За «п’ять кроків до віку»: механіко-технологічний факультет святкує своє 95-річчя

    Механіко-технологічний факультет НУБіП – один з найстаріших інженерних факультетів України. За 95 років своєї історії він кілька разів, відповідно до вимог часу, змінював назву і структуру, але суть залишалася однією – підготовка висококваліфікованих інженерів-механіків аграрного профілю, яких сьогодні величають агроінженерами. Але якщо врахувати сьогоднішній інтерес до факультету виробників сучасної техніки – і світових лідерів, і українських, – за цей час він вже вийшов за ці межі. Як, власне, і сам університет, який перетворився на поліпрофільний і став визнаним лідером освітянської галузі України.
    І сьогодні його колектив, відзначаючи 95-річчя з дня заснування факультету, розпочав ХХV міжнародну наукову конференцію «Сучасні проблеми землеробської механіки», присвячену 124-й річниці з дня народження видатного вченого у галузі землеробської механіки, академіка Петра Мефодійовича Василенка. Вона зібрала 157 учасників з більш як 80 установ і вишів з багатьох регіонів України та кілька тисяч гривень донатів – як збір на комплектування дронів підрозділу, у якому зараз захищає Україну випускник факультету Костянтин Веселівський.
    Програма конференції від ранку передбачала покладання живих квітів до погруддя професора Петра Василенка на Алеї слави НУБіП України (що і зробили із задоволенням його послідовники та учні), а також відкриття двох нових навчальних лабораторій, які і презентували учасникам конференції. 

   Так, на кафедрі сільськогосподарських машин та системотехніки, яка носить ім’я академіка П. М. Василенка (до речі, кращої на факультеті у плані освітньо-бізнесової співпраці), відкрито навчальний центр НУБіП «MZURI» від польських партнерів. Відкривали його ректор Вадим Ткачук та власник компанії MZURI WORLD (Польща) Марек Ружняк.

   Компанія MZURI виготовляє комбіновані агрегати – посівні комплекси Mzuri, які поєднують в собі елементи традиційної (плужної) і нульової (no-till) технологій обробітку ґрунту (виконують без попередньої підготовки ґрунту по стерні попередника за один прохід 3 ключові операції – розпушування ґрунту на глибину до 25 см, внесення добрив на всю глибину обробітку, висів насіння на контрольовану глибину та висівають будь-які сільськогосподарські культури). Ця технологія STRIP-TILL від MZURI PRO-TIL забезпечує відновлення родючості ґрунту, високі результати у складних погодних умовах та високу економічну ефективність – 30% зменшення внесення добрив, семикратну економію часу і втричі – витрат пального.

    Лабораторія навчального центру «MZURI» обладнана посівним комплексом Mzuri Pro Til 4Tx Select і додатково укомплектована секціями для точного висіву генерації 2024 і 2022 років і наочними зразками (загальною вартістю біля 12 мільйонів гривень), коментує доцент кафедри Михайло Волянський. А також проектором, екраном та меблями, які надала компанія для використання у навчальному процесі. Безумовно, відкриття цього центру дасть змогу студентам – і агроінженерам, і конструкторам, і агробіологам та інших спеціальностей – опановувати знання техніки і технології компанії Mzuri, а її використання в умовах України забезпечить ефективне ведення сільськогосподарського виробництва.

   А на кафедрі технічного сервісу та інженерного менеджменту відкрито ще одну спеціалізовану лабораторію – автомобілів компанії TM Hyundai, котру презентував випускник факультету, а нині керівник відділу сервісу та гарантії офіційного дистриб’ютора ТОВ «Хюндай Мотор Україна» Станіслав Бельбас. Ми взяли за основу нашої співпраці забезпечення кафедри і факультету найостаннішими технологіями і обладнанням фірми «Хюндай», коментує він наявну комплектацію лабораторії. Тут представлені діагностика Хюндай Діагностик Сістем з модулем комунікації з автомобілем, комплект діагностичного обладнання для підключення до високовольтної батареї автівки (навіть без наявності останньої!), інноваційна установка для калібрування камер авто систем кругового огляду та 3D проекцій, тестер СІТ 4000, що дає смогу продіагностувати форсунки будь-якого типу для автівок Хюндай. Увагу привертає і унікальний пристрій для пошуку та зчитування мілких вібрацій панелей кузова для виявлення можливих мікротріщин. 

   Завідувач кафедри технічного сервісу та інженерного менеджменту Іван Роговський, розповідаючи про дисципліни, які «закриває» ця лабораторія («Технічний сервіс автомобілів», «Випробування автомобілів» та «Інженерний менеджмент у автомобільному транспорті»), серед найближчих перспектив співпраці вбачає можливість в її межах відправляти наших студентів до Хюндай академії в Південній Кореї. А чому б і ні?
     А після чудових презентацій навчально-наукової бази факультету його декан Вячеслав Братішко – як модератор конференції – запросив всіх до пленарного засідання. В ході роботі конференції розглядаються стан та перспективи розвитку сучасної землеробської механіки, механіко-технологічні процеси, робочі органи та машини для рослинництва і тваринництва, смарт-технології машиновикористання, інженерний менеджмент, технічний сервіс, транспортні технології та логістика, історія аграрної освіти і науки.
     З вітальним словом до учасників звернувся ректор університету Вадим Ткачук. 

