На факультеті землевпорядкування обговорили поточний стан і перспективи електронного документообігу в землеустрої і топографо-геодезичній діяльності

  Україна є одним із європейських лідерів у цифровій трансформації багатьох сфер суспільного життя. Порівнюючи із європейськими країнами рівень впровадження електронного документообігу і цифрових сервісів у землеустрої та кадастровій діяльності, ми можемо реально пишатися тим, наскільки випереджаємо кадастрові системи багатьох європейських країн. На черзі топографо-геодезична діяльність, адже у січні 2024 року затверджені вимоги до оформлення електронного документа, що містить відомості про результати топографо-геодезичних і картографічних робіт в електронній (цифровій) формі, що безумовно привернуло до себе пильну увагу вчених і громадскості.

  З огляду на це, на факультеті землевпорядкування Національного університету біоресурсів і природокористування України спільно із «Асоціацією фахівців землеустрою України» та «Асоціацією сертифікованих геодезистів України», відбувся Всеукраїнський науково-практичний семінар на тему «Структура обмінного файлу: картографічна основа, файл для документації із землеустрою, оцінки, меліоративних мереж». Головним завданням зустрічі постало обговорення поточного стану і перспектив електронного документообігу у землеустрої і топографо-геодезичній діяльності. До заходу долучилося близько 110 учасників, серед яких відомі експерти галузі, представники академічної спільноти, органів місцевого самоврядування, Держгеокадастру, громадських організацій, практикуючі землевпорядники та геодезисти. Семінар супроводжувався онлайн-трансляцією, запис якої доступний на каналі YouTube за покликанням https://youtu.be/yUqvwtPtuuA.
  Декан факультету землевпорядкування Тарас Євсюков на початку семінару привітав учасників заходу і озвучив низку питань, що перебувають у фокусі дослідницької уваги, а саме:

1. Яким є сучасний стан електронного документообігу в землевпорядній і топографо-геодезичній діяльності?
2. Яких покращень потребує нормативне регулювання створення електронних документів із результатами землевпорядних та топографо-геодезичних робіт?
3. Чи достатній рівень технологічної підтримки електронного документообігу, включаючи програмне забезпечення, апаратне забезпечення та проблеми з доступом до кадастрових та реєстраційних систем?
4. Які вживати заходи з гарантування безпеки і конфіденційності електронних документів, включаючи шифрування, контроль доступу та дотримання правил захисту даних в умовах воєнного часу?
5. Чи відчутні переваги переходу до електронних систем управління документами в землеустрої і топографо-геодезичній діяльності?

  Очільник ВГО «Асоціація фахівців землеустрою України» Анатолій Полтавець першим долучився до обговорення питань, що належать до найбільш актуальних. Анатолій Миколайович зазначив, що на сьогоднішній день електронні документи відіграють надзвичайно важливу роль у сфері землеустрою та топографо-геодезичній діяльності. Спектр їхнього застосування дуже широкий, від зберігання та обміну геопросторової інформації до аналізу, опрацювання і візуалізації геоданих.
  Головна роль електронних документів полягає у:
- збереженні та обміні інформацією: електронні документи дозволяють ефективно зберігати та обмінюватися різноманітною геодезичною та картографічною інформацією. Це полегшує спільну роботу фахівців у сфері геодезії та землеустрою;
- аналізі та опрацюванні геоданих: електронні документи дозволяють виконувати швидкий і точний аналіз великих обсягів геоданих, що є важливим у процесі створення карт та планів для землеустрою а також містобудівної діяльності;
- візуалізація геоданих: за допомогою електронних документів можна візуалізувати геодані на карті, що сприяє кращому розумінню просторових взаємозв’язків та прийняттю обґрунтованих рішень.
Прикладами електронних документів у землеустрої є:
- публічна кадастрова карта: документ який містить відомості про земельні ділянки їх власників та користувачів (кадастровий номер, розміри, розташування і тд.);
- геопросторові бази даних: цифрові набори геоданих, які можуть включати інформацію про ділянки землі, межі, висоти тощо;
- електронні карти: графічні представлення геоданих на мапі, які можуть бути використані для планування земельних угідь та будівництва.
  Наприкінці виступу Анатолій Миколайович зазначив, що запровадження електронних технологій у сфері землеустрою та геодезії дозволяє значно підвищити продуктивність роботи, знизити витрати і покращити якість надання землевпорядних та геодезичних послуг.
  Далі свою думку щодо проблем нормативного регулювання створення електронних документів із результатами землевпорядних та топографо-геодезичних робіт озвучив голова правління ГО «Асоціація сертифікованих геодезистів України» Павло Матвєєв. Отримання вихідних даних для проведення топографо-геодезичних робіт та їх достовірність становить значну проблему для виконавців. Повинен бути зворотній зв’язок із землекористувачем. Також звернув увагу учасників заходу на якість і точність картографічної основи при нанесенні об’єктів, як зазнали руйнувань внаслідок бойових дій. При накопиченні інформації для профільних галузей, зорема, для містобудування, необхідно внести зміни до вимог виконання картографічних матеріалів або здійснити певне ранжування по об’єктом щодо точності виконання робіт.

