Історія української гривні оживає: викладачі кафедри банківської справи та страхування прийняли активну участь у віртуальному турі Музею грошей Національного банку України
				
	   24 грудня 2024 року, як і кожного останнього вівторка місяця, Музей грошей Національного банку України організував спеціальний віртуальний тур для освітян. Цього разу захід був присвячений темі «Історії грошового обігу України: світові гроші та грошові реформи» і супроводжувався врученням сертифікатів учасникам. Колектив кафедри банківської справи та страхування Національного університету біоресурсів і природокористування України у складі завідувачки кафедри, доцента Вікторії Костюк, професора Любов Худолій, доцентів Лідії Аврамчук, Руслани Опальчук, Олени Жарікової, Олексія Муравського та Ольги Файчук разом із магістрами та членами студентського наукового гуртка "Банки, фінансові ринки та агробізнес: виклики сьогодення" взяли активну участь у даному заході. Цього разу темою віртуальної екскурсії було дослідження «Поява перших паперових грошових знаків та обіг монет на українських землях в імперську добу».
   Метою проведення заходу є підвищення знань з фінансової грамотності, історії економічної думки, основ теорії грошей, історії грошового обігу, грошей та кредиту, сучасних грошей, особливостей та сучасного дизайну, тощо.
   Екскурсію проводив доктор історичних наук, старший зберігач фондів Музею грошей Національного банку України Андрій Бойко-Гагарін. Його розповідь захопила слухачів унікальними фактами про монетний обіг на українських землях у XVII–XVIII століттях. Він наголосив, що у цей період найпоширенішими монетами були «півтораки» та «полушки», відомі як «чеські». Проте вже у XVIII столітті їх витіснили російські монети, які домінували на Лівобережній Україні. 
 Водночас на Правобережжі, що входило до складу Речі Посполитої, продовжували функціонувати польські та іноземні монети. Російська копійка, еквівалентна польському 3 грошам, стала домінуючою монетою на грошових ринках східної Білорусі та Чернігово-Сіверщини. Розрахунковою одиницею став «російський злотий», що дорівнював у середньому 10 копійкам або 30 грошам. 
   Грошові реформи Петра І, про які детально розповів пан Андрій, кардинально змінили монетний ринок. Саме тоді в обіг увійшли срібні та мідні монети різного номіналу, а податки почали збирати з використанням армії. До середини XIX століття український грошовий ринок став повністю інтегрованим до ринку Російської імперії. Взагалі, грошові реформи Петра І мали велике значення і однією з їхніх цілей була популяризація російських монет на території України. В обіг увійшли повноцінні срібні монети різного номіналу (від рубля до 10 грошей і 5 копійок) та мідні копійки, гроші, півгроші, артини і п'ятаки. На правобережній Україні, яка входила до складу Речі Посполитої, монетний ринок залишався практично незмінним. Після Першого поділу Польщі Австрійська імперія окупувала Галичину і поширила на неї свою грошову систему. Після Другого поділу Речі Посполитої (1793) та Третього поділу (1795) на більшій частині правобережних земель, які увійшли до складу Російської імперії, домінували російські монети.
   Водночас на Правобережжі, що входило до складу Речі Посполитої, продовжували функціонувати польські та іноземні монети. Російська копійка, еквівалентна польському 3 грошам, стала домінуючою монетою на грошових ринках східної Білорусі та Чернігово-Сіверщини. Розрахунковою одиницею став «російський злотий», що дорівнював у середньому 10 копійкам або 30 грошам. 
   Грошові реформи Петра І, про які детально розповів пан Андрій, кардинально змінили монетний ринок. Саме тоді в обіг увійшли срібні та мідні монети різного номіналу, а податки почали збирати з використанням армії. До середини XIX століття український грошовий ринок став повністю інтегрованим до ринку Російської імперії. Взагалі, грошові реформи Петра І мали велике значення і однією з їхніх цілей була популяризація російських монет на території України. В обіг увійшли повноцінні срібні монети різного номіналу (від рубля до 10 грошей і 5 копійок) та мідні копійки, гроші, півгроші, артини і п'ятаки. На правобережній Україні, яка входила до складу Речі Посполитої, монетний ринок залишався практично незмінним. Після Першого поділу Польщі Австрійська імперія окупувала Галичину і поширила на неї свою грошову систему. Після Другого поділу Речі Посполитої (1793) та Третього поділу (1795) на більшій частині правобережних земель, які увійшли до складу Російської імперії, домінували російські монети.
 
   
Олена ЖАРІКОВА,
доцент кафедри банківської справи та страхування
Національний університет біоресурсів і природокористування України
			
			
		 Водночас на Правобережжі, що входило до складу Речі Посполитої, продовжували функціонувати польські та іноземні монети. Російська копійка, еквівалентна польському 3 грошам, стала домінуючою монетою на грошових ринках східної Білорусі та Чернігово-Сіверщини. Розрахунковою одиницею став «російський злотий», що дорівнював у середньому 10 копійкам або 30 грошам. 
   Грошові реформи Петра І, про які детально розповів пан Андрій, кардинально змінили монетний ринок. Саме тоді в обіг увійшли срібні та мідні монети різного номіналу, а податки почали збирати з використанням армії. До середини XIX століття український грошовий ринок став повністю інтегрованим до ринку Російської імперії. Взагалі, грошові реформи Петра І мали велике значення і однією з їхніх цілей була популяризація російських монет на території України. В обіг увійшли повноцінні срібні монети різного номіналу (від рубля до 10 грошей і 5 копійок) та мідні копійки, гроші, півгроші, артини і п'ятаки. На правобережній Україні, яка входила до складу Речі Посполитої, монетний ринок залишався практично незмінним. Після Першого поділу Польщі Австрійська імперія окупувала Галичину і поширила на неї свою грошову систему. Після Другого поділу Речі Посполитої (1793) та Третього поділу (1795) на більшій частині правобережних земель, які увійшли до складу Російської імперії, домінували російські монети.
   Водночас на Правобережжі, що входило до складу Речі Посполитої, продовжували функціонувати польські та іноземні монети. Російська копійка, еквівалентна польському 3 грошам, стала домінуючою монетою на грошових ринках східної Білорусі та Чернігово-Сіверщини. Розрахунковою одиницею став «російський злотий», що дорівнював у середньому 10 копійкам або 30 грошам. 
   Грошові реформи Петра І, про які детально розповів пан Андрій, кардинально змінили монетний ринок. Саме тоді в обіг увійшли срібні та мідні монети різного номіналу, а податки почали збирати з використанням армії. До середини XIX століття український грошовий ринок став повністю інтегрованим до ринку Російської імперії. Взагалі, грошові реформи Петра І мали велике значення і однією з їхніх цілей була популяризація російських монет на території України. В обіг увійшли повноцінні срібні монети різного номіналу (від рубля до 10 грошей і 5 копійок) та мідні копійки, гроші, півгроші, артини і п'ятаки. На правобережній Україні, яка входила до складу Речі Посполитої, монетний ринок залишався практично незмінним. Після Першого поділу Польщі Австрійська імперія окупувала Галичину і поширила на неї свою грошову систему. Після Другого поділу Речі Посполитої (1793) та Третього поділу (1795) на більшій частині правобережних земель, які увійшли до складу Російської імперії, домінували російські монети.





 
   


Олена ЖАРІКОВА,
доцент кафедри банківської справи та страхування
Національний університет біоресурсів і природокористування України
