Історія наукової діяльності

Кащенко

На всіх етапах історії та становлення Національного аграрного університету розвивалась його наукова діяльність, виникали відомі світові наукові школи, які очолювали вчені непересічного характеру. До цієї когорти належали: видатний біолог, акліматизатор і творець нових сортів овочевих, садових та декоративних рослин, засновник і директор Акліматизаційного саду Академії наук України та Помологічного музею академік М.Ф. Кащенко, відомий ботанік-фізіолог, один із засновників такої галузі науки, як фізіологія сільськогосподарських рослин, засновник української школи ботаніків-фізіологів академік Є.П. Вотчал, генетик-селекціонер професор О.Г. Лебєдєв, учений-ґрунтознавець, професор П.Р. Сльозкін, академік О.І. Душечкін та його послідовники-академіки П.А. Власюк, С.І. Лебєдєв, професор І.Л. Колоша (фізіологічні та агрохімічні основи живлення рослин) та ін.

До вітчизняної наукової скарбниці навіки увійшли досягнення наукових шкіл професорів П.Д. Пшеничного (розробка теоретичних основ і практичних рекомендацій щодо живлення сільськогосподарських тварин), К.Б. Свєчина (індивідуальний розвиток тварин), І.В. Смірнова (кріоконсервація сперми ссавців), М.А. Кравченка (виведення нових порід великої рогатої худоби і коней), І.О. Поваженка (проблеми ветеринарної хірургії), Г.О. Гіммельрейха (морфологія тварин), В.В. Нікольського (ветеринарна вірусологія), М.Т. Скородумова (ветеринарна терапія), О.К. Щербини (ветеринарна епізоотологія), С.Ю. Ярослава (фізіологія тварин), С.В. Баженова (ветеринарна фармакологія), М.П. Дядечка (біологічний захист рослин) тощо.

Вотчал

Досягнення колективу вчених провідного аграрного закладу освіти на сучасному етапі його розвитку та діяльності визнані і гідно оцінені державою. Дійсними членами (академіками) НАН України обрані видатний учений, ректор університету, завідувач кафедри біологічної хімії та біотехнології, доктор біологічних наук, проф. Д.О. Мельничук; відомий науковець, доктор біологічних наук, проф. О.О. Созінов; членом-кореспондентом — проф. Р.І. Гвоздяк.

Серед державних галузевих академій великим авторитетом користується Українська академія аграрних наук. До її складу академіками обрані О.Ю. Барабаш, Г.О. Богданов, А.Л. Бойко, М.М. Городній, І.М. Гудков, М.Я. Дем’яненко, І.І. Ібатуллін, М.М. Кирик, П.В. Кондратенко, І.І. Мартиненко, Д.О. Мельничук, Л.В. Погорілий, М.І. Ромащенко, О.Г. Тараріко, В.К. Терещенко, О.Г. Хмельницький; членами-кореспондентами — В.М. Булгаков, Д.Г. Войтюк, Я.М. Гадзало, В.П. Галушко, Ю.Ф. Мельник, М.Ф. Кропивко, М.К. Линник, А.Й. Мазуркевич, В.П. Риженко, П.П. Руснак, Д.М. Сігарьова, А.Г. Сердюк, А.А. Строчинський, С.П. Танчик, М.І. Цвіліховський, А.В. Цилюрик, В.А. Яблонський.

Лебєдєв

З числа викладачів університету 21 заслужений діяч науки і техніки та 23 заслужені працівники народної освіти і вищої школи України, 3 заслужені винахідники України, 7 заслужених працівників сільського господарства України, 1 заслужений економіст України, 1 заслужений ветеринарний лікар України, 4 заслужені працівники культури України, 1 заслужений майстер народної творчості України, 17 лауреатів Державних премій України, 4 відмінники аграрної освіти та науки України, 8 відмінників освіти України. Наукова, педагогічна і громадська діяльність учених університету має визнання як в Україні, так і за рубежем.

За великий особистий внесок у розвиток співробітництва між Національним аграрним університетом та Токійським аграрним університетом і за сприяння міжнародній діяльності у сфері аграрної освіти академіку Д.О. Мельничуку присвоєно звання почесного професора Токійського аграрного університету.

За багаторічну плідну працю, високий професіоналізм та значний внесок у розвиток аграрної науки і освіти Міністерство аграрної політики України відмітило відзнакою «Знак пошани» академіка Д.О.Мельничука, професорів В.І. Шеремету, М.К. Шикулу та директора Немішаєвського державного аграрного коледжу Н.В. Костенка.

Відповідно до розпорядження Президента України за вагомий внесок у розвиток науки і освіти дворічні державні стипендії призначені професорам: С.П. Азізову, Л.Ю. Беренштейну, Г.О. Богданову, В.П. Гудзю, М.О. Демидку, І.І. Мартиненку, В.Д. Мойсеєнку, В.К. М’якушку, В.В. Науменку, О.О. Салганському, М.О. Судакову, О.А. Стрельцову, В.Ю. Чумаченку, М.К. Шикулі, О.В. Шкільову.

Протягом останніх десяти років у НАУ продовжують активно функціонувати вищеназвані наукові школи та формуються нові: академіка НАН України і УААН Д.О. Мельничука (біохімія), академіків УААН О.Ю. Барабаша (овочівництво), М.М. Городнього (агрохімія), М.І. Гудкова (радіобіологія), М.М. Кирика (фітопатологія), В.К. Терещенка (підприємництво), Г.О. Хмельницького (ветеринарна токсикологія); членів-кореспондентів УААН В.М. Булгакова (механіка сільськогосподарських машин), Д.Г. Войтюка (сільськогосподарські машини), В.П. Галушка (міжнародний менеджмент в АПК), І.І. Ібатулліна (годівля тварин і технологія кормів), А.Й. Мазуркевича (патофізіологія), А.А. Строчинського (лісова таксація), професорів Б.Х. Драганова (енергозбереження у сільському господарстві, теплофізика сільськогосподарських споруд), В.І. Мішина (електричні машини та їх використання у сільському господарстві), С.К. Рудика (анатомія органів травлення ссавців), І.А. Цурпала (некласичні проблеми механіки) та ін.

На сучасному етапі діяльність науковців Національного аграрного університету спрямована на проведення фундаментальних досліджень, пошуково-прикладних та дослідно-конструкторських робіт у галузях землеробства, рослинництва, овочівництва та садівництва, тваринництва, ветеринарної медицини, механізації та електрифікації сільськогосподарського виробництва, лісівництва, економіки сільського господарства.

Основні напрями наукової діяльності 

  • біологізація (біотехнологія, створення високопродуктивних, стійких до захворювань сортів рослин і порід тварин, удосконалення методів селекції і насінництва у рослинництві, розведення – у тваринництві);
  • екологізація (охорона навколишнього середовища, отримання екологічно безпечних нових видів добрив та засобів захисту рослин тощо);
  • якість і безпека продукції агропромислового комплексу (якість і безпека сільськогосподарської продукції, її стандартизація та сертифікація згідно з національними і міжнародними стандартами);
  • економіка, маркетинг, менеджмент (внутрішній та зовнішній ринки, прогнозування маркетингових змін на ринках, фінансові, товарні потоки тощо);
  • механізація, електрифікація та автоматизація (система точного землеробства, розробка машин і технологічних процесів для сільськогосподарських підприємств різних форм власності тощо);
  • раціоналізація соціального розвитку сільської місцевості (інтегрований підхід до розвитку аграрного виробництва, сервісних та соціально-побутових служб у сільській місцевості).

Координацію та методичне керівництво науковою діяльністю університету здійснює науково-дослідна частина.

Вчені університету виконують наукові дослідження у тісній співпраці з науковими установами Української академії аграрних наук та Національної академії наук України, навчальними закладами і дослідними станціями, науковими центрами та науково-виробничими об’єднаннями, заводами й іншими виробничими структурами.

Для виконання науково-дослідних робіт використовується матеріально-технічна база навчально-наукових, науково-дослідних інститутів, проблемних науково-дослідних та сертифікованих Держспоживстандартом України галузевих лабораторій якості і безпеки продукції АПК, науково-дослідних станцій — Агрономічної і Боярської лісової, навчально-дослідних господарств — «Ворзель» і «Великоснітинське» ім.О.В. Музиченка, господарств регіональних закладів освіти університету — Бережанського і Ніжинського агротехнічних інститутів, Ірпінського економічного і Немішаївського державного аграрного коледжів, Боярського коледжу екології і природних ресурсів та Заліщицького державного аграрного коледжу ім. Є. Храпливого, Південного філіалу «Кримський агротехнологічний університет» НАУ, навчально-дослідного племінного птахівничого заводу ім. Фрунзе.

У науково-дослідних інститутах функціонують 22 проблемні науково-дослідні лабораторії: "Гербології», «Селекції ягідних і плодових культур та технології їх вирощування», «Добрив», «Оптимізації живлення та біоконверсії в управлінні агроекосистемами», «Мікології та фітопатології», «Фітовірусології та біотехнології», «Кормових добавок», «Генетики продуктивності тварин», «Біохімії гіпобіозу тварин», «Внутрішніх незаразних хвороб тварин», «Фізіології і експериментальної патології тварин», «Ветеринарної мікробіології, вірусології та імунобіотехнології», «Мікотоксикозів тварин», «Теплових двигунів та альтернативних палив», «Системи точного землеробства», «Проблем підвищення надійності та ефективності електрообладання в АПК», «Комплексного обліку лісосировинних ресурсів та лісокористування», «Мотивації праці в сільському господарстві», «Використання комп’ютерних технологій у навчальному процесі», «Охорони та раціонального використання грунтів», «Порівняльної та функціональної морфології хребетних», «Біологічного захисту рослин». У цих лабораторіях сконцентровані висококваліфікований науковий потенціал та новітнє обладнання.

З 2003 року на урядовому рівні було прийнято рішення про створення при НАУ Української лабораторії якості і безпеки продукції агропромислового комплексу. Це єдина вітчизняна незалежна лабораторія з міжнародним сертифікатом на виконання унікальних досліджень, які характеризують стан якості і безпеки сільськогосподарської продукції агропромислового комплексу та її адаптацію до світових стандартів і сертифікатів, що сприятимуть швидкому виходу України на міжнародні аграрні ринки.

Регіональні навчальні заклади (синій)Захисти дисертаційНабір на навчання (синій)_2015

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook