Модель розповсюдження коронавірусу COVID-19 в провінції Ухань
Модель розповсюдження коронавірусу COVID-19 в провінції Ухань
31 березня 2020 року
Ця модель описує ситуацію в провінції Ухань з урахуванням особистої реакції мешканців і дій уряду. По ряду симптомів пандемія COVID-19 близка до пандемії іспанського грипу в Лондоні у 2018 році. У 1918 році значна частина смертей була від пневмонії, яка була обумовлена грипозною інфекцією. Таким чином, автори вважали доцільним використати досвід моделювання пандемії грипу 1918 р., та, зокрема, проаналізувати наслідки індивідуальної реакції населення на ризик зараження COVID-19 та державні дії. Модель представлено системою з 7 диференціальних рівнянь першого порядку відносно часу. Задається та розраховується в залежності від часу початкова кількість населення, кількість інфікованих (зареєстрованих і ні), кількість померлих і тих хто одужав. Початковий стан інфікованості задається на підставі зоонотичної (існування вірусів зоологічного походження небезпечних для людини) природи вірусу.
Всі розрахунки було закінчено у лютому, коли ще результати пандемії для провінції Ухань були невідомі.
Розглядається три можливих сценарії: 1) ніяких мір, 2) реагує населення, 3)реагує і уряд, і населення.
Якщо нічого не робити (1 сценарій), то кількість інфікованих досягала б на кінець березня 100 000 осіб за добу, а на кінець квітня зменшилась би до 100 осіб за добу; якщо би реагувало тільки населення, за другим сценарієм, кількість інфікованих стабілізувалося б на рівні 8 000 осіб за добу і практично не зменшувалось би. По останньому сценарію кількість інфікованих до середини квітня наблизилось би до нуля і це було прораховано тоді, коли кількість щоденно інфікованих в провінції була максимальною. Можна зробити висновок, що китайські вчені працюють оперативно та якісно.
Рис. Добова кількість інфікованих із запізненням у 14 діб за трьома сценаріями 1) нічого не робити (точкова лінія); 2) реагує населення (пунктир); 3) реагує уряд та населення (зелена крива)
Більш детально
Завідувач кафедри економічної кібернетики
професор Андрій Скрипник