  Потому до обговорення запросили заступника начальника Департаменту розвитку національної інфраструктури геопросторових даних Держгеокадастру Романа Гуменяка, який висвітив сучасний стан електронного документообігу в землевпорядній та топографо-геодезичній сфері. У режимі дослідної експлуатації в 2023 році запрацював геопортал, що являє надсучасну систему документообігу в топографо-геодезичній діяльності. Ця система об’єднує на картографічній основі дані різного типу, забезпечує доступ до геопросторових даних та метаданих. Буде створено персональні електронні кабінети інженерів-геодезистів, користувачі геопорталу матимуть можливість отримувати доступ до інформації про конкретний об’єкт або територію, переглянути карту.
  Наступною до виступу долучилася голова Одеського осередку ВГО «Асоціація фахівців землеустрою України» Ірина Кмитюк. Ірина Леонідівна поділилася особливостями формування обмінних файлів на окремі складові частини меліоративної мережі та відомостей про гідромережу, оскільки має досвід щодо проведення робіт з інвентаризації масивів меліорованих земель в Одеській області.

  Член Харківського осередку ВГО «Асоціація сертифікованих геодезистів України» Олександр Макеєв озвучив проблеми, з якими зіткнулися виконавці землевпорядних і топографо-геодезичних робіт, в тому числі проведення інвентаризації земель меліоративної мережі, в Харківській області. Також розробники зазначили ряд питань, які виникли при формуванні обмінних файлів XML на складові частини меліоративної мережі.
  Завідувач кафедри землевпорядного проектування НУБіП України Андрій Мартин наголосив на тому, що Україна є однією з лідерів цифрової трансформації землеустрою і кадастрової діяльності в Європі. Більшість країн почали відносно недавно створювати цифровий кадастр, а у деяких країнах інформаційні системи хоч використовуються як допоміжні засоби, але не мають реальної юридичного значення при на кадастровому обліку.
  В антикорупційній програмі Держгеокадастру поставлена задача, яка передбачає повний перехід до 2025 року на електронну форму складання документації землеустрою. Зберігання інформації на паперових носіях є незручним і неефективний спосіб створення і накопичення відомостей, які отримані в процесі проведення землеустрою чи кадастрової зйомки.

  Також експерт назвав переваги переходу до електронних систем управління документами в землеустрої і топографо-геодезичній діяльності. Разом з тим, зазначив необхідність внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України № 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру», оскільки обмінний файл не містить пояснювальної записки до документації із землеустрою.
  Великим кроком на шляху цифрової трансформації є прийняття Постанови Кабінету Міністрів України від 19 січня 2024 р. № 67 «Деякі питання функціонування Державного картографо-геодезичного фонду України», де визначена процедура надходження, ведення обліку, зберігання топографо-геодезичних і картографічних матеріалів та процедуру їх валідації.
  Крім того, важливим є нормативне встановлення вимог до точності відображення об’єктів та визначення критеріїв точності, щоб зняти питання чи якісно виконана робота.
  Андрій Геннадійович відмітив важливість топографо-геодезичного забезпечення для економіки держави. Результати топографо-геодезичих вишукувань повинні відображати всі зміни ситуації, особливо на територіях, де велися активні бойові дії і є зруйноване нерухоме майно. Матеріали, які передаються до Держкартгеофонду, повинні буди доступні і у вигляді копії електронного документа в паперовій формі.
  В обговоренні проблеми прийняли участь професор кафедри землеробства, геодезії та землеустрою Миколаївського національного аграрного університету Андрій Попов, член Всеукраїнської громадської організації «Асоціація фахівців землеустрою України» Ілля Палєй, сертифікований інженер-землевпорядник ТОВ «Земтехстандарт» Дар’я Баликіна та інші.

  Загалом обговорення питання сучасного стану електронних документів в землеустрої і топографо-геодезичній діяльності було досить жвавим, оскільки проблеми, які розглядалися на семінарі, наразі є важливими і актуальними.

Людмила Гунько,
доцент кафедри землевпорядного проектування