Сергій Кваша: «Якісна підготовка магістрів – базова ціль року»

10 лютого 2017 року

     Цілі навчальної роботи мають спрямовуватися на розвиток університету. Про початок нового навчального семестру, пріоритети і першочергові завдання для кафедр – основних підрозділів, що забезпечують освітній процес в університеті, розмова із проректором з навчальної і виховної роботи Сергієм Квашею.

     – В університеті стартував другий навчальний семестр. Чи можемо стверджувати, що розпочався він організовано? 
     – У цілому успішно. Я як і інші члени ректорату переконалися в цьому особисто. За результатами нашого моніторингу, незважаючи на снігову хурделицю понеділка 78-82% студентів (в залежності від спеціальності) були присутні на заняттях. До речі, співробітники центру виховної роботи і студентського містечка відвідали і гуртожитки. Всі студенти, які приїхали для продовження навчання у весняному семестрі були присутні на заняттях. 

     Я особисто відвідав чотири лекції. Хотілося відмітити, що на три з них викладачі супроводжували подачу матеріалу з використанням мультимедійного супроводу. Певне невдоволення викликав стиль проведення практичного заняття з викладання англійської мови, де використовувалася традиційна методика, спрямована на засвоєння граматики, а не на розмовну складову заняття. Щодо матеріально-технічної бази, – аудиторії, попри непрості часи, обладнані і теплі. 


      – Які цілі в навчальній роботі на поточний семестр. На що орієнтуватися колективу?
    – Якщо два роки тому першочерговим завданням всього колективу університету була боротьба з нестатутними відносинами а минулий рік спрямовувався на покращення практичного навчання і наповнення університетського електронного середовища, то нинішній рік проголошено роком підвищення якості підготовки магістрів. 

     Звичайно, не можемо сказати, що на всі 100% впоралися із попередніми завданнями. Наприклад, середній показник розроблених електронних навчальних курсів по університету складає 54%, тоді як ліцензійні умови вимагають мінімум 50-60%. Цю роботу буде продовжено й надалі, і стимулом для викладача є достатньо високі бали у рейтинговій оцінці. 

Постійний соціологічний моніторинг підтверджує позитивну динаміку у боротьбі з нестатутними відносинами. Можна стверджувати, що в нашому колективі він на рівні статистичної похибки. З порушниками на цю тему розмова коротка, тому і ми піднімати її в епіцентр роботи більше не будемо.


     – Чому базовою ціллю роботи обрано магістрів?
    – Саме вони формують імідж університету - 90% бакалаврів продовжують навчання у нас в магістратурі і саме вони після випуску несуть у виробництво авторитет нашого навчального закладу. Однак, акцент навчального процесу має зміститися у площину практичної підготовки. Навчання слід максимально наблизити до майбутнього робочого місця – це базовий принцип компетентнісного підходу до сучасної освіти. З цією метою ми ще раз переглянемо робочі навчальні плани підготовки магістрів. Тижневе навантаження збільшимо, воно в середньому становитиме по навчальних двох семестрах 24-27 годин. А останній – третій – семестр буде присвячений виключно проходженню практики та написанню магістерської роботи. 


     – Яких новацій чекати у змісті практичної підготовки магістрів?
    – Насамперед, треба змінити часові рамки, коли вона проходить, і адаптувати їх для конкретної спеціальності. Наприклад, в ННІ енергетики, автоматики і енергозбереження впродовж першого семестру студенти проходять практику, а потім два семестри навчаються. Є свої особливості на агробіологічних спеціальностях. Тут треба враховувати, що ознайомча практика проходить восени, а інші дві – навесні, хоча вчені факультету переконані, що необхідно також активно практикувати студентів влітку. Питання, звичайно, дискусійні. Однак терміни проходження практик мають бути такими, щоб кожна з наступних розвивала як горизонтальне так і вертикальне пізнання об’єктів практики, створювала можливість досліджувати інші технологічні процеси, ніж попередня. 


     – Згідно із законодавством, освітній рівень бакалавра відносять до повної вищої освіти, а це значить, що вступати до магістратури, щоб, наприклад, працевлаштуватися на державну посаду, необов’язково. Як в такому випадку вмотивувати до навчання в магістратурі? Аргументуйте.
     – Дійсно бакалаврат є завершеною вищою освітою. У переважній більшості країн саме така практика є найбільш поширеною. До прикладу, в США ступінь бакалавра отримають 80% студентів а магістра – 20%. Магістратура як форма подальшого особистістного зростання компетенцій переважно є платною. В магістратуру, як правило, йдуть ті, хто вже має досвід роботи і хоче підвищити свій рівень, заповнити прогалини в знаннях.

