Рада роботодавців університету підбила підсумки 2016 року і спланувала роботу у наступному році

     28 грудня 2016 року відбулося засідання ради роботодавців університету.
     Вітаючи його учасників – голову ради роботодавців університету Валерія Адамчука, очільників факультетських рад та деканів, ректор Станіслав Ніколаєнко зазначив, що 2016 рік був насичений подіями. За результатами опитування, найбільш вагомою з них названо відновлення третього корпусу. На його відбудову пішло більше 40 мільйонів гривень, і сьогодні роботи практично закінчені. Наступний крок – обладнати корпус. Насамперед, технологічно: потрібно встановити потужний сервер і укомплектувати кілька комп’ютерних класів тощо.

     Рік, що завершається, був складним. І в тому, що університет «втримався на плаву» є і велика заслуга членів ради роботодавців, які всіляко підтримували колектив. Тільки лабораторій цьогоріч оснащено на 15 мільйонів гривень. І це ще один крок на шляху підготовки конкурентоспроможного фахівця.

     Ми відчуваємо сьогодні загрозу університетам, та й всій системі вищої освіти, продовжив ректор. В умовах розвитку технологій і вільного доступу до інформації, коли молодій людині достатньо відкрити інтернет і прочитати, що їй цікаво, потрібно робити опору на інновації і нове подання матеріалу. Потрібна перебудова всього навчального процесу. Вже з першого курсу студент повинен знати тему своєї магістерської роботи, аби розуміти для чого йому вкрай важливо вивчати той чи інший предмет. Це буде складний процес, але вкрай необхідний.

     Станіслав Ніколаєнко окреслив також основні задачі на наступний рік. Це, насамперед, ремонт гуртожитків і чергове надскладне завдання – будівництво нового спортивного комплексу.

     Як визнання гарної роботи колективу університету і особисто ректора голова ради роботодавців юридичного факультету Віктор Ковальський за дорученням виконкому Союзу юристів України вручив Станіславу Ніколаєнку Почесну грамоту за зміцнення законності, правопорядку і правового виховання.

     Підсумки роботи ради роботодавців впродовж 2016 року підбив її очільник Валерій Адамчук. Він проаналізував, як деканати реагували на пропозиції виробничників про внесення змін до програм підготовки студентів і відмітив, що більшість факультетів таку роботу провела. Але корінних змін поки що немає, тому її слід продовжувати.
     Щодо формування переліку базових підприємств для проходження виробничої практики, то тут ситуація схожа. Певні позитивні зрушення, безумовно, є. Але хотілося б, щоб ця робота набула довгострокового характеру. Гарною практикою минулого року Валерій Адамчук назвав «Ярмарок вакансій».

     Сьогодні в країні з’являються і нові форми співпраці вишу і роботодавця. Наприклад, комерційні структури своїм коштом готують для себе фахівців. А роботодавці почали формувати не лише теми магістерських робіт, а й кандидатських чи докторських дисертацій і фінансують ці дослідження. Звісно за умови, що їх результати потім будуть впроваджені і використані на їхньому підприємстві. Нам теж потрібно використовувати таку практику.
     Вважаючи, що рада роботодавців університету пропрацювала вже достатній час, аби зробити певний аналіз своєї роботи і підбити підсумки, Валерій Адамчук запропонував провести таке засідання вже до наступного «Дня університету».

     Ідея створення ради роботодавців себе виправдала, відзначив проректор з навчальної і виховної роботи Сергій Кваша, який спинився на результатах захисту магістерських робіт та напрацюваннях з працевлаштування магістрів. Так, цього року відсоток відмінників серед випускників становив 16%. І це в умовах значно вищих вимог до їх підготовки хороший показник.
     Університет і надалі реагуватиме на пропозиції членів рад роботодавців щодо змін формування дисциплін підготовки магістрів. Поки ж найбільшою проблемою є психологічна неготовність молоді готувати себе саме як фахівця. Виходом тут може стати наступне: два семестри магістри навчатимуть в університеті, а один – проходитимуть практику на підприємствах. У першу чергу тих, які входять до рад роботодавців факультетів.

     Ще одна новація, на якій спинився Сергій Кваша, – зміна підходу до вибору тематик магістерських робіт. Тут структура виглядає так: 60% – фахова спеціалізація, 25% – інноваційна і 15% – неординарні теми. Останні особливо цікаві, адже сучасні технології, які надзвичайно швидко розвиваються, ставлять перед нами нові виклики. Цієї зими завершили своє навчання в магістратурі НУБіП 1,5 тисячі студентів, і якщо хтось з них вам цікавий – будь ласка, першими робіть їм пропозиції про працевлаштування, звернувся він до членів рад роботодавців.

Ірина Білоус