Геоінформаційні технології – важлива складова формування інформаційного суспільства в умовах глобалізації та діджиталізації
Наукові співробітники Української лабораторії якості і безпеки продукції АПК НУБіП України продовжують творче спілкування з Програмою зменшення біологічної загрози (ПЗБЗ), що виконується в межах співпраці між Урядом України та Сполучених Штатів Америки.
Так, канд. вет. наук Олександра Кеппл, докт. вет. наук Олена Волосянко, канд. біол. наук Євген Деркач взяли участь у онлайн-семінарі «Менторська сесія з основ просторового аналізу і моделювання», організованого ПЗБЗ в межах концепції «Єдине здоров’я», який відбувся 27-29 травня 2020 року. Геопросторовий аналіз даних є функціональним сучасним інструментарієм для оперативного аналізу, моніторингу, прогнозування, моделювання епідемій та епізоотій, шо набуло особливої актуальності в умовах оголошеної ВООЗ пандемії COVID-19.
Учасники опановувати методи геоінформаційного аналізу та набули практичних навичок з основ просторових вимірювань і статистики для опису, аналізу та відображення географічних даних. Менторську сесію проводили Максим Безіменний (ІВМ НААН), якому асистувала Ірина Маковська, аспірантка НУБіП. Учасники семінару працювали з навчальними даними, наданим інструкторами.
Наукові співробітники УЛЯБП АПК ознайомились з методологією просторового аналізу та створення карт, а також методами використання ГІС у сфері громадського здоров’я, візуалізації та інтерпретації даних, наприклад, точкових лабораторних аналізів тощо. Застосування ГІС-технологій дозволяє значно підвищити швидкість та ефективність роботи з просторово-розподіленою інформацією порівняно з традиційними "паперовими" методами. Отримані навики відкриваютьнові перспективи реалізації наукового потенціалу УЛЯБП АПК для створення географічно-просторових баз даних з метою проведення моніторингу та багатовекторного аналізу показників якості та безпеки продукції агропромислового комплексу.
Зокрема освоїли основні методики ГІС: ознайомилися з спеціальними програмами GeoDa і QGIS,відпрацювали створення теплової карти в QGIS та виявлення кластерів просторово-часових даних про захворювання у програмі SaTScan.
Опанували способи здійснення географічного нагляду за захворюваннями, визначати просторові та просторо-часові кластери даних про захворювання, а також визначати їхню статистичну значущість.
Набуті знання будуть в подальшому використані в повсякденній роботі.
Олександра Кеппл,
науковий співробітник УЛЯБП АПК
Валерій Ушкалов,
директор УЛЯБП АПК