     Щодо другої частини запитання, то деякий час, поки відбудеться розбудова робочих місць та перелаштування в системі освіті і в суспільстві, випускники бакалаврату все одно будуть спрямовувати свої зусилля на престижне продовження навчання у магістратурі. 

     А для більшої вмотивованності магітрів необхідним є якісне виконання наскрізного магістерського дослідження. Мається на увазі продовження у магістратурі наукової роботи розпочатої ще на бакалавраті. Магістрант із другого курсу має працювати над науково-практичним проектом і розуміти як окрема дисципліна навчального плану дозволяє вирішити поставлені в роботі завдання.


     – Минулого року започатковано новий підхід до формулювання тематик магістерських робіт, тобто 60% – теми фундаментального характеру, 25% – інноваційні та 15% – неординарні дослідження. Чи є позитивні результати від такого впровадження? І власне Ви як автор цієї ідеї розтлумачте, які теми відносяться до кожної з трьох груп.
     – На сьогодні маємо цілий ряд проривів у науці, але, на жаль, вони не знаходять своє відображення в магістерських дослідженнях, хоча рівень магістерських робіт має бути наближеним до аспірантури. 

     До фундаментальних тем належать традиційні, які дають базову фахову основу підготовки. Інноваційні тематики передбачають накладання якоїсь додаткової умови, скажімо не просто дослідження впливу органічних добрив на урожайність якоїсь відокремленої у полі культури, а при взаємозв’язку її сівозміні, наприклад, з трьох культур – у даному випадку це додаткова умова. Неординарні теми спрямовані на підтвердження чи спростування існуючих гіпотез, розробку нових. Наприклад, магістрант у ході виконання дослідження має спростувати або довести гіпотезу про те, що для виробництва 1 кілограма яловичини необхідно 16 тонн води. На жаль, не зустрічав такої тематики серед наших магістрів. Повторюю, нам необхідно відходити від консерватизму тематики досліджень яка інколи пахне плановою економікою та 80-ми роками минулого століття. 


     – Ваша оцінка новій системі, за якою нараховуються стипендії. Зазначене хвилює сьогодні все студентство університету.
     – На моє особисте переконання, в зв’язку з новим порядком нарахування стипендій ми нарешті отримали диверсифіковану систему оцінювання знань, тобто відійшли від трибальної шкали. Нині уже до іспитових оцінок рівноцінно враховуються (до речі питання вагових коефіцієнтів є актуальним) також заліки. На майбутнє до рейтингових балів будуть ще додані максимум 10 балів за інші види діяльності, зокрема соціально-організаційну, культурну, спортивну та наукову. Роль в отриманні стипендії відіграють навіть соті цілого. І той факт, що студент до останнього не знає, потрапить він у число стипендій чи ні, мотивує його якнайкраще навчатися, приділяти максимальну увагу вивченню всіх дисциплін, конкурувати. Разом із тим, викладачі повинні з усією відповідальністю і об’єктивністю підходити до оцінювання знань студентів. Якщо абсолютна і якісна успішність практично ідентичні, це дає підстави сумніватися у компетентності викладача і його вимогливості. Моя особиста вимога, наприклад, до юридичного факультету, землевпорядного – студенти мають глибоко вивчати обґрунтування законопроектів, які видаються комітетами Верховної Ради. 


     – Які завдання на семестр для кожного викладача?
     – Особиста якісна професійна підготовка. Це – основне. Викладач має бути не тільки прекрасним педагогом і теоретиком, а й знатися на практиці. Лише тоді зможе підготувати справжнього фахівця. А взагалі тільки через індивідуальність позитивного іміджу професора, доцента, асистента а потім в цілому інституту або факультету можна вирішувати вступну компанію та відповідати високому статусу університету, що входить до трійки кращих столичних вишів. 

Розмовляли Денис Рудень та Ольга Наконечна 

Набір на навчання (синій)_2015Захисти дисертаційРегіональні навчальні заклади (синій)

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook