адміністративні межи, отже, деякі перші цьогорічні враження та висновки щодо «студентської країни» отримав. На певний жаль, такі чергування випадають на вихідні дні, а, відтак, студентство зазвичай «на виїзді», що дещо звужує можливості зустрічей й спілкування.

Cутність обов’язків чергуючого викладача відома – контроль і допомога, тому обійшов всі поверхи, перевірив порядок, стан приміщень загального користування, опалювання тощо. Іншими словами: своїми обов’язками чергового не знехтував..  Звісно кортіло стрітися із нашими вихованцями, особливо молоддю І – ІІ курсів міжнародників, - раптом хтось із них залишився «на господарстві». І так: кімнати 4 – 5-го поверхів 6-го гуртожитку гостинно розпахнули дверцята, запрошуючи зайти та поспілкуватись.

Чергове, пересічне чергування у гуртожитку позаду …  Для мене воно, як завжди, стало виключно корисним, сподіваюсь, й для тих, з ким довелось зустрітись й поспілкуватись. Обмін думками із викладачем теж лишився не без нових вражень та розумінь. 

Що ж, останній розпис-малюнок у часописі чергування  наставників і до наступних зустрічей, гуртожиток. Вже з понеділка твої коридори й кімнати знов вщент заповняться твоєю улюбленою молоддю, а поки відпочинь хоча б трохи на вихідних, - черговий семестр розпочався, навчання триває, осінь прикрашає чарівними кольорами твої креси, усе нам вийде і перемога стріне нас біля твого порога.