День поля-2015: маємо використати резерви для селекції вітчизняних комерційних сортів
25 червня в університеті, на базі НДГ – Агрономічної дослідної станції та Великоснітинського ім. О.В. Музиченка, пройшов традиційний День поля. На поля виїхали члени ректорату, декани факультетів та директори ННІ, завідувачі кафедр, керівники наукових тематик.
Першою адресою стала Агростанція, де результати своїх наукових досліджень представляли вчені кафедр землеробства та гербології, рослинництва, генетики, селекції і насінництва ім. проф. М.О. Зеленського, кормовиробництва, меліорації і метеорології, агрохімії та якості продукції рослинництва ім. О.І. Душечкіна.
Господарі – директор Віктор Журавель і завідувачка дослідним полем, в.о. головного агронома Таїсія Григорусь - зустрічали гостей, серед яких був і голова Васильківської районної ради, наш випускник Віктор Веремійчик, традиційним снопом і короваєм. Отримуючи їх, ректор університету Станіслав Ніколаєнко пожартував: ще до збирання врожаю не приступили, а ви вже частуєте хлібом. А потому перейшов до справ серйозних – ознайомлення з розробками науковців у польових умовах.
Спочатку наробки своїх колег представив завідувач кафедри землеробства і гербології Семен Танчик. Задачі землеробства – досягнення стабільної, адекватної біокліматичному потенціалу, енергетично і економічно обґрунтованої урожайності вирощуваних культур, екологічна безпека довкілля, якісна і екологічно безпечна продукція рослинництва, розширене відтворення родючості грунтів, зазначив він. Їх можна зреалізувати за умов розробки та впровадження сучасних інтенсивних, адаптованих до відповідних умов енергозберігаючих і ґрунтозахисних систем землеробства. Зараз кафедра досліджує чотири такі системи.
Перша – промислова: пріоритетне використання мінеральних добрив з внесенням 12 т/га органічних добрив для відтворення родючості грунту, інтенсивне використання пестицидів для захисту посівів від шкідливих організмів, стимуляторів росту, меліорантів тощо. Друга – екологічна: пріоритетне використання органічних і мінеральних добрив, застосування хімічних препаратів за критерієм еколого-економічного порогу наявності шкідливих організмів, обробка насіння комплексом біопрепаратів. Третя – біологічна: застосування лише природних ресурсів – гною, побічної продукції рослинництва, пожнивних сидератів, обробка насіння комплексом біопрепаратів, внесення біологічних засобів захисту рослин від шкідників, застосування агротехнічних заходів. І, нарешті, четверта – система землеробства No-till: відмова від будь якого механічного обробітку грунту, пріоритетне використання міндобрив та пестицидів.
З них найбільш екологічно безпечна і економічно обґрунтована, на думку професора Танчика, екологічна система. Вона забезпечила продуктивність ріллі на рівні 8-9 т/га кормових одиниць, що адекватно природному і технічному ресурсному потенціалу зони Лісостепу зі стабільністю 95%. Економія пального - 15-20% з коефіцієнтом енергетичної ефективності 9,4. Рентабельність галузі 95%.
Потім настав час представляти свої здобутки кафедри рослинництва. Що і зробила її завідувачка Світлана Каленська.
Дослідне поле кафедри закладене десять років тому, і на ньому представлено весь блок культур, які можна вирощувати в нашому регіоні. Ми з колегами мали за мету удосконалення існуючих та розробку нових сучасних елементів енергозберігаючих технологій вирощування сільськогосподарських культур на основі програмованого рівня врожаю.
У десятипільній сівозміні вивчаються та апробовуються три позиції. По-перше, адаптивні технології. Мета досліду – наукове обґрунтування агротехнологічних заходів підвищення продуктивності культур на чорноземах типових малогумусних північної частини Лісостепу. Вивчаються зернобобові культури, озимі зернові, цукрові буряки, ярі ячмінь, пшеницю, олійні, овес, кукурудза на зерно, соняшник. По-друге, енергетичні рослинні сировинні ресурси. Проводимо комплексну оцінку продуктивного потенціалу фітоенергетичних рослин та можливості використання їх у різних галузях господарства як рослин поліфункціонального значення – енергетичних, лікарських, кормових, харчових тощо. І, по-третє, технології виробництва органічної продукції. Вони спрямовані на повну відмову від ГМО та хімічних добрив.
Світлана Каленська зазначила, що кафедра в цих дослідженнях тісно співпрацює з інститутами НААН України.
На дослідному полі представлено багато культур. Але особисто мою увагу привернула соя. І не тому, що якась особлива, хоча і заслуговує на увагу. А молодим науковцем, який нею опікується, – аспірантом-заочником Олександром Джемесюком. Він буквально закоханий у цю культуру. Хлопець продовжує сімейні традиції агрономів: його батько Василь Джемесюк – теж випускник агрофаку нашого вишу, і зумів передати любов до землі своєму синові. Зараз обидва працюють в «Астарті» за набутим фахом, займаються наукою.
