Інвентаризація масивів меліорованих земель: 40 тис. км каналів і трубопроводів, понад 2 тис. насосних станцій, більше мільйона гідрантів потребують внесення до Державного земельного кадастру

  В умовах наростаючих кліматичних змін, гідротехнічна меліорація земель все частіше розглядається як ключова умова сталих врожаїв. Тому інвентаризація масивів меліорованих земель і внесення їх до Державного земельного кадастру нині є важливою передумовою створення об’єднань водокористувачів, які візьмуть на себе відповідальність за функціонування меліоративних систем.

  8 червня 2023 року на факультеті землевпорядкування Національного університету біоресурсів і природокористування України спільно із «Асоціацією сертифікованих геодезистів України» та ГО «Асоціація фахівців землеустрою України» проведено круглий стіл, на якому обговорили найбільш нагальні проблеми інвентаризації масивів меліорованих земель. Також говорили і про те, що потрібно буде зробити для відновлення зрошуваного землеробства України після звільнення лівобережжя Дніпра, беручи до уваги наслідки руйнування дамби Каховської ГЕС.

  Онлайн-захід зібрав більше 50 учасників, які брали активну участь в обговоренні актуальних питань. В центрі уваги відомих галузевих фахівців та експертів, представників провідних фахових громадських організацій, академічної спільноти були питання:

1. Як здійснювати інвентаризацію масивів меліорованих земель?
2. Як внести відомості про масиви меліорованих земель та меліоративні системи до Державного земельного кадастру?
3. Що буде із меліорованими землями півдня України після руйнування Каховської ГЕС?

  На початку, з вітальним словом до учасників семінару звернувся декан факультету землевпорядкування Тарас Євсюков, який зазначив, що тема сьогоднішнього зібрання є надважливою, адже від 17 лютого 2022 року, згідно зі статтею 10 Закону України «Про Державний земельний кадастр», меліоративні мережі та складові цих мереж є об’єктами Державного земельного кадастру. Власне, інвентаризація меліоративних мереж та внесення їх до Державного земельного кадастру є важливим завданням, що допомагатиме створювати організації водокористувачів, приймати ефективні рішення з інтегрованого управління водними та земельними ресурсами, сприятиме веденню екологічного моніторингу, дотриманню законодавства і доступності даних, функціонуванню, підтримці і розвитку меліоративної інфраструктури. З іншого боку, актуальність тематики підсилили терористичні дії з катастрофічного руйнування Каховської ГЕС, що залишили без джерел води 94% зрошувальних систем в Херсонській, 74% – в Запорізькій та 30% – в Дніпропетровській областях.

  Підтримав думку Тараса Олексійовича очільник ВГО «Асоціація фахівців землеустрою України» Анатолій Полтавець, який підкреслив важливість піднятої теми для обговорення, оскільки зрошувальні системи є критично важливими для вирощування овочів на півдні України. Також він зазначив, що важливим для розвитку зрошення в Україні став прийнятий 17 лютого 2022 року Закон України «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель» № 2079-IX. Реєстрація в Державному земельному кадастрі меліоративних мереж а їх складових частин впроваджена на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2022 року № 1077 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України щодо стимулювання меліорації земель».
  Першим до обговорення запросили заступника директора департаменту ведення Державного земельного кадастру Держгеокадастру Ігоря Кирилюка. Він зазначив, що у ході реалізації Постанови Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2022 року № 1077 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України щодо стимулювання меліорації земель» Кабінету Міністрів України впроваджуються нові об’єкти Державного земельного кадастру: «меліоративна мережа» та «складова частина меліоративної мережі».
  2 червня 2023 року вперше в Україні до Державного земельного кадастру внесені відомості про меліоративну мережу на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель. Але особливістю цієї документації є те, що на її підставі зареєстровано об’єкт нерухомого майна, відмінний від земельної ділянки, а саме – меліоративну мережу, зокрема: трубопроводи, канали на зрошувальних і осушувальних системах, гідранти, які знаходяться на меліорованих земельних ділянках. Доповнення щодо складу відомостей Державного земельного кадастру про меліоративну мережу або складову частину меліоративної мережі були внесені у Закон України «Про Державний земельний кадастр» на підставі Закон України від 17 лютого 2022 року № 2079-IX «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель». Доповідач підкреслив, що меліоративна мережа є технологічно цілісною інженерною інфраструктурою, що включає в себе такі окремі об’єкти, як меліоративна мережа каналів, трубопроводів з гідротехнічними спорудами і насосними станціями, точки водовиділів, дороги і споруди на них.
  Для державної реєстрації меліоративної мережі, складових її частин залишається вже звичний процес: заявник подає Державному кадастровому реєстратору заяву про державну реєстрацію мережі, складової частини меліоративної мережі, та документи, на підставі яких встановлено відомості про меліоративну мережу, складову частину меліоративної мережі, а також електронний документ, що містить відомості про меліоративну мережу, складову частину меліоративної мережі.
  Разом з тим, державна реєстрація меліоративної мережі – це потужний крок вперед для Держгеокадастру. Це відхід від традиційного уявлення кадастру як системи, яка стосується тільки земель, їх цільового призначення, обмеження у їх використанні, це крок до створення на базі Державного земельного кадастру системи реєстрації об’єктів нерухомості в прив’язці до геопросторових об’єктів. Сьогодні система Державного земельного кадастру готова до прийняття робіт щодо таких об’єктів від сертифікованих інженерів-землевпорядників. Разом з тим, організації водокористувачів під час укладання договорів повинні звертати увагу на те, хто спроможний виконати такі роботи. Оскільки потрібно відобразити канали, гідроспоруди, точки водовідводу, а це тисячі земельних ділянок. Лише витяг із Державного земельного кадастру, першої внесеної до кадастру меліоративної мережі, налічує 106 сторінок!
  Сподіваємося, що у післявоєнний період, коли буде доступ до публічної кадастрової карти, всі побачать території обслуговування меліоративної мереж та об’єкти, що належать до меліоративної мережі, та відчують зручність користування інструментами Державного земельного кадастру.

