Успішний захист дисертаційного дослідження випускниці кафедри економічної кібернетики Інеси Міхно

   14.09.2018 в третьому корпусі НУБіП на засіданні спеціалізованої Вченої ради Д26.004.01 за спеціальністю 08.00.03 «Економіка та управління національним господарством» відбувся захист дисертаційного дослідження випускниці кафедри економічної кібернетики І. Міхно на тему «Організаційно-економічні засади утилізації побутових відходів життєдіяльності у сільської місцевості».

   Тема кандидатської дисертації на перший погляд суттєво відрізнялась від головного напряму наукових досліджень економічної спрямованості, що виконуються в НУБіП, в якому пріоритетною науковою проблематикою зазвичай є дослідження ефективності аграрного бізнесу, продовольча безпека, розвиток сільських територій.

   Однак звичайно наближені до великих міст сільські території стають місцем розташування полігонів сміттєзвалищ, що суттєво ускладняють життя мешканців наближених до них населених пунктів, і якщо ситуація не зміниться, найближчім часом нас очікує екологічна катастрофа. Перші вісники такої катастрофи проявилися в околицях м. Львів, для якого питання, де зберігати відходи залишається відкритим.

   Відтак сміття потрібно не зберігати або складувати, а розділяти на фракції і потім практично повністю утилізувати. Причому розділяти на фракції повинні самі продуценти сміття, тобто ми самі. Логічно витікає питання, а якщо людина не бажає сортувати сміття (на це кожен повинен витрачати приблизно  ¼ часу щодоби)? Вихід існує – він буде сплачувати податок за утилізацію  500-600 грн  в цінах 2018 року за місяць (приблизно стільки коштує розділення на фракції сміття, що генерує одна людина). Чому так багато? Тому що ніхто не виявляє особливого бажання копирсатися у смітті за копійки. Був ще один можливий варіант – експортувати сміття в Китай, який його переробляв би. Однак з цього року Китай відмовився від цього бізнесу і Японія, один з головних експортерів, впроваджує розділення домогосподарствами побутових відходів на 8-9 фракцій. І це вже займає не 15 хвилин, а суттєво більше. 

   Не всі положення, що запропонувала здобувач сподобались членам Ради, було багато достатньо складних питань та зауважень. Не на всі питання у Інеси існували відповіді (правильніше сказати відповіді були, але не всі хто задавав ці запитання був задоволений відповідями на них). Багато зауважень викликало значна кількість математичних викладок і недостатнє  трактування  їх економічного змісту. Були побажання, що дисертацію краще було б захищати за спеціальностями 08.00.11 – математичні методи, моделі та інформаційні технології в економіці або 08.00.06 – економіка природокористування та охорони навколишнього середовища.

   Однак в цілому члени ради одноголосно підтримали роботу, як перспективну і суспільно-корисну, і побажали Інесі подальших успіхів.  

   На наш погляд, розподіл спеціальності «економіка» на макро, мікро, моделювання та інші – це атавізм, що залишився з часів планової економіки. Тому наявний процес щодо поєднання всіх економічних спеціальностей є абсолютно правильним. А ще краще вважати всю економіку «цифровою», тому що ту економіку, яка у нас була вже майже 30 років, важко назвати цифровою, про що наполегливо свідчать цифрові показники її стану.