Підсумки пасічницького сезону 2023 року

15 листопада 2023, 21:57
Окрасою Національного університету біоресурсів і природокористування України є Голосіївська навчально-дослідна пасіка. Вже доброю традицією на кафедрі стало оцінювати усе зроблене. Одним із аспектів є оцінка складного пасічницького сезону 2023 року.
Погодні умови впливають на медозбір та продуктивність сімей, але всередині весни температура сприяла розвитку бджолиних сімей та бджілки почали працювати.
У першій половині квітня у Київській області ми спостерігали коливання температури повітря від +1,1 С° до +18,4 С°, у другій половині квітня максимальна температура була +20,1 С° та мінімальна +4,7 С° тепла, що в свою чергу призвело до зменшення яйцекладки бджолиної матки.
Різкі перепади температури, що не є позитивно для розвитку бджолиної сім’ї, перешкоджали повноцінному льоту та роботі бджіл на ранньовесняних медоносах та пилконосах, а саме: ліщині, вербі, абрикосі, аличі, які є основним джерелом корму в даний період року.
Мед – це чудовий дарунок природи, над створенням якого працюють бджоли, виробляючи його з нектару різних квітів.
В зоні активного льоту бджіл ростуть медоносні трави, квіти, кущі та дерева велика частина з яких є акація. Усе це забезпечує хороший медозбір.
Перша половина травня була холодна, і це негативно вплинула на розвиток бджолиних сімей, вони повільно розвивалися і не було достатньо бджоли для збирання нектару. При цвітінні акації були дощі, тому бджілкам не вдалося зібрати багато нектару. Оптимальна температура, при якій акація виділяє найбільше нектару ‒ від +18 до +24°C, при цьому не повинно бути сильних дощів,бо вони вимивають нектар з квіток.
 
Під час цвітіння липи була спека та мінімум дощів, що також негативно вплинуло на медозбір. Найсприятливіша вологість і температура повітря для максимального виділення нектару липами складає 90% за температури +20-24°С.
Після липи зацвів соняшник і бджолині сім’ї були перевезені у кінці липня до ВП НУБіП України «Великоснітинське навчально-дослідне господарство ім. О.В. Музиченка»
Для збору нектару з соняшнику погода встановилась переважно сприятлива ‒ температура повітря вище 25 °C та відносна вологість повітря понад 40%: при таких умовах соняшник добре виділяє нектар і приваблює бджіл.
Одним з основних завдань після відкачування меду є боротьба з варроатозом. Ця хвороба вражає бджолиний і трутневий розплід, бджіл, трутнів і маток.
Кліщ розмножується статевим шляхом у бджолиному і трутневому розплоді, порушуючи їх розвиток. На бджолах, трутнях, матках, личинках та лялечках паразитує самка кліща. Для знищення кліща у вуликах (відразу після відкачування меду) на кожну бджолину сім’ю розвішували по 2 противароатозні пластини. А наприкінці жовтня обов’язково обробляємо двічі біпіном за інструкцією.
Підводячи підсумки, можу сказати, що зупинилися на всіх недоречностях та помилках.
Науково-педагогічні працівники кафедри, при обговоренні, дали багато слушних порад, щодо покращення роботи та ефективності. За що їм щиро вдячний та буду використовувати в подальшій роботі.

З ентузіазмом та наполегливістю починаємо підготовку до наступного пасічницького сезону... 

 

Андрій Чесановський,

майстер виробничого навчання
кафедри бджільництва

 

 

Набір на навчання (синій)_2015Захисти дисертаційРегіональні навчальні заклади (синій)

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook