Сучасні підходи до управління навчальними закладами

На початку травня на кафедрі управління та освітніх технологій, у рамках студентського наукового гуртка «Методологія та методика наукових досліджень», керівник професор Журавська Н.С., відбувся онлайн - круглий стіл «Сучасні підходи до управління навчальними закладами». У ньому взяли участь студенти стаціонарної форми навчання. Акцентувалась увага на важливості управлінських функцій у соціальних працівників, соціальних педагогів.

Вікторія Карімова звернула нашу увагу на дитинство молодшого школяра. Обгрунтувала вікові завдання: природно-культурні (розвиток рухових навичок, розвиток ознак маскулінності-фемінінності, формування довільності психічних процесів); соціальнокультурні (оволодіння роллю учня, систематизованими знаннями й уміннями в обсязі шкільного навчання, індивідуалізація інтересів та оволодіння способами самоорганізації для їх реалізації, формування прагнення до досягнення результату, вміння адекватно оцінювати свої успіхи й невдачі); соціальнопсихологічні (розвиток рефлексії щодо своєї діяльності, статева стереотипізація, подолання суперечностей між ролями дитини й школяра (криза шести років) і між прагненнями до імпровізації, творчості, демократичного спілкування й прихильністю до стереотипів і підкорення авторитетам).

Наголосила на інститутах та агентах соціалізації: родина, школа, ЗМК, позашкільні установи, батьки, вчителі, інші дорослі, однолітки в класі й поза класом, їхня роль і можливості у вирішенні вікових завдань. Підкреслила особливості субкультури: ігри (на уроці, на перерві, надворі, вдома), дитячий сленг, словесна творчість, фантазії та марновірства, прізвиська. Зміст і норми спілкування з дорослими, ровесниками своєї та протилежної статі, зі старшими й молодшими дітьми. Зміст і форми предметно-практичної й духовно-практичної діяльності, що організовані дітьми та дорослими. Особливості організації дорослими спортивних занять та ігор молодших школярів. Особлива увага в доповіді була приділена небезпекам ( пияцтво та аморальність батьків, убогість, антигуманність учителя, паління, розтління, зґвалтування, фізичні травми, гноблення старшими хлопцями) та основним напрям діяльності соціальних працівників: просвітницька діяльність із батьками, створення умов для розвитку молодших школярів у мікросоціумі, виявлення потенційно та реально віктимогенних чинників і віктимних молодших школярів, координація й кооперування діяльності інститутів виховання.

Юлія Грибан у своїй доповіді зупинилася на підлітковому дитинстві. Було наголошено на вікових завданнях : природно-культурні (розвиток усіх систем організму, статеве дозрівання); соціально-культурні (оволодіння знаннями в обсязі шкільного курсу, проба сил у різних сферах інтересів, формування групового інстинкту, залучення до романтичних ідеалів (вірність, друг, відвага, честь та ін.), самовиховання в значущих сферах (фізичне вдосконалювання, індивідуальні інтереси); соціально-психологічні (подолання кризи особистої ідентичності через поглиблення та розширення самооцінок, ідентифікація зі статевовіковою групою й референтною групою ровесників, подолання маргінальності між дитинством та отроцтвом через автономізацію від дорослих, набуття навичок саморегуляції в значущих сферах поведінки й взаємостосунків).

Акцентувалася увага на провідних інститутах та агентах соціалізації  (родина, школа, мікросоціум, телебачення і відео; батьки, вчителі, однолітки своєї статі, старші діти своєї статі; їхня роль і можливості в процесі вирішення вікових завдань) та віковій субкультурі: ігри (перевага рухливих, поява азартних, захоплення електронними), жаргон, елементи моди в одязі тощо, марновірства, міфи, фантазії.

У доповіді були розкриті особливості спілкування (предмет спілкування - підліток як суб'єкт взаємодії): з дорослими - скорочення обсягу спілкування, спад довіри, зростання конфліктності; з однолітками - активний пошук, практична основа, яка доповнюється емоційним компонентом; нестійкість мікрогруп, конфліктність. Небезпеки: пияцтво, алкоголізм, аморальність батьків; убогість, помилки педагогів і батьків, паління, токсикоманія, зґвалтування, розтління, самотність, фізичні травми, цькування однолітків, залучення до асоціальних і злочинних груп. Основні напрями діяльності соціальних працівників: просвітницька діяльність із батьками, діагностика віктимності родин, робота з віктимогенними родинами та віктимними підлітками; створення в мікросоціумі груп та організацій для пробудження й задоволення інтересів підлітків із використанням масових і групових форм взаємодії.

Ніна Журавська,
професор, керівник наукового гуртка