Надія Левченко: Продовжуватиму навчання в магістратурі за спеціальністю Садово-паркове господарство

   Я дуже довго збиралася з думками, перед тим як сісти за цю статтю. Пишу крізь чотири роки навчання та життя серед студентства, крізь сотні неймовірно цікавих та теплих знайомств, крізь тисячі недоспаних ночей та мільйони кроків територіями вже рідного НУБіП, вулицями Голосієва, доріжками студентського скверу та ботанічного саду.

(Вручення диплому, 24.06.2022)

    Хотіла б спершу звернутись до абітурієнтів: страх блокує та сковує. Часом для того, аби отримати бажане, потрібно перебороти себе та зробити крок у невідомість.
   Я пам’ятаю як сильно всі боялися в 11 класі тієї такої колючої абревіатури «ЗНО», боялись конкурсного відбору, боялись не пройти на бюджет, «що скаже мама як я не здам», «а що ж робити, якщо я не впораюсь». Багато хто саме через страх відмовлявся продовжувати навчання. Нас лякали ЗНО, вступними іспитами, журили за безвідповідальність і лінь, дуже рідко хвалили та ніколи не говорили про те, що не такий вже чорт страшний, як його малюють. Насправді, досить реально здати ЗНО та вступити на базі своїх оцінок. А, якщо хочеться вищий бал і, відповідно, певні гарантії, то постаратись все ж прийдеться дещо більше.
   Тому прокручуйте у голові різні варіанти своєї майбутньої професії, готуйтесь до іспитів, пробуйте, шукайте. Все знаходиться лише у ваших руках. Часом впевненості у власних діях та чітко сформованого бажання виявляється цілком достатньо для того, щоб пройти між всіх крапок.
   У моєму розумінні університет – не просто собі місце, де ти протираєш штани лишніх 4-5 років. Я бачу різницю між людьми, які мають та які не мають вищої освіти і вона полягає у певному досвіді. Університет більше виступає як така собі школа життя, де з людиною відбувається соціалізація, приходять нові знання. Університет – це більше про вміння співпрацювати, домовлятись, шукати різні шляхи вирішення проблеми, різних людей та місця, куди можна звернутись якщо захочеться дізнатись більше. Ти вчишся вчитися, оперативно та точно шукати та використовувати потрібну тобі інформацію. Крім того, саме в університеті ти обростаєш цікавими знайомствами. Можливо, саме ці люди стануть твоїми близькими друзями і залюбки підставлять плече, навіть уже далеко після завершення навчання.

(Літня практика після 3 курсу)

   Чотири роки життя я присвятила отриманню ступеня бакалавра садово-паркового господарства і ні про що не жалкую: ані про вибір університету, ані про вибір спеціальності. Більше того, я збираюсь продовжувати навчання у магістратурі.

   Національний університет біоресурсів і природокористування України вартий окремої уваги вже завдяки одному тільки вигляду і місцерозташуванню. Дуже подобається те, що майже всі корпуси та гуртожитки знаходяться на відносно близькій відстані одне від одного в межах одного столичного району. Це чудово економить час та енергію, яких студентству, нажаль, постійно не вистачає.

   Величезним плюсом є також цікава сумісність двох полярностей – з одного боку ми маємо близьке розміщення метро, швидкий доступ до центральної частини міста, а з іншого – ліси, озера та загалом широкий природний простір.
   Нашій групі дуже пощастило вступити до НУБіП у 2018 році, ще до covid-19 та війни. Ми ще ненадовго застали золотий час нашого студентства. Тиждень першокурсника, пісенні баталії, аграрна республіка, голосіївська весна та безліч, просто безліч інших цікавих «штук», які дуже часто проводились самими студентами для студентів.

(Осінній бал, 2018)

(Голосіївська весна, 2019)

   Це був час, коли студента та викладача не розділяли кілометри відстані та відсутність WI-FI, коли ми вставали рано, уже в корпусі зустрічались стомленим поглядом з такими ж стомленими очима одногрупників та посміхались одне одному, їли на перерві булочку із «Кулиничів» та пили на диво смачну каву із стареньких затертих автоматів.

(Перша пара, ботаніка. 2018)

   «На тім світі відіспимся» - говорили ми, і гуляли нічним містом, дивились кіно, грали в настолки і розмовляли, розмовляли, розмовляли. Ми розмовляли постійно і це було безцінно. Так само як малювати залікову роботу о четвертій ранку з пензликами у волоссі, олівцем за вухом та помальованим носом.

(Зимова сесія на 1 курсі, 2018)

   Так само як писати триста сторінок конспекту, який тобі насправді ніколи у світі не знадобиться, а потім випадково пролити на нього чай. Так само як блукати по коліно в росі десь в забутому Богом місці під час практики з ботаніки, а потім босими ногами із кросівками на плечі від зупинки по теплому асфальту до дверей гуртожитку.

(Перший курс, літня практика з ботаніки)

   Легко не було ніколи, зате цікаво – завжди!

(Дендрологія, весняний семестр, 2 курс)

   Такий досвід ніколи не забувається, як і люди, які поруч, з якими у вас спільна проблема, спільна робота та безліч часу на те, щоб дізнатись та щиро полюбити одне одного.

(Танцювальний колектив Сузір’я Dance, весна, 2019)

   За чотири роки я, певне…подорослішала. Я отримала сильну наукову та соціальну базу, познайомилась з чудовими та сонячними людьми, побачила, почула, спробувала та усвідомила стільки нових, неймовірних речей. Я шкодую лише про те, що мені цього виявилось мало.
   Я хотіла б подякувати всім викладачам, методистам та робітникам нашого розсаднику та ботанічного саду. Кожен з вас вклав в нас частинку себе, дав шматочок знання, яке згодом збереться у повноцінну картину, яку нам залишиться лише доповнювати власними зусиллями.
  Передаю також сонячний привіт своїй групі СПГ-1801, уже випускникам, майбутнім спеціалістам і просто чудовим, талановитим та неймовірно цікавим хлопчикам та дівчаткам. Ви – моя друга сім’я, моя підтримка, моя сила і любов. І не залежно від того, побачимось ми на магістратурі, чи може хтось із вас обере для себе інший шлях, будемо ми близько, чи зовсім далеко, - я побажаю кожному лише найяскравішого, найкрасивішого щастя, бо все інше – лише шляхи його здобуття.

Бережіть та любіть себе, цінуйте кожну мить життя, радійте сонцю та дощу і вірте у світле майбутнє!

До зустрічі в магістратурі!

Надія Левченко,
випускниця ОС бакалавр
спеціальності 206-Садово-паркове господарство