А от аспірант третього року навчання стаціонару Михайло Жовтун займається сортовими особливостями вирощування коріандру, в народі відомого як кіндза. Юнак бідкається, що така цікава культура в нашому регіоні, на відміну від півдня, масово не вирощується. На Київщині ж коріандр може мати добру врожайність. Ось з такими хлопцями ректор і зустрічався кілька днів тому, з’ясовуючи готовність до захисту кандидатських дисертацій. Так ось: у них все добре і свої кандидатські вони захистять вчасно.
Здобутки кафедри кормовиробництва, меліорації і метеорології представив завідувач Григорій Демидась. Зараз стан кормової бази України за всіма показниками не відповідає вимогам розвитку тваринництва, зауважив він. І це – причина низької продуктивності тварин та перевитрати кормів. Тож останніми роками колектив займається питаннями вирощування екологічно чистих і дешевих кормів. В основу технології вирощування трав’янистих кормів покладені засади біологізації – вирощування кормів з насиченням травостоїв бобовими та капустяними видами.
На кафедрі розроблені біологізовані енергозаощаджуючі елементи технології. Зокрема, вперше запроваджені смугові посіви. Суть в тому, що бобові і злакові види висівають окремо через два ряди. Цей спосіб сприяє збереженню довголіття бобових, мінімальному застосуванню дорогих та шкідливих азотних добрив.
Заслуговує особливої уваги дослід аспіранта Максима Захлєбаєва з сумісного посіву буркуну білого з іншими кормовими культурами. Він цінується як кормова культура, що формує високі врожаї зеленої маси. Остання є молокогінною, розріджує кров, запобігає утворенню тромбів.
Співробітниками кафедри створено колекційний розсадник бобових, злакових та нових кормових культур, який нараховує 27 видів, розроблено заходи щодо створення високоврожайних озимих, післяукісних, післяжнивних, підсівних посівів.
У Дні поля взяла участь і кафедра селекції і генетики. Її завідувач Віталій Жемойда розповів про роботу колег по кафедрі та співробітників її лабораторії в Агростанції, які досліджують актуальні проблеми селекції та насінництва, займаються створенням нових високоврожайних зразків озимих зернових колосових культур, люцерни та кукурудзи з високою технологічністю і адаптованих до біотичних та абіотичних факторів довкілля. Як результат, маємо високопродуктивний сорт озимого жита «Мета». Загалом у Національний центр генетичних ресурсів рослин України передано колекцію з 18 джерел та донорів короткостеблового озимого жита.
Завершувала програму демонстрації наукових досліджень кафедра агрохімії та якості продукції рослинництва ім. О.І. Душечкіна. Розповідь її завідувача Анатолія Бикіна супроводжувалася як демонстрацією мобільної лабораторії, так і польотом дрону.
Суть дослідів – в управлінні живленням рослин та якістю продукції рослин на основі використання стандартних способів оптимізації живлення та нових інструментів. Що таке стандартні? Підбір форм добрив, способів і термінів їх внесення. Нові ж – використання дронів для визначення на конкретному полі проблемних місць і діагностика за допомогою мобільної лабораторії. Це дозволяє на добривах на одному гектарі зекономити 500-2000 гривень.
Кафедра працює у тандемі з ННІ енергетики, автоматики і енергозбереження. Саме його спеціалісти розробили програмне управління для безпілотника, зазначив директор інституту Володимир Козирський.
Поки вчені демонстрували свої досліди, перший проректор Ігор Ібатуллін займався більш прозаїчними питаннями. Наприклад, спілкуючись з головою райради Віктором Веремійчиком, він домовлявся про підтримку районної влади в ремонті будинку культури в Агростанції.
Після дослідного поля настала черга виробничих посівів. Тож учасники Дня поля побували на посівах кукурудзи та пивовареного ячменю в селі Кодаки, У цьому році виробничі посіви – дуже гарні, звернув увагу перший проректор. От тільки говорити про їх урожайність зможемо лише після дощів, які обіцяють найближчими днями.
Наступною адресою перебування стало НДГ «Великоснітинське» ім. О. Музиченка. Сюди ж завітав ще один представник місцевої влади – голова Фастівської райдержадміністрації Євгеній Липовченко, з яким ректор обговорив проблеми господарства. Мова йшла про уточнення меж сільськогосподарських угідь і т.д.
Представив «Великоснітинське» його директор Микола Журавель. А науковим гідом по посівах різних гібридів кукурудзи, озимої пшениці і т.д. стали Ірина Андрійчук, старший науковий співробітник відділу інноваційної діяльності та трансферу технологій. Її захоплену розповідь при потребі доповнював начальник цього відділу Василь Туринський.
Особливу увагу привернула демонстрація екологічного випробування сортів озимої пшениці. Їх тут аж 32. Організовуючи такий собі «дитсадок» для озимої пшениці, виробничники мають на меті визначити, які ж сорти більше підходять для потреб господарства.
А завершила програму перебування огляд посівів у селі Гвардієць.
Видно справді велику роботу. Але, на превеликий жаль, дослідні ділянки і поля НДГ засіяні сортами селекції не вчених НУБіП. Це при тому, що на наукові дослідження виділяються чималі гроші. І керівництву університету з превеликим трудом вдалося зберегти їх фінансування. Де ж результат? Чому в День поля оглядаємо чужі сорти?.. Адже і талант у наших науковців є, і бажання, і підтримка керівництва. Тож маємо разом виправляти становище.
Валентин Обрамбальський
