ЧИ ГАРНО МИ ГОВОРИМО (практичні заняття учасників студентського народного театру «Березіль» продовжуються)

 ЧИ ГАРНО МИ ГОВОРИМО

 (практичні заняття учасників  студентського народного театру «Березіль» продовжуються)          Кожній людині відомо, що важливо не тільки те, що ми говоримо, але і те, як ми говоримо, адже правильна вимова завжди звучить інтелігентно та милозвучно, привертає увагу, приваблює до мовця. Українська мова є однією із наймелодійніших на планеті. На мовному конкурсі, який відбувся у Парижі у 1934 році, українську визнали третьою найбільш красивою мовою у світі (після французької та перської). Тож дуже важливо навчитися не псувати враження про нашу мову, не просто мати великий словниковий запас, але й правильно вимовляти усі звуки. У буденному житті професійна дикція може і не знадобиться, але виразність мови нікому не завадить в будь якій професії.      Для вироблення правильної дикції і артикуляції, підвищення культури мовлення, розвитку техніки мовлення, для чіткої вимови слів і фраз велику користь приносять скоромовки.       Скоромовка - це спеціально підібрана фраза з підбором звуків, які  важко вимовляти, швидкомовна жартівлива приказка або примовка. Скоромовку треба відпрацьовувати через дуже повільну, перебільшено чітку мову. Після довгого та багаторазового повторення одних і тих же слів скоромовки мовний апарат стає настільки вправним, що привчається виконувати ту ж роботу в дуже швидкому темпі.        Актори студентського народного театру «Березіль» на практичному занятті із техніки мовлення отримали завдання попрацювати зі скоромовками. Їм необхідно було навчитися вимовляти скоромовки: -  чітко, швидко, з різною інтонацією: подиву, роздуму, захоплення тощо…; - промовляти кожну скоромовку спочатку беззвучно, але артикулюючи, потім переходити на шепіт і лише потім – вголос (вимовляти пошепки, але з чіткою артикуляцією приголосних при сильному видиху на голосних і при розімкнутих зв'язках; усі звуки в скоромовці артикулювати, а не вимовляти надривним звуком); - промовляти кожну скоромовку спочатку в повільному темпі, середньому, а далі - в швидкому, пам’ятаючи про чіткість вимови скоромовки (необхідно подолати всі важкі звукосполучення; складне слово в скоромовці вимовляти складами, нехай і в повільному темпі, але вимовляти без будь-яких ускладнень).          Результат виконання завдання – на ваш розсуд: