Десять пріоритетів розвитку АПК, вступна кампанія 2019 та базове фінансування наукових досліджень для університетів – теми третього дня семінару-навчання

16 січня 2019 року

Триває робота традиційної наради-семінару з обміну досвідом керівників факультетів, ННІ та завідувачів кафедр. Гостями сьогоднішнього засідання, що пройшло під головуванням ректора Станіслава Ніколаєнка, стали представники профільних міністерств і науково-дослідних установ, з якими співпрацює університет.

Як і завжди інформаційно наповненим і емоційним видався виступ заступника міністра аграрної політики та продовольства Ольги Трофімцевої. Випускниця університету, вона завжди відгукується на пропозиції ректора взяти участь у різноманітних заходах, присвячених дискусіям розвитку аграрного сектору. Цього разу темою її спічу став розвиток українського АПК та експортна ситуація. Говорячи про виконання єдиної комплексної стратегії та план дій з розвитку сільського господарства і сільських територій у 2015-2020 рр., що проводиться міністерством, вона визначила десять стратегічних пріоритетів. Це, по-перше, діловий клімат, протидія корупції, створення стабільної правової системи, що відповідає міжнародним і європейським стандартам, зокрема шляхом виконання угоди про асоціацію з Євросоюзом. Друге – земельна реформа. Третє – продовольча безпека. До них також віднесені оподаткування, розвиток внутрішніх ринків, сільський розвиток, відродження українського села, доступ до міжнародних ринків, торговельна політика та просування експорту, захист довкілля та управління природніми ресурсами, зокрема лісових та рибних господарств. Ще один – аграрна наука, інновації та дорадчі послуги – стосуються і конкретно НУБіП. Слід критичніше ставитися до якості студентського контингенту, який приходить на навчання, вибудовувати систему дорадництва.

Тематика, порушена Ольгою Трофімцевою, виявилася такою злиденною, що викликала численні запитання і пропозиції до неї. Так, завідувач кафедри механізації тваринництва Василь Хмельовський висловив стурбованість станом створення і забезпечення робочих місць на селі, розвитком тваринництва за умов домінування в АПК агрохолдингів, професор кафедри маркетингу та міжнародної торгівлі Руслан Буряк – тим, що держава більш дотує великих виробників, які й так не бідують, а повинна б фермерські господарства, директор ННІ лісового та садово-паркового господарства Петро Лакида – скільки ще триватиме бездарне управління лісовою галуззю, декан факультету конструювання та дизайну Зиновій Ружило – чи не на часі законодавчо закріпити хоча б частину дотаційних коштів для наукових досліджень та підготовку кадрів, академік Ігор Гудков – питанням щодо вирощування твердих сортів пшениці.

Висловити своє бачення ситуації в АПК було стільки, що ректор Станіслав Ніколаєнко напівжартома-напівсерйозно висловився за те, щоб запросити Ольгу Трофімцеву на окрему дискусію.

Заступник міністра освіти і науки України Максим Стріха спинився на запровадженні державної атестації та базовому фінансуванні наукової (науково-технічної) діяльності у закладах вищої освіти. Підкресливши, що коли йдеться про науку високих досягнень, то й фінансування має бути відповідним.

Як відбуватиметься ця державна атестація за науковими напрямами, її критерії, перелік необхідних документів, що подаються в МОН, галузі знань, що враховуються (серед семи з яких і аграрні науки та ветеринарія). Ті, хто пройде таку атестацію за рівнем кваліфікаційної групи А (простіше кажучи, кращі), – і отримають базове фінансування на 2019 рік.
Максим Стріха, знаючи ситуацію у НУБіП, ризикнув висловити припущення, з 1 вересня цього року наш університет отримає його.

Користуючись нагодою, завідувач кафедри анатомії, гістології і патоморфології тварин ім. акад. В.Г. Касьяненка Олег Мельник, поцікавився у нього на якому етапі перебуває україно-китайський проект, підготовлений на факультеті ветеринарної медицини, і запросив його на кафедру, завідувач кафедри лісової таксації Андрій Білоус – як буде відбуватися фінансування нових наукових тем, а також робіт молодих вчених. А ректор Станіслав Ніколаєнко – чи використовується раніше напрацьований досвід щодо критеріїв для визначення дослідницьких університетів.
«Актуальні проблеми якості освіти та умови прийому на 2019 рік» – такою була тема виступу генерального директора директорату вищої освіти і освіти дорослих МОН Олега Шарова. Звертаючись до присутніх, він нагадав виклики, що стоять перед Україною та її вищою освітою. І назвав свої відповіді на виклики часу. Серед останніх – автономія університетів, конкуренція вишів, науково-педагогічних працівників, студентів та вступників, а також мерітократичне управління (ухвалення непростих, часом контрверсійних рішень). А серед пріоритетів державної політики назвав підвищення якості освіти і наукових досліджень, інтеграцію в європейський освітній простір, наголос на підготовку фахівців з технічних спеціальностей.

Олег Шаров детально проаналізував сильні і слабкі сторони вступної кампанії 2018. Вона була найбільш успішна, оскільки пройшла без жодних технічних проблем. Головними особливостями вступу 2019 має стати кейс на спроможність до змін. Вона має бути проведена у більш компактні терміни, передбачати першочерговий вступ осіб з угодою про відпрацювання не менше трьох років у сільській місцевості чи у селищі, проведенні творчих конкурсів до початку прийому заяв, відновлення пільгових кредитів для здобуття вищої освіти. Цьогоріч вперше пройде набір, щоправда без бюджету, на здобуття рівня «молодший бакалавр». Олег Шаров детально спинився на технологіях, позитивній дії, нових особливих вимогах до вступників. Він також звернув увагу на ту тісну співпрацю міністерства з НУБіП, що стосувалася опрацювання і визначення сільського коефіцієнта.

Виступ спікера викликав хвилю запитань. Декан економічного факультету Анатолій Діброва поцікавився його ставленням до перспективи широкого конкурсу для економічних спеціальностей в аграрних вишах і тим, чи справедливий розподіл державного замовлення на перший курс в межах спеціальності «економіка», враховуючи специфіку підготовки абітурієнтів в сільських і міських школах. Доцент Віктор Ребенко – баченням міністерством щодо зменшення трудової, наукової, студентської і т.д. еміграції та скільки і якої якості вишів потребує сьогодні України. Завідувач кафедри конярства і бджільництва Микола Повозніков – формуванням держзамовлення для вступників на базі ОС «молодший спеціаліст». Ректор Станіслав Ніколаєнко акцентував увагу на спеціальностях, без яких село не може обійтись, і де можна здійснити додатковий набір до державного бюджету – агроном, лікар ветеринарної медицини, землевпорядник. А також висловився за дворівневий тест з української мови і літератури для різних спеціальностей.

У роботі семінару взяли участь директор Державного науково-контрольного інституту біотехнології і штамів мікроорганізмів Андрій Головко, який розкрив тему «Ефективні ветеринарні препарати – основа епізотичного благополуччя України», а також перший заступник директора ДНДІ з лабораторної діагностики і ветеринарно-санітарної експертизи, яка доповіла про систему державного контролю за безпечністю харчових продуктів. Принагідно декан факультету захисту рослин, біотехнологій та екології Микола Доля зазначив, що у Держспоживслужбі недоцільно об’єднувати ветеринарну і фітосанітарну служби: їхнє роз’єднання забезпечить більш ефективне виконання покладених на них функцій.