Проблеми користування Державною геодезичною мережею в умовах воєнного стану обговорили на факультеті землевпорядкування
Воєнний стан змушує переглянути підходи до користування Державною геодезичною мережею, що формувалися у мирний час. У зв’язку з цим, на факультеті землевпорядкування Національного університету біоресурсів і природокористування України спільно із «Асоціацією сертифікованих геодезистів України» та «Асоціацією фахівців землеустрою України», проведено круглий стіл «Проблеми користування Державною геодезичною мережею в умовах воєнного стану», на якому обговорили низку питань, що стосуються Державної геодезичної мережі і проблем пов’язаних з її використанням в умовах воєнного стану. Онлайн-захід зібрав близько 130 учасників, які долучились до обговорення.
На початку зустрічі, декан факультету землевпорядкування Тарас Євсюков, озвучив головні питання на які хотілось би дізнатися відповіді від експертів:
- Як воєнний стан впливає на функціонування Державної геодезичної мережі?
- Яким є створення та функціонування бази топографічних даних згідно наказу Мінагрополітики від 31.10.2023 № 1888?
- Скільки пунктів Державної геодезичної мережі знищено/пошкоджено на територіях де йшли бойові дії?
- «Заміновані пункти» Державної геодезичної мережі – як працювати з ними далі?
- Якими є особливості користування GNSS мережами та обладнанням в умовах воєнного стану і під час дії повітряних тривог?
- Чи існують альтернативні технології позиціонування, що можна застосуватися під час воєнного стану для вирішення геодезичних і землевпорядних задач?
- Якою має бути публічність відомостей про пункти Державної геодезичної мережі під час воєнного стану?
Першим до обговорення долучився голова правління ВГО «Асоціація фахівців землеустрою України» Анатолій Полтавець. Він наголосив про головні проблеми щодо користування Державною геодезичною мережею, які виникли після повномасштабного вторгнення росії на територію України. Разом з тим, він підкреслив, що використання сучасного обладнання, зокрема GPS-приймачів, значно скоротило часові витрати на надання послуг замовникам.
Потому до обговорення запросили заступника голови ГО «Асоціація сертифікованих геодезистів України» Олексія Куценка. Олексій Олександрович зупинився на актуальності піднятої теми і зазначив, що в нинішніх умовах фахівці часто стикаються з проблемою зміщення масивів точок і отримання спотворених координат, оскільки під час повітряних тривог працюють «глушилки» сигналів. Також доповідач відмітив необхідність відновлення повноцінного функціонування геодезичної мережі, оскільки GNSS сигнал не завжди актуальний, а інструментальна зйомка зараз застосовується все частіша. Альтернативою супутниковій навігації сьогодні може виступати традиційне тахеометричне знімання і лазерне сканування.
Наступним свою думку щодо проблеми функціонування Державної геодезичної мережі в умовах воєнного стану висловив технічний консультант, керівник відділу геодезії ПрАТ «Systems Solutions» Михайло Туряниця. Наразі компанія «Systems Solutions» є провідною серед надавачів послуг у сфері геодезії, землеустрою та агросфері. Експерт відзначив, що сьогодні найбільш поширеними є два види проблем: перші – ті, з якими можна справлятися, наприклад, дублювання інтернету, дублювання безперебійного живлення, збільшення кількості базових станцій, друга проблема пов’язана з реаліями часу – це робота засобів радіоелектронної боротьби. Наразі компанія працює над збільшенням базових станцій, покращенням їх якості. Кількість станцій мережі SystemNET перевищила за 300. Компанія «Systems Solutions» отримала першими в Україні сертифікат калібрування засобів вимірювальної техніки ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ» та підтверджуючий сертифікат «Бюро Міжнародної Сертифікації», що система менеджменту якості ПрАТ «Systems Solutions» стосовно послуг RTK-позиціонування і продажу геодезичного обладнання відповідає вимогам міжнародного стандарту ISO 9001:2015.
Наприкінці виступу експерт порекомендував спеціалістам приділяти особливу увагу підвищеному контролю зйомок.
До обговорення проблеми долучився адміністратор мережі референцних GNSS станцій ZAKPOS, директор Закарпатської філії ДП «Українське державне аерогеодезичне підприємство» Іван Проданець. Він нагадав, що 23 грудня 2022 року введене в дію рішення Ради національної безпеки й оборони України від «Про заходи з розвитку та використання вітчизняних систем супутникової навігації в інтересах безпеки і оборони держави», відповідно до якого на період дії воєнного стану запроваджено особливий режим роботи GNSS-операторів, які надають послуги супутникової навігації, шляхом передання управління GNSS-станціями та їх мережами до Національного центру управління та випробувань космічних засобів Державного космічного агентства України, тобто під час повітряних відключаються GNSS-станції. Але оскільки не всі станції відключаються одночасно, то у разі потрапляння користувача в 50-кілометрову зону дії від працюючої станції, то він отримує «fix» і працює до закінчення тривоги.