   У далекому, першому для факультету 1929/1930 навчальному році, він нараховував всього 162 студенти чотирьох курсів. А сьогодні механіко-технологічний факультет – флагман агроінженерної освіти і науки України. Наполегливою працею багатьох поколінь його вчених і педагогів тут формувалися традиції та нинішня слава. Фундаментальні та новаторські праці академіка Петра Василенка, професорів Каміла Шиндлєра, Андрія Василенка, Юрія Кіртбая, Леоніда Аніскевича, Івана Ревенка та багатьох інших видатних науковців збагатили скарбницю світової агроінженерної науки. Започатковані ними потужні наукові школи продовжують свій поступ під керівництвом члена-кореспондента НААН Дмитра Войтюка, професорів Василя Хмельовського, Івана Роговського. Наукові колективи, очолювані професорами Геннадієм Голубом, Євгеном Калініним, Вячеславом Мацюком, Олегом Загурським, Віктором Поліщуком демонструють вагомі результати наукової діяльності.

   Колектив факультету активно співпрацює з провідними компаніями галузі агроінженерії, автомобільного транспорту, сільськогосподарського машинобудування, науково-дослідними установами, дієво працює рада роботодавців, очолювана генеральним директором компанії «КУН-Україна» Асадом Лапшем. І в часи воєнних випробувань тут відкрито чи оновлено низку сучасних навчально-наукових лабораторій. Оновлюються методики та матеріально-технічна база викладання дисциплін, закладається основа післявоєнного відновлення нашої держави.

   Перегортаючи сторінки історії, помічаєш: факультет багатий традиціями і славний своїми випускниками. Це ціле сузір’я видатних вчених, організаторів науки і освіти, державних і громадських діячів, народних депутатів України, серед яких голова Верховної Ради України Олександр Мороз, академіків національних академій, членів уряду, лауреатів Державних премій, ректорів закладів вищої освіти та директорів наукових установ.
   Зараз у підрозділах Сил оборони України незалежність нашої держави захищають доцент Олег Марус та асистент Віктор Пінчук, учасниками бойових дій є студенти Тимофій Мельник та Владислав Степанов. Разом з усією університетською родиною співробітники і студенти механіко-технологічного факультету вносять посильний внесок у нашу спільну Перемогу, підсумував Вадим Ткачук.

   З нагоди ювілею факультету ректор вручив кращим його представникам університетські відзнаки: Подяки – президенту компанії MZURI WORLD Мареку Ружняку, директоруТОВ «МзуріТехАгро» Олександру Ярошенку, керівнику відділу сервісу та гарантії офіційного дистриб’ютора ТОВ «Хюндай Мотор Україна» Станіславу Бельбасу, директору ТОВ «АСП Трейдінг» Руслану Бондарчуку, завідувачці лабораторією кафедри технічного сервісу та інженерного менеджменту Оксані Ничай, Почесні грамоти – доцентам Михайлу Волянському і Тамарі Білько та професору Євгену Калініну. А Івана Роговського відзначено нагрудним знаком МОН «Відмінник освіти». Хоча, власне, наказ ректора на нагородження був суттєво більшим: решті з відзначених їх нагороди буде вручено на факультеті.

   Президент університету Станіслав Ніколаєнко – випускник факультету механізації сільського господарства – теж долучився до вітань і роботи конференції. Хоч він і підготував виступ на серйозну тематику – про виклики, що стоять перед аграрною освітою, все ж згадав свої студентські роки, поєднавши їх з парламентською діяльністю і роботою міністра освіти. Напевно, саме це спонукало його говорити про те, що наболіло – загрози, які стоять перед країною: воєнні, економічні, конкуренцію в освітньому просторі – як внутрішню, так і зовнішню, котра постала після відкриття кордонів, і, звісно наміри уряду вилучати землю у навчальних закладів, які готують кадри для аграрного сектору, що призведе до суттєвої втрати їх підготовки.

    Та свято є свято – і Станіслав Ніколаєнко підсумував свій виступ на оптимістичній ноті. Тим більше, що і факультет, і університет сьогодні, як кажуть, в ударі!
    До вітань долучилися і метр механіків – голова ради ветеранів Дмитро Войтюк. Хоча так і хочеться назвати його факультетським зубром, а зображення винести як відповідний логотип на потужний бампер факультетського ваговоза. Він торкнувся історії факультету, людей, які склали його славу.

    Долучаючись до тематики конференції, президент MZURI WORLD Марек Ружняк розповідав про технології майбутнього, над якими і працює його компанія та які було б не зайве запровадити в Україні.

   Директор Українського міжнародного інституту агропромислового інжинірингу Володимир Кравчук спинився на ключових моментах досліджень в агроінженерії, президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко – перспективах розвитку аграрного сектору держави, головний учений секретар НААН України, директор Національного наукового центру «Інститут механіки та автоматики агропромислового виробництва НААН України» Валерій Адамчук – техніко-технологічних резервах підвищення урожайності сільськогосподарських культур.

   Голова Верховної Ради України (1994 – 1998, 2006 – 2007 рр.) Олександр Мороз говорив про досвід і виклики української аграрної політики, директор Інституту історії аграрної науки, освіти та техніки Віктор Вергунов – про науково-інноваційний розвиток агровиробництва держави, професор Таврійського державного агротехнологічного університету ім. Дмитра Моторного Володимир Надикто – про агрегатування як розділ землеробської механіки. До вітань доєдналися і директор з продажу «АгроБудівельного альянсу «Астра»» Олександр Грубрін, державний діяч Борис Кириченко.

   У контекст дійства органічно вписалися і вітання від команди деканів факультетів та директорів ННІ («голосом» якої виступила очільниця факультету харчових технологій та управління якістю продукції АПК Лариса Баль-Прилипко) і особливо творчої бригади кафедри культурології – тріо «ТоНіКа», учасників студії «7 сходинок» під керівництвом Романа Рудого – Данила Волкова та Анни Юхимович, асистента Олега Доніча. Ну, і, звичайно, «факультетського соловейка» – заслуженого працівника культури професора Ярослава Михайловича.

    Завтра конференція продовжить роботу по 6 секціях.

Валентин Обрамбальський,
Єлізавета Махонюк