Наукова школа «Підвищення продуктивності українських бджіл»

Нестерводський Василь Антонович

(1882-1977) 

Кандидат сільськогосподарських наук,

доцент

Назва наукової школи: «Підвищення продуктивності українських бджіл». Рік заснування: 1922 р.

Засновник наукової школи: Нестерводський В.А. Школа бере початок зі створення одного із перших в Україні осередків досліджень з бджільництва – Голосіївської дослідної пасіки та викладання навчальної дисципліни при кафедрі тваринництва (1922). Продовжує свою роботу зі створенням кафедри бджільництва у 1945 р. на чолі з відомим ученим-педагогом Нестерводським В.А. Він є автором більше ніж 100 наукових статей і 26 монографій, присвячених розвитку вітчизняного бджільництва.

Керівник наукової школи: Броварський В.Д.

Послідовники наукової школи: Полішук В.П. (очолював кафедру в 1988-2000 рр.), Броварський В.Д. (завідувач кафедри у нинішній час), а також відомі працівники галузі: Іванченко О.Й., Чергик М.І., Мегедь О.Г. Учні цієї школи стали науково-педагогічними працівниками у Львівському національному університеті ветеринарної медицини і біотехнології ім. С.З. Гжицького (Корбецька Л.А.), Вінницькому аграрному університеті (Разанов С.Ф.), науковими співробітниками ННЦ «Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича» (Гречка Г.М., Шамро М.О.). Закінчив аспірантуру і захистив дисертацію громадянин Лівану Каміль Еміль Ванна. У Боярському коледжі працює кандидат сільськогосподарських наук Войналович М.В., а на кафедрі доцентами Головецький І.І. і Лосєв О.М.

Загальна кількість учнів: 2 доктори та 16 кандидатів наук.

Напрями досліджень наукової школи: наукові дослідження з оцінки, поліпшення та використання ресурсів нектару та якісного складу українських бджіл. Медоносне значення природних і культивованих рослин, типи взятків для бджіл, популяційний склад бджіл української породи, виявлення в її ареалі осередків збереження чистопородного матеріалу для повсюдного відродження і селекції, наукового обґрунтування ефективних способів відтворення та збільшення виробництва продукції шляхом комплексного використання бджолиних сімей.

Основні здобутки наукової школи: система утримання бджолиних сімей на основі запропонованого з 1936 р. вулика лежака, що узагальнено у відомій монографії «Організація пасік і догляд за бджолами» (1966, 1971);

-    наукові основи підвищення продуктивності бджолиних сімей, завдяки яким розширено перелік отримуваних від бджіл продуктів, обґрунтовано їх технологію та збільшено обсяг виробництва;

- запропоновано новий спосіб інструментального осіменіння бджолиних маток і підвищення їх племінної цінності на основі наукових розробок з технологічного обладнання (підтверджено авторськими свідоцтвами);

- створено вперше внутрішньопородний тип українських бджіл «Хмельницький», зареєстрований як селекційне досягнення в тваринництві України (2007);

- удосконалено способи оцінки, добору і використання чистопородних материнських, батьківських сімей і виховательок для репродукції племінних маток і трутнів (підтверджено патентами і авторськими свідоцтвами).

За участю співробітників кафедри розроблено та впроваджено метод молекулярно-генетичної ідентифікації українських бджіл.

Досягнення (теоретичні і практичні): показано роль адаптації виду Apis mellifera на прикладі аборигенної породи українських бджіл до місцевих умов кормозабезпечення, стійкості в зимівлі, пристосованості до збирання запасів меду і саморегулювання трофічного реагування на ресурси нектару й квіткового пилку. Впроваджено системи утримання та догляду за бджолиними сім’ями в сучасних вуликах і способи збільшення виробництва меду, бджолиного обніжжя, маточного молочка, племінних бджолиних маток української породи.

Засновник наукової школи В.А. Нестерводський у 1922 р. розпочав створення Голосіївської навчально-дослідної пасіки, яка згодом була передана КСГІ. Вона стала відомим осередком наукової роботи і розвинулась до сучасної експериментальної бази. Кафедра бджільництва вперше була створена 1945 р., відроджена у 1988 р.; забезпечує випуск зооінженерів спеціалізації з 1977 р., підвищення кваліфікації з 1970 р. Перших аспірантів для підготовки науковців з бджільництва зараховано у 1958 р., докторантів – 1997 р.

Україна вперше набула членства в Міжнародній федерації національних організацій бджолярів у 2003 р. Першою доповіддю в науковій програмі Апімондії на Міжнародному конгресі бджільництва (2007) від незалежної України була праця наукової школи НУБіП України.

   Сучасний стан наукової школи, її популярність: кафедра бджільництва ім. В.А. Нестерводського має у своєму складі 2 доктори та 2 кандидати наук, ряд наукових співробітників; готує за спеціалізацією з бджільництва магістрів; забезпечує підвищення кваліфікації працівників галузі; бере участь у підготовці методичних розробок із наукової та навчальної роботи. Підручники, посібники, довідники цієї школи визнані кращими в конкурсах і практичному користуванні. Наукові роботи відомі пасічницькій громадськості України і на міжнародному рівні. На результати наукових досліджень є посилання в ряді зарубіжних публікацій.