Більш того, на даний час, особливо під час дії повітряної тривоги, працює дуже багато РЕБ, які «глушать» супутники, і тут нема іншого варіанту як чекати відновлення сигналу. Деякі «глушилки» змінюють координати від сотні метрів до сотні кілометрів. Тому в сьогоднішніх реаліях надійний контроль це головне завдання під час польових вишукувань, якщо навіть повітряна оголошена в іншій області.
Голова правління ГО «Асоціація сертифікованих геодезистів України» Павло Матвєєв озвучив проблеми, з якими зіткнулися його працівники при вирішенні геодезичних і землевпорядних задач на Харківщині в умовах воєнного стану. На місцях, де велися бойові дії, або на замінованих територіях фактично єдиним шляхом для виконання геодезичних робіт є використання перманентних станцій. Але для виконання робіт на значних площа і крупомасштабних планів потрібно використовувати дані Державної геодезичної мережі згідно до чинного законодавства. Тут виникає проблема, оскільки часто-густо з питань безпеки немає можливості підійти до геодезичних пунктів, використати згідно інструкції для зйомки через замінування або інші причини пов’язані із військовими діями. В подальшому порушення вимог чинного законодавства може призвести до анулювання сертифіката інженера-геодезиста. Тому на думку Павла Миколайовича необхідно внести зміни до порядку використання пунктів Державної геодезичної мережі або надати певні роз’яснення щодо їх використання в надскладних умовах. Отже, сьогодні виникла необхідність ініціювання змін до законодавства щодо застосування Державної геодезичної мережі.
Завідувач кафедри землевпорядного проектування НУБіП України Андрій Мартин звернув увагу учасників заходу, на те, що нормативна база, яка в Україні застосовується для функціонування ДГМ, та існуючий порядок обстеження пунктів ДГМ залишилися у довоєнному стані, та не враховані додаткові виклики і ризики, які з’явилися під час воєнного часу. Це може призводити до того, що якість топографічних вишукувань, може знижуватися. На сьогоднішній день треба налагодити інформаційну взаємодія Держгеокадастру з іншими управліннями, що займаються протимінною діяльністю, яку адмініструє Міністерство оборони. Потрібно накласти ті території, які вважаються забруднені вибухонебезпечними предметами, на схему пунктів ДГМ, в каталозі зазначити ті пункти ДГМ, які на сьогодні мають вважатися недоступними, оскільки пункт знаходиться на території, яка вважається забрудненою вибухонебезпечними предметами. На звільнених територіях пункти ДГМ потрібно включати у перелік тих об’єктів, які в першу чергу мають перевірятися і по можливості розміновуватися операторами протимінної діяльності по планам, які затверджують місцеві військові, в рамках у розмінування ДСНС. На територіях, де постійно працюють РЕБи, зокрема Харківщина, особливо важливо, щоб пункти ДГМ були доступні для виконавців землевпорядних і топографо-геодезичних робіт.
Для нормативного врегулювання порядку виконання GNSS-спостережень в умовах воєнного часу треба законодавчо встановити, що спостереження, вишукування не повинні виконуватися під час повітряних тривог. У разі, якщо спостереження здійснено під час повітряної тривоги, потрібно одразу виходити з того, що йому не можна довіряти. З точки зору організації вишукувань як бізнес-процесів, то потрібно закладати у вартість виконання робіт ризики пов’язані з повітряними тривогами.
Якщо брати до уваги статистику, лідерами повітряних тривог є Донецька, Харківська, Запорізька, Дніпропетровська, Миколаївська, Херсонська області. По регіонам оголошувалося більше 40 тис повітряних тривог, середня тривалість однієї тривоги 59 хвилин 50 секунд. Це також повинно відображатися на вартості робіт.
Також потрібно застосовувати технічні рішення для тих спостережень, які здійснюються за деформацією інженерних споруд, наприклад, дамби та інші великі об’єкти, для об’єктивного відстеження.
Таким чином, важливим питанням сьогодні є активізація роботи Держгеокадастру в частині роботи по обстеженню пунктів ДГМ та вдосконалення нормативно-правової бази.
Своєю думкою щодо проблем виконання польових вишукувань поділився керівник Закарпатського обласного осередку ВГО «Асоціація фахівців землеустрою України» Леонід Шевчук. Багато питань до експертів було у директор ТОВ «ElNav» Андрія Менька, зокрема щодо використання власних базових станцій та вплив «глушилок» на їх роботу під час повітряної тривоги. Заступника голови Київського осередку ВГО «Асоціація фахівців землеустрою України» Київської області Миколу Скорика цікавили питання щодо спотворення сигналу супутників.
Також в обговоренні проблеми прийняли участь член Всеукраїнської громадської організації «Асоціація фахівців землеустрою України» Михайло Багін, керівник відділу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області Ігор Бульба, сертифікований інженер-землевпорядник Олександр Петрович та інші.
Загалом обговорення проблем користування Державною геодезичною мережею в умовах воєнного стану було досить жвавим, оскільки питання та проблеми, які розглядалися наразі є важливими і актуальними.
Людмила Гунько,
доцент кафедри землевпорядного проектування
