Від аерокосмічних досліджень до Наук про Землю

   Космічні знімки надвисокого просторового розрізнення, знімки з авіаційних носіїв, у тому числі з безпілотних літальних апаратів, у багатьох випадках виступають унікальним, а часто безальтернативним ефективним джерелом просторової інформації. Такі дані знайшли широке застосування у різних сферах діяльності людини. Регулярний запуск нових космічних систем, у тому числі мікросупутників, істотне збільшення архіву космічних знімків на великі території, удосконалення програмних продуктів для оброблення даних дистанційного зондування – все це не тільки свідчить про широкі можливості   вирішення цілої низки виробничих проблем, але й ставить завдання для розроблення нових алгоритмів оброблення даних ДЗЗ та їхнього інтегрування з іншими геопросторовими даними.  

 

 

    

   Розроблення нових алгоритмів оброблення різнорідних даних ДЗЗ та їх інтегрування з іншими геопросторовими джерелами інформації передбачає впровадження наземних методів досліджень. Обмеженість у використанні завіркових даних на тестових майданчиках, а найчастіше – у точках вимірювань, спонукає одержані супутникові дані комплексувати з наземними біометричними вимірюваннями.

 

 

 

   Врахування особливостей космічних та авіаційних знімків, одержаних на основі різних знімальних систем, вибір та оптимізація методів їхнього попереднього й тематичного оброблення, є залогом успіху одержання на цій основі кінцевої продукції необхідної точності.

На перший погляд більшість складних завдань у галузі одержання аерокосмічних даних (супутник, літак, БПЛА), практично вирішені. Проте залишаються невичерпними  проблеми оброблення та інтегрування різнорідних даних для їх ефективного використання, що потребує підготовки фахівців, які б забезпечували їхнє вирішення.

    Якість навчального процесу – одна із першочергових задач колективу кафедри геоінформатики і аерокосмічних досліджень Землі. Кафедра  здійснює  підготовку здобувачів вищої освіти на бакалаврському та магістерському рівнях за спеціальністю «Геодезія та землеустрій». У навчальному процесі широко  впроваджені інформаційно-комунікаційні технології, вісім дисциплін викладаються англійською мовою. Кафедра мае сучасну навчальну лабораторну базу, комп’ютерні класи, ліцензоване професійне програмне забезпечення для оброблення геопросторових даних, GNSS-системи.

Поряд з цим зусилля науковців кафедри спрямовані на проведення фундаментальних і прикладних досліджень в області цифрового оброблення аерокосмічних даних, геоінформаційного забезпечення моніторингу агрономічних ресурсів, проектування геоінформаційних систем,  баз геопросторових даних і баз знань, геоінформаційного картографування й  моделювання. Аналіз цього вкрай потрібного суспільству комплексу науково-практичних напрямків визначив необхідність розроблення методології інтегрування різнорідних даних у ГІС та  відкриття перспективної спеціальності «Науки про Землю/Геоінформатика». Майбутній фахівець з Наук про Землю повинен мати широке коло професійних знань та вмінь з цілої низки дисциплін: геоінформатики, інформаційних технологій, баз даних, геосистемного моніторингу навколишнього середовища, дистанційного зондування Землі та аерокосмічного моніторингу, фотограмметрії, розроблення геоінформаційних систем.