  Експерт з питань управління земельними ресурсами проєкту USAID «Підтримка аграрного і сільського розвитку», Сергій Кубах у своєму виступі наголосив, що реєстрація в Державному земельному кадастрі меліоративної мережі – це нова віха розвитку кадастру в Україні, оскільки зареєстровано об’єкт нерухомого майна, відмінний від земельної ділянки. Такі зміни відкривають для України перспективу перетворення Державного земельного кадастру на єдиний кадастр нерухомого майна. Для землевпорядної служби це ще і новий вид діяльності, оскільки меліоративна реформа тільки починається і для землевпорядників відкриваються масштабні роботи по інвентаризації меліорованих земель. Також він відзначив, що відомості про Суворівську зрошувальну систему Одеської області внесені до Державного земельного кадастру на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель за методичної підтримки Програми USAID АГРО. Тепер аналогічним способом інші організацій водокористувачів (ОВК) можуть зареєструвати у Державному земельному кадастрі меліоративні мережі. Вже проводяться роботи по інвентаризації меліоративної мережі в Черкаській області для ОВК.
  Далі він перелічив склад відомостей Державного земельного кадастру про меліоративну мережу:

• назва, код (номер) меліоративної мережі;
• місце розташування меліоративної мережі;
• контури меліоративної мережі;
• координати точок водовиділу;
• коди (номери) складових частин меліоративної мережі;
• координати та міри ліній поворотних точок осей лінійних споруд та меж земельних ділянок під будівлями, що є складовими частинами меліоративної мережі;
• інформація про земельні ділянки (частини земельних ділянок) та масиви земель сільськогосподарського призначення, включені до території обслуговування меліоративної мережі;
• інформація про земельні ділянки, на яких розташована меліоративна мережа та її складові частини;
• назва гідротехнічної споруди, якою здійснюється забір або відведення води в точці водо виділу.

  Після реєстрації меліоративної мережі у Державному земельному кадастрі для ОВК стає можливим отримання об'єктів у власність.
  Руйнування Каховської ГЕС на роки зупинило функціонування меліоративної мережі на лівому березі півдня України і в зв’язку з цим, зростає важливість меліорації і підтримки ОВК.
  Наприкінці виступу експерт поділився в чаті покликанням на посібник з питань утворення та діяльності організацій водокористувачів, який створений з метою допомогти сільськогосподарським товаровиробникам, що користуються або мають плани скористатись послугами із гідротехнічної меліорації (цей посібник доступний за покликанням – https://bit.ly/4216N07).
  Завідувач кафедри землевпорядного проектування НУБіП України Андрій Мартин, в своєму виступі відмітив, що територія, яка обслуговується меліоративною системою, є новим об’єктом землеустрою і для ідентифікації цієї території землевпорядникам треба буде вирішити, яка територія буде внесена до Державного земельного кадастру і на яку в подальшому поширюватиметься робота ОВК, оскільки далеко не всі меліоративні системи функціонують на тій території, на яку вони були розраховані за попередніх часів.

