Зустріч із видатною педагогом-наставником Євдокією Голобородько

     Такими словами розпочалася наша зустріч із ученим-педагогом, доктором педагогічних наук, професором, членом-кореспондентом НАПН України, заслуженим діячем науки і техніки України, доброзичливою, щирою, активною, оптимістичною й завжди усміхненою Євдокією Петрівною Голобородько, яка вже 55 років присвячує усю себе педагогічній діяльності.

     Із особливим почуттям хвилювання й вдячності представила гостю своїм колегам в.о. завідувача кафедри О.Іванова, яка розповіла, що мала  честь бути аспіранткою цієї жінки-педагога, жінки-ученого, жінки-легенди, жінки-матері, жінки-наставника, жінки-друга, жінки-величності..... Оксана Вікторівна зазначила, що є членом наукової школи Євдокії Петрівни і саме завдяки цьому авторитетному вченому відбулося її становлення як науковця.

     На Херсонщині наукова школа Євдокії Петрівни є життєдайною, потужньою й найкращою. До її складу входить майже сорок докторів і кандидатів наук, а також докторантів і аспірантів. У полі зору діяльності школи - питання методики вивчення як споріднених, так і неспоріднених мов, проблеми загальної педагогіки й педагогіки вищої школи.

     За вже понад 20 років існування наукової школи сформувалася певна система роботи цієї школи: індивідуальні й групові консультації, зустрічі з провідними науковцями, самостійна робота в наукових бібліотеках, науково-педагогічні екскурсії й експедиції, творчі зв'язки зі школами та науковими центрами України та зарубіжжя, взаємодопомоги й дружні стосунки між усіма її членами.

    Діалог за філіжанкою чаю пройшов у невимушеній, дружній і щирій атмосфері. Євдокія Петрівна розповіла про роки свого навчання, про її поклик до учительської діяльності, про справу свого життя. Викладачі кафедри романо-германських мов і перекладу з цікавістю й блиском в очах слухали її розповідь і одразу ставало помітно, як легко й невимушено ця Велична жінка, цей видатний науковець заманює їх у безмежний світ педагогічної майстерності, в усі її тонкощі, відповідала на безліч запитань і щодо сімейного виховання, адже цитуючи її "семья - это самое гениальное, что создано человечеством", й щодо сучасних напрямів педагогічної діяльності, хоча жартуючи зауважила, що "все умное сказано давно и не нами". Беззаперечно, із щирим зацікавленням Євдокія Петрівна дізналася й про кожного члена кафедри, про їх таланти й заслуги повідала в.о. завідувача, а про свою малу батьківщину, про навчання й наукові інтереси мав нагоду розповісти кожен член кафедри самостійно. Незважаючи на пізню годину, прощатися нікому не хотілося...

      Я впевнена, що кожен виніс для себе із цієї зустрічі, не лише безцінний досвід беззаперечного лідера й талановитого педагога, а й частинку тієї позитивної енергії, що випромінює ця велична постать своєю високою культурою спілкування, неповторною чарівністю й дивовижною делікатністю, не залишило сумнівів й її твердження про те, що "краса - це категорія внутрішня".

     Сподіваюся, що наша зустріч була першим кроком до пізнання вершин майстерності Євдокії Петрівни Голобородько.

     Із щирою вдячністю дорогій Євдокії Петрівні за довгі роки дружби, наставництва і співпраці.

PS. Зустріч з Євдокією Петрівною Голобородько була для нас усіх, насамперед, натхненною. Ця жінка - неперевершена, а нагода поспілкуватися з нею - це шанс, який випадає не кожному, а тому вважаємо за честь, що вона навідалася саме до нас, на кафедру романо-германських мов і перекладу. Із зустрічі кожен взяв щось своє, бо відкритість цієї жінки і бажання поділитись досвідом - гідні подиву.

Оксана Іванова