Викладачі ННІ ЛіСПГ разом із представниками лісового господарства та міжнародними партнерами обговорили проблеми формування сосняків в умовах воєнного стану та впливу пожеж
10 вересня 2026 року в Києві відбулася міжнародна конференція «Підвищення стійкості соснових насаджень до лісових пожеж в умовах кліматичних та військових викликів». Захід відбувся в конференц-залі «Олександрія» готелю Radisson Blu Kyiv City Center за адресою: вул. Ярославів Вал, 22. Було передбачено можливість дистанційної участі.
Організаторами заходу стали Національний університет біоресурсів і природокористування України, Національний лісотехнічний університет України, Еберсвальдський університет сталого розвитку (HNEE, Німеччина), Глобальний центр моніторингу пожеж (GFMC, Німеччина) та Товариство лісівників України. Загалом у заході взяли участь понад 80 осіб з провідних лісових університетів, Української природоохоронної групи, WWF Україна, проєкту SFI, Держлісагенства, Житомирського агротехнологічного коледжу, Деснянсько-Старогутського національного парку, ВО «Урдержліспроект», Чернігівського надлісництва, Тетерівське надлісництва, Філій «Столичний лісовий офіс», «Північний лісовий офіс» ДП «Ліси України», Українського НДІ гідрометеорології та інших організацій.
Актуальність конференції зумовлена сучасними кліматичними й воєнними викликами та планами переходу України до наближеного до природи лісівництва (НПЛ). В оглядовій доповіді Й. Г. Голдаммера (GFMC) було зазначено, що захистити ліси від великих пожеж можна лише за умови впровадження науково обґрунтованого інтегрованого управління ландшафтними пожежами та недопущення накопичення значних запасів горючих матеріалів у ландшафтах. Особливо важливими є залучення всіх зацікавлених сторін до запобігання пожежам і використання всіх можливих наукових інструментів для цього.
В цілому доповідачами було зазначено, що позитивний досвід НПЛ у сосняках доволі обмежений як у Європі, так і в Україні, що потребує проведення більшої кількості експериментів, які виходять за межі вимог чинних нормативно-правових актів. Отже, метою конференції було обговорення економічної та екологічної ефективності сучасної системи формування соснових насаджень, що ґрунтується на суцільних рубках головного користування, а також перспектив і необхідності переходу до НПЛ.
У доповідях М. П. Савущика та С. В. Зібцева було представлено 26-річний досвід лісівничих експериментів Тетерівського надлісництва й Боярської лісової дослідної станції та висловлено думку, що на нову систему варто переходити за наявності наукових доказів того, що чинна система не забезпечує отримання максимального обсягу технічно стиглої деревини відповідно до ТЛУ та збереження біорізноманіття й ґрунтів. У доповіді представника проєкту SFI В. Ф. Сторожука було розглянуто можливість запровадження низки компромісних варіантів, зокрема переходу до багатофункціонального лісового господарства або системи Continuous Cover Forestry.
У доповідях В. В. Лавного та М. В. Чернявського було зазначено, що наразі в Україні є достатнє теоретичне підґрунтя та досвід лісівничих експериментів для початку впровадження НПЛ у сосняках Полісся. У доповіді А. М. Жежкуна було представлено результати лісівничих експериментів із поступових РГК та рубок переформування в соснових насадженнях Новгород-Сіверської лісової науково-дослідної станції. Згідно з результатами лісівничих досліджень Пітера Шпателя з Еберсвальдського університету сталого розвитку, лише 40 % сосняків Німеччини наразі переведено на вибіркову систему господарювання. Водночас доповідач зазначив, що для повного переходу на НПЛ у соснових насадженнях потрібно 40 і більше років.
У своїй доповіді П. С. Тестов з Української природоохоронної групи наголосив, що в контексті вступу України до ЄС важливими завданнями лісового господарства стають охорона, моніторинг і підтримання лісових оселищ місцевих видів флори та фауни. Найсучаснішим інструментом для виконання завдань із вирощування сосняків є платформа MARTELOSCOPE, яка дає змогу картувати просторову структуру деревостану та оцінювати різні сценарії лісівничих заходів з урахуванням розташування мікрооселищ і дерев майбутнього.
Конкретні наслідки воєнних пожеж висвітлило дослідження Андрія Білоуса та співавторів в Ізюмських борах. Через три роки після пожеж 2022 року природне поновлення дерев залишалося нечисленним і нерівномірним, а сосна поновлювалася рідко. Результати також засвідчили поширення чужорідних рослин і потребу в довгостроковому моніторингу згарищ.