  Потому Андрій Геннадійович звернув увагу колег на проблеми, які виникають у зв’язку з руйнуванням Каховської ГЕС. Перше питання, яке потрібно буде вирішити, пов’язане з консервацією меліоративних систем. Оскільки із зникненням Каховського водосховища зникне можливість обслуговування меліоративних систем на площі близько 600 тис га, тобто фактично без води залишиться 94% зрошувальних систем в Херсонській, 74% – в Запорізькій та 30% – в Дніпропетровській областях. Крім того, в багатьох областях виникне проблема, при якій де-факто є меліоративна мережа, але тривалий час вона не функціонуватиме. Відбудова дамби не почнеться до закінчення війни, плюс за оцінками Укргідроенерго на будівництво нової дамби піде до п’яти років. Більш того, за попередніми оцінками на будівництво нової дамби Україні знадобиться від 350 млн до 1,5 млрд доларів.
  Таким чином, потрібно зважати на те, що до десяти років меліоративні мережі не функціонуватимуть. Важливо, щоб за цей час меліоративні системи не деградували до такого стану, що їх не можливо буде відновити, тому потрібно закріпити юридично за кимось меліоративні мережі на той час, поки вони не функціонуватимуть. Землевпорядне питання полягає в тому, щоб визначити чи потрібно дотримуватися обмежень у використанні земель навколо каналів, які де-факто стоятимуть пустими. Також постає питання щодо території водосховища: не допускати використання земель чи можливо використовувати певний час як сільськогосподарські угіддя? Тому найближчим часом потрібно готувати Державну стратегію, яка буде визначати використання меліоративних земель, які десятиріччя не працюватимуть.
  Також нагадав, що землевпорядна служба в Україні походить від колишніх Каховської та Київської землевпорядних експедицій, оскільки в свій час саме їхніми колективами були виконані значні обсяги землевпорядних робіт.
  В обговоренні проблеми взяв участь менеджер проєктів зрошення Програми USAID «Підтримка аграрного і сільського розвитку» Вячеслав Розгон, який відзначив важливість візуалізації на карті меліоративних систем. Приклад інвентаризації масивів меліорованих земель в Одеській та Черкаській області став поштовхом і для проведення таких робіт ОВК в інших областях.

  Що стосується обсягів робіт, то прогнозується, що замовниками інвентаризація масивів меліорованих земель стануть 600 ОВК, а це 40 тис. км каналів і трубопроводів, понад 2000 насосних станцій, більше мільйона гідрантів, які будуть внесені до Державного земельного кадастру.
  ОВК після реєстрації у Державному земельному кадастрі меліоративної мережі можуть отримати ці мережі у власність та зареєструвати право власності на них в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Тому роботи з інвентаризації масивів меліорованих земель треба виконувати якісно і відповідально.
  В обговоренні проблеми взяв участь директор ТОВ «Проектне бюро землемір» Ірина Кмитюк, яка поділилася проблемами щодо проведення робіт з інвентаризації масивів меліорованих земель в Одеській області. Проблеми стосувалися підстав для проведення робіт з інвентаризації, формування списку земельних ділянок в складі документації, необхідності формування обмінних файлів XML на окремі складові частини меліоративної мережі та щодо відомостей про гідромережу.

  Своєю думкою щодо необхідності інвентаризації масивів меліорованих земель поділився колишній начальник Головного управління земельних ресурсів Херсонської області Юрій Яремко. У післявоєнний період потрібно провести інвентаризацію меліорованих земель та земель Каховського водосховища відповідно до Державної цільової програми і розробити концепцію розвитку земельних відносин у Херсонській області.

  Загалом обговорення питань пов’язаних із інвентаризацією меліорованих земель було досить жвавим. Оскільки захід проходив в онлайн-режимі з використанням хмарного сервісу Zoom, трансляцію можна переглянути на YouTube (https://www.youtube.com/watch?v=6ycF0mn3bjE).

Людмила Гунько,
доцент кафедри землевпорядного проектування