На початку навчального 2024/2025 року для всіх студентів, хто бажає досліджувати якість питної води та навчитись проводити її хімічний контроль, радо відкрив свої двері науковий гурток «Аналіз питної води».
До участі у роботі гуртка «Аналіз питної води» залучені на добровільних засадах найкращі студенти першого курсу Агробіологічного факультету (спеціальність – 201 «Агрономія»), магістри факультету ветеринарної медицини (спеціальність – 211 «Ветеринарна медицина»), факультету тваринництва та водних біоресурсів (спеціальність «207 Водні біоресурси та аквакультура»).
Робота проводиться згідно затвердженого графіку роботи.
Перше заняття наукового гуртка відбулось 12.09.2024 р.
Розглянули питання:
• Нормативні документи та якість питної води: ДСТУ 7525 Вода питна. Вимоги та методи контролювання якості.
• Хімічні реактиви, їх класифікація та правила поводження з ними під час досліджень.
• Хімічний посуд, який застосовується під час проведення досліджень якості води на твердість. Метод титрування.
На початку навчального 2024/2025 року для всіх студентів, хто бажає досліджувати якість питної води та навчитись проводити її хімічний контроль, радо відкрив свої двері науковий гурток «Аналіз питної води».
До участі у роботі гуртка «Аналіз питної води» залучені на добровільних засадах найкращі студенти першого курсу Агробіологічного факультету (спеціальність – 201 «Агрономія»), магістри факультету ветеринарної медицини (спеціальність – 211 «Ветеринарна медицина»), факультету тваринництва та водних біоресурсів (спеціальність «207 Водні біоресурси та аквакультура»).
Робота проводиться згідно затвердженого графіку роботи.
Перше заняття наукового гуртка відбулось 12.09.2024 р.
Розглянули питання:
• Нормативні документи та якість питної води: ДСТУ 7525 Вода питна. Вимоги та методи контролювання якості.
• Хімічні реактиви, їх класифікація та правила поводження з ними під час досліджень.
• Хімічний посуд, який застосовується під час проведення досліджень якості води на твердість. Метод титрування.
Список членів студентського наукового гуртка
«АНАЛІЗ ПИТНОЇ ВОДИ»
До участі у роботі гуртка «Аналіз питної води» залучені на добровільних засадах найкращі студенти першого курсу Агробіологічного факультету (спеціальність – 201 «Агрономія»), магістри факультету ветеринарної медицини (спеціальність – 211 «Ветеринарна медицина» ), студенти факультету тваринництва та водних біоресурсів (специальність 207 Водні біоресурси та аквакультура).
ВСЬОГО: 60 студентів
СПИСОК СТУДЕНТІВ , ЩО ПРИЙМАЮТЬ УЧАСТЬ У РОБОТІ ГУРТКА
«АНАЛІЗ ПИТНОЇ ВОДИ»
1 курс 7 група, Агробіологічний факультет
№ | Прізвище | Імʼя | По батькові |
|
1 | Садова | Софія | Андріївна | АБФ_1_7 |
2 | Скорик | Даніл | Томинович | АБФ_1_7 |
3 | Небрат | Дмитро | Романович | АБФ_1_7 |
4 | Войцехівський | Олег | Вячеславович | АБФ_1_7 |
5 | Яковенко | Аліса | Олександрівна | АБФ_1_7 |
6 | Комар | Віктор | Анатолійович | АБФ_1_7 |
7 | Горовий | Назар | Ростиславович | АБФ_1_7 |
8 | Лазоренко | Микола | Володимирович | АБФ_1_7 |
9 | Бабченко | Дарія | Миколаївна | АБФ_1_7 |
10 | Акатний | Іван | Сергійович | АБФ_1_7 |
11 | Пятко | Едуард | Миколайович | АБФ_1_7
|
Список студентів 1 курсу 8 групи, Агробіологічний Факультет
№ | Прізвище | Імʼя | По батькові |
|
1 | Садова | Софія | Андріївна | АБФ_1_8 |
2 | Скорик | Даніл | Томинович | АБФ_1_8 |
3 | Небрат | Дмитро | Романович | АБФ_1_8 |
4 | Войцехівський | Олег | Вячеславович | АБФ_1_8 |
5 | Яковенко | Аліса | Олександрівна | АБФ_1_8 |
6 | Комар | Віктор | Анатолійович | АБФ_1_8 |
7 | Горовий | Назар | Ростиславович | АБФ_1_8 |
8 | Лобоцька | Оксана | Павлівна | АБФ_2_2 |
9 |
|
|
| АБФ_1_8 |
Список студентів 1 курсу Факультет тваринництва та водних біоресурсів
1 курс 1 та 2рупи, Спеціальність: «Водні біоресурси та аквакультура»
№ | Прізвище | Імʼя | По батькові |
|
1. | Демченко | Микита | Сергійович | ВБР-1-1 |
2. | Томчай | Владислав | Миколайович | ВБР-1-1 |
3. | Пантюшенко | Михайло | Дмитрович | ВБР-1-1 |
4. | Малик | Анастасія | Вадимівна | ВБР-1-1 |
5. | Кононенко | Олександра | Олександрівна | ВБР-1-1 |
6. | Семенюк | Владислав | Віталійович | ВБР-1-1 |
7. | Шеховцев | Олександр | Сергійович | ВБР-1-1 |
8. | Лукашенко | Віктор | Ігорович | ВБР-1-2 |
9. | Лукашенко | Наталія | Ігорівна | ВБР-1-2 |
10. | Дейнега | Олександр | Русланович | ВБР-1-2 |
11. | Колодяжна | Анна | Олександрівна | ВБР-1-2 |
12. | Рудніцька | Богдана | Валеріївна | ВБР-1-2 |
13. | Кондратьєв | Михайло | Юрійович | ВБР-1-2 |
14. | Шкляр | Станіслав | Сергійович | ВБР-1-2 |
15. | Шуматова | Альбіна | Костянтинівна | ВБР-1-2 |
16. | Клунок | Іван | Олександрович | ВБР-1-2 |
17. | Ніщимний | Владислав | Володимирович | ВБР-1-2 |
18. | Євсюкова | Анжеліка | Юріївна | ВБР 1-2 |
19 | Богуш | Тетяна | Василівна | ВБР 1-2 |
20. | Курчишена | Уляна | Василівна | ВБР 1-2 |
21. | Язикова | Жанна | Сергіївна | ВБР 1-2 |
22. | Семенюк | Владислав | Віталійович | ВБР 1-1 |
Для здійснення хімічного контролю якості води
визначаємо катіони та аніони солей, робимо їх якісні реакції
Водопостачання є центральною ланкою економічного та соціального розвитку: воно має життєво важливе значення для підтримки здоров’я, вирощування продуктів харчування, виробництва енергії, раціонального природокористування, економічного розвитку та створення нових робочих місць. Крім того, водна безпека є невід’ємним елементом досягнення цілей сталого розвитку до 2030 року.
Сьогодні світ стоїть на порозі водної драми: близько 2 млрд. людей у світі позбавлені доступу до безпечної питної води. Більшість із них живе в уразливих регіонах світу, де часто відбуваються конфлікти як громадянські, так і військові. В умовах сучасних збройних конфліктів та військових операцій водні ресурси та споруди дедалі частіше стають мішенями нападів або самі використовуються як засоби ведення війни.
Дефіцит води особливо гостро відчувається на фоні швидкого демографічного зростання та кліматичних змін. До 2030 року 47% населення Землі відчуватиме гостру нестачу води. Вода вже найближчим часом може стати важливішою за нафту або газ. Попит на прісну воду, за оцінками Американського інституту населення (Population Institute), перевищує пропозицію на 17%.
Клімат в Україні набуває тропічних ознак з тривалими бездощовими періодами, падінням рівня ґрунтових вод та масовим пересиханням дрібних річок та колодязів. За прогнозами вчених, протягом наступних 30 років слід очікувати на подальше зростання дефіциту прісної води, а після 2050 року Україна може навіть перейти до її імпорту.
За оцінками Світового фінансового банку, Україна займає 125 місце серед 180 країн за показником «кількість питної води на душу населення». Десь між африканськими країнами Чад та Судан.
Водна драма торкнулася і України, коли питання водозабезпечення та водної безпеки стали вкрай актуальними в умовах активних бойових дій збройного конфлікту з російським агресором.
ЗМІНА ЯКІСНОГО СТАНУ ВОДИ В р. СЕЙМ
Річка Сейм - одна з шести середніх річок які протікають в межах Сумської області. Річка починається на території рф бєлгородської області, проходить курську область та поблизу села Манухівка (Сумська область) продовжує свою течію в межах України (Сумська та Чернігівська області). Протяжність річки по території Сумської області – 167 км. В селі Соснівка Чернігівської області річка Сейм впадає до річки Десна. Сейм являється найбільшою повноводною річкою в Сумській області, її прилегла територія у більшості використовується для вирощування сільськогосподарських культур. Сейм це чудове місце для відпочинку та розвитку зони рекреації.
Довжина Сейму становить 714 км (у межах України — бл. 250 км), площа басейну — 27 500 км². Долина асиметрична, завширшки до 4 км, місцями 9—12 км. Переважна ширина русла 80—100 м, завглибшки пересічно 4—5 м. Русло звивисте, розгалужене, супроводиться численними старицями і заплавними озерами. Правий берег високий (до 40 м), стрімкий, розчленований балками і ярами, лівий — пологий (заввишки 5—10 м). Заплава переважно лівостороння, завширшки понад 2 км. Похил річки 0,18 м/км.
Живлення переважно снігове, 35-40 % стоку формується підземними водами. До 70-80 % річного стоку весняний. Мінералізація води — менш як 200 мг/л весною та 300—500 мг/л влітку. Замерзає в кінці листопада — в грудні, скресає в кінці березня — на початку квітня. У пониззі течії річка — судноплавна. Весняний паводок продовжується близько 70 днів.
4 серпня 2024 р. до офісу надійшла інформація від органів місцевого самоврядування, щодо зміни кольору води в річці Сейм поблизу села Манухівка. У відібраних пробах води був знижений кисень та підвищений вміст ХСК, що говорить про забруднення. Лабораторія офісу була долучена до відбору та аналізу проб річкової води. Результати лабораторних досліджень обговорювались на засіданні робочої районної комісії ТЕБ та НС Конотопського району. Рішенням комісії були відкриті додаткові створи спостережень по ходу переміщення забруднених мас води. Деякі проби води лабораторія РОВР аналізувала разом з Державною екологічною інспекцією.
14 серпня 2024 року на відстані 8,2 км від кордону з РФ по руслу річки поблизу населеного пункту Манухівка вперше зафіксовано масовий мор риби вниз по течії річки від кордону. Конотопським районним відділом поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області відкрите кримінальне провадження.
Дослідження показали, що у всіх досліджуваних створах кисень практично відсутній і становить менше одиниці, при нормі 6. У деяких місцях несистемне перевищення вмісту пестицидів у пробах води коливається від 1,5 до 7 разів. Перевищення гранично-допустимої концентрації марганцю від 3 до 23 разів. Високий рівень марганцю у воді є характерним наслідком гниття та розкладу мертвої риби. Збудників інфекційних хвороб не виявлено. Припускалося, що Російська Федерація могла навмисне зробити скиди, щоби спричинити екологічне лихо[2].
22 серпня спеціалісти лабораторії офісу самостійно виїхали на відбір води за раніше встановленим маршрутом. Проби були відібрані у 7 створах. Процес відбору проб здійснювався за допомогою органів місцевого самоврядування, мешканців сіл, де проводились відбір проб води, та за допомогою СВ відділення поліції у м. Путивль Конотопського РВП ГНП в Сумській області.
Проби відбирались з човнів, що дозволило аналізувати розчинений кисень в 2-3 слоях води, а також з понтонного та автодорожніх мостів. На теперішній час в лабораторії проводиться аналіз води. Результати моніторингу будуть розглянуті на наступному засіданні районної комісії ТЕБ та НС для подальшого прийняття управлінських рішень. Паралельно лабораторія відібрала планову пробу води згідно Програми моніторингу біля села Мутин 19 серпня та додаткову пробу в цьому створі 22 серпня. Дані проби направлені до лабораторії моніторингу вод Північного регіону ( м. Вишгород). Наступний відбір проб води буде здійснено 26 та 30 серпня.
10 вересня 2024 року, під час пресконференції, прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що причиною забруднення річки Сейм і замору риби став російський цукровий завод у смт Тьоткіно Курської області, який скинув у воду нечистоти[3]. Згідно даних української сторони, протягом 7-9 діб завод скинув у річку близько 5,7 тисячі тонн продуктів переробки цукру[4].
До 15 вересня 2024 року отруєна вода дісталась Київської області, за 336 км вниз за течією від міста впадіння Сейму в річку Десна[5].
За прогнозним моделюванням, яке робив для органів влади Укргідрометцентр 27 серпня, 6 вересня отруйна вода із Сейму та з Десни мала б дійти до місця, де Десна впадає в Канівське водосховище, тобто прийти в Київ. Саме з Десни робить водозабір найбільша станція Київводоканалу, що забезпечує водою значну частину столиці.
На Сумщині забруднений Сейм мав такий вигляд: чорна вода, масляниста плівка на поверхні, повний мор і гниття фауни річки. Тому навіть попри десятки кілометрів, які долає пляма забруднення по Сейму, а потім і Десні, загроза від цієї води не видається перебільшеною.
Зараз можна констатувати, що отруйна вода рухається меншими темпами, аніж очікували, і лише наблизилася до Чернігова — у місті й області вже заборонили купання в Десні, вилов у ній риби й використання води з неї для господарських потреб. Наступний по течії Київ.
Органи контролю регулярно беруть проби води Сейму, а тепер і Десни, досліджують її гідрохімічні, радіологічні та мікробіологічні показники; моделюють, як просуватиметься забруднення, інформують громади й органи влади за течією річок нижче.
Там, де вже стався масовий мор риби, до забруднення води скидом з Росії доєдналося гниття великих об'ємів річкової фауни. На Сумщині й у частині Чернігівщини ДСНС разом з місцевими громадами виловлюють і захоронюють мертву рибу, щоб зменшити розкладання органіки в басейні річки. Роблять це дідівським способом: сітями виймають, збирають, перевозять, закопують подалі від річки та її приток.
Збір і захоронення риби, яка загинула внаслідок масштабного забруднення водойми.
https://lb.ua/society/2024/09/07/633377_otruiennya_seymu_i_desni_yak_shvidko.html
Як повідомили 5 вересня в Міністерстві захисту довкілля, за цей час на території Чернігівської області зібрано 10,7 тонни загиблої риби, у Сумській області — понад 12 тонн. Протягом останніх днів нових хвиль мору не фіксують.
Чи можна пити воду???
На щастя, централізованого водозабору для потреб населення в межах Чернігівської і Сумської областей із цих річок не здійснюють. Але фахівці перевіряють якість води в колодязях у басейні річок на забруднених ділянках. Чернігівводоканал одразу повідомив, що місто забезпечують водою лише з артезіанських свердловин, тому забруднення Десни не загрожує водогону. Але спеціалісти водоканалу все одно щоранку й щовечора беруть проби з річки й оперативно інформують чернігівчан на своїй сторінці про стан води.
Дані свідчать, що рівень хімічного споживання кисню (ХСК) стабільно перевищує норму, а показник розчиненого кисню у воді наближається до критичного. Інші хімічні показники поки що в межах норми. На світлинах і відео, якими ділиться Чернігівводоканал, помітно, що в річці вже є чорний донний осад, іноді вода темного кольору. Місцеві мешканці зазначають, що, можливо, донні проби мали б «відмінні показники» забруднення.
«Спостерігається зміна характеру руху забруднюючих речовин по річці Десна — йде не суцільним масивом, а пересувається по найглибшій частині річки, окремими плямами. Забруднення осідає на дно.
Швидкість переміщення забруднення змінюється залежно від звивистості русла», — зазначили в Міндовкілля.
Перед Черніговом ДСНС з іншими службами роблять аерацію річки, щоб наситити киснем поверхневі води і зменшити ризики загибелі риби. На цій ділянці мору риби поки що не помічено.
Що загрожує киянам?
Насправді дещо загрожує. На відміну від Чернігова, водозабір і підготовку питної води для централізованої системи постачання Києва здійснюють саме з річок. Точніше так: 30 % — з Дніпра, 10 % — артезіанських джерел, 60 % — з Десни (дані Київводоканалу). Деснянська водозабірна станція розташована на лівому березі столиці, але карта постачання водою з цієї станції охоплює майже всі райони Києва (рожевий колір на карті).
водою.
Ще 28 серпня КМДА й Київводоканал повідомили, що вода у водогоні відповідає всім нормативам і наразі ніякої небезпеки не існує. Але тоді пляма забруднення рухалася по Десні ще за десятки кілометрів до Чернігова. Як свідчить математичне моделювання Укргідрометцентру від 27 серпня, до Чернігова забруднена вода мала дійти 31 серпня, до Літок — 3–5 вересня, до гирла Десни — до 6 вересня. На щастя, жорсткий прогноз не справдився, через низку факторів рух забруднення сповільнюється. А в Чернігові, як ми згадували, аналізи поки що не критичні.
Ми спитали в КМДА і Київводоканалі, чи існують взагалі альтернативні сценарії забезпечення Києва водою, якщо забруднення все ж не адсорбується в Десні дорогою до столиці.
«Ми не будемо підказувати ворогу, як він може вплинути на наші сценарії забезпечення водою киян. Але повірте, вони існують. Київ буде з водою!!!
Студенти гуртка приймали активну роль у роботі гуртка!