На конференції було детально проаналізовано питання стійкості соснових насаджень до пожеж в умовах воєнного стану та необхідності поєднання спеціалізованих лісівничих заходів із заходами із запобігання пожежам і забезпечення готовності до їх гасіння. У наукових доповідях В. В. Миронюка та Д. М. Голяки було показано, що ННІ ЛіСПГ має достатній потенціал для прогнозування ризику пожеж у соснових лісах, моделювання їхнього розвитку, виду й температури на основі моделювання просторово-часової динаміки запасів, вологості та фракційної структури рослинних горючих матеріалів. У поєднанні з повною базою даних про випадки пожеж на території України (включно з окупованими територіями та лінією фронту), яку представив О. М. Сошенський, ці дані можуть слугувати потужним інструментом для запобігання великим лісовим пожежам. Наразі ці моделі не використовуються в практиці охорони лісів від пожеж.
Важливою складовою запобігання великим пожежам є розроблення та впровадження проєктів протипожежного впорядкування. На конференції було представлено проєкт протипожежного впорядкування Косачівського лісництва, розроблений головою Українського центру лісової безпеки В. В. Брайком спільно з лісничим В. В. Дворніком та випускником ННІ ЛіСПГ Д. В. Редьком. Із керівником Чернігівського надлісництва та ВО «Укрдержліспроект» було погоджено кроки щодо його впровадження. Микола Гонтарук окреслив практичні пріоритети ДП «Ліси України»: раннє виявлення загорянь, готовність техніки й персоналу, взаємодію з ДСНС та врахування мінної небезпеки.
Завідувач кафедри ботаніки, дендрології та лісової селекції Навчально-наукового інституту лісового та садово-паркового господарства НУБіП д.с-.г.н. Ю.М. Марчук у своєму виступі представив ініціативи кафедри які стосуються введення визначення наближеного до природи лісівництва у Лісовий кодекс України, що дасть змогу удосконалювати нормативно-правові акти які регламентують діяльність у цьому напрямку лісового господарства.
За підсумками роботи конференції учасники дійшли таких висновків:
1. Перехід до наближеного до природи лісівництва (НПЛ) у соснових насадженнях є перспективним напрямом, однак позитивний досвід його застосування поки що обмежений і в Європі, і в Україні. Водночас в Україні вже є достатнє теоретичне підґрунтя та результати лісівничих експериментів, зокрема 26-річний досвід Тетерівського надлісництва і Боярської лісової дослідної станції та експерименти Новгород-Сіверської лісової науково-дослідної станції, для початку впровадження НПЛ у сосняках Полісся.
2. Для практичного впровадження НПЛ необхідно вдосконалити нормативно-правову базу, зокрема ввести визначення наближеного до природи лісівництва до Лісового кодексу України, а також розширити мережу лісівничих експериментів.
3. Захистити ліси від великих пожеж можна лише за умови науково обґрунтованого інтегрованого управління ландшафтними пожежами: недопущення накопичення значних запасів горючих матеріалів у ландшафтах, поєднання спеціалізованих лісівничих заходів із запобіганням пожежам і забезпеченням готовності до їх гасіння, залучення до запобігання пожежам усіх зацікавлених сторін.
4. Українська наука має достатній потенціал для прогнозування ризику пожеж у соснових лісах та моделювання їх розвитку, а в поєднанні з повною базою даних про випадки пожеж на території України (включно з окупованими територіями та лінією фронту) ці напрацювання можуть стати потужним інструментом запобігання великим лісовим пожежам. Нагальним завданням є впровадження розроблених моделей у практику охорони лісів від пожеж, а також розроблення і реалізація проєктів протипожежного впорядкування лісництв. Практичними пріоритетами залишаються раннє виявлення загорянь, готовність техніки й персоналу, взаємодія з ДСНС та врахування мінної небезпеки.
5. Наслідки воєнних пожеж потребують довгострокового моніторингу згарищ: через три роки після пожеж 2022 року в Ізюмських борах природне поновлення дерев залишається нечисленним і нерівномірним, сосна поновлюється рідко, натомість поширюються чужорідні види рослин.
6. У контексті вступу України до ЄС пріоритетними завданнями лісового господарства стають охорона, моніторинг і підтримання лісових оселищ місцевих видів флори та фауни, а найсучаснішим інструментом планування лісівничих заходів у сосняках є платформа MARTELOSCOPE, яка дає змогу оцінювати сценарії господарювання з урахуванням просторової структури деревостану та розташування мікрооселищ.
Загалом конференція визначила пріоритетні напрями наукового забезпечення формування соснових насаджень, стійких до зміни клімату, пожеж і воєнних викликів, з урахуванням вимог євроінтеграції України та окреслила конкретні кроки практичної реалізації цих напрямів.