Наукова школа «Машиновикористання»

Кіртбая Юрій Костянтинович

(1902-1995)

Доктор технічних наук, професор

Назва наукової школи: наукова школа «Машиновикористання».Рік заснування: 1938 р.

Засновник наукової школи: Кіртбая Ю.К. народився 1902 р. у м. Москві у родині службовців. Протягом 1912-1920 рр. – навчався в Сочинській чоловічій гімназії, після закінчення якої працював слюсарем окружних майстерень (м. Сочі). 1925-1927 рр. – технік Абхазької сільськогосподарської станції (Абхазька автономна республіка). 1927-1930 рр. – навчання в Тифліському державному політехнічному інституті, а після його реорганізації – у сільськогосподарському інституті Грузії на факультеті механізації.

1931 р. – машинознавець Сухумського відділення сільгосппостачу, виконував завдання Наркомзему з організації роботи перших машинно-тракторних станцій (МТС). 1932 р. – старший науковий співробітник зональної тютюнової станції Всесоюзного інституту тютюнової промисловості, заснував філіал Всесоюзного Інституту механізації і електрифікації сільського господарства і працював його директором до 1934 р. З 1934 р. – завідувач відділу механізації науково-дослідного інституту вологих субтропіків, де започаткував і очолив кафедру механізації сільського господарства у Всесоюзному інституті субтропічних культур (1934-1938 рр.).

1938-1941 рр. – завідувач кафедри експлуатації машинно-тракторного парку Київського сільськогосподарського інституту (КСГІ) за конкурсом; захистив кандидатську дисертацію (1938 р.).

У період Великої Вітчизняної війни, коли інститут було евакуйовано до м. Алма-Ати, працював завідувачем відділу механізації сільського господарства науково-дослідного інституту землеробства ім. В.В. Вільямса, а також референтом з питань механізації при Раді Міністрів Казахської РСР (1941-1944 рр.).

1944-1965 рр. – знову завідувач кафедри експлуатації машинно-тракторного парку КСГІ; захистив докторську дисертацію на тему «Основи теорії використання машин в сільському господарстві» (1957 р.).

1965-1995 рр. – професор кафедри експлуатації машинно-тракторного парку Московського інституту інженерів сільськогосподарського виробництва.

Кіртбая Ю.К. підготовлено 25 кандидатів і 2 докторів наук, опубліковано біля 70 наукових праць, у т.ч. 2 підручники та 2 монографії.

Керівник наукової школи: доктор технічних наук Войтюк Валерій Дмитрович. Войтюк В.Д. закінчив Київський інститут інженерів цивільної авіації в 1983 р., де йому було присвоєно кваліфікацію – інженер-механік з експлуатації повітряного транспорту. У 1991 р. захистив кандидатську дисертацію за спеціальністю експлуатація автомобільного транспорту, а у 2012 р. –докторську дисертацію. Є автором понад 220 наукових праць.

З 2001 р., працюючи на посаді завідуючого кафедри технічного сервісу НУБіП України, очолив напрямок робіт із розробки сучасних засобів діагностики сільськогосподарської техніки і оптимізації системи її технічного обслуговування.

Послідовники: Аніскевич Л.В., Пастухов В.І., Сало В.М., Свірень М.О., Думенко К.М., Новицький А.В., Амосов В.В., Ревенко Ю.І., Харківський І.С., Савченко В.М., Куліковський В.Л., Тарасенко С.Е., Савченко Л.А., Войтюк В.Д., Мельник І.І., Демидко М.О. та інші.

Загальна кількість учнів: 50 кандидатів та 4 доктори технічних наук.

Напрям наукової діяльності: машиновикористання.

Основні здобутки наукової школи: розвинуто теорію і практику забезпечення необхідного рівня надійності складної сільськогосподарської техніки на основі структурного аналізу її функціонування в реальних умовах експлуатації. Розроблені рекомендації щодо підвищення рівня бази технічного обслуговування складних сільськогосподарських машин з урахуванням їх природнього старіння і недостатніх об’ємів виробництва нових машин.

Вагомий внесок у розвиток цього наукового напряму зроблено Демидком Михайлом Омеляновичем. Демидко М.О. – випускник факультету механізації сільського господарства УСГА (1955). Доктор технічних наук, професор. Є членом відділення механізації НААН. Нагороджений Почесною грамотою Президії Верховної Ради України.

З 1955 р. по 1959 р. працював завідуючим лабораторії Південно-Української машиновипробувальної станції (м. Херсон). З 1960 р. по 1962 р. навчався в аспірантурі Всесоюзного інституту с.-г. машинобудування (м. Москва). Після закінчення аспірантури повернувся на машиновипробувальну станцію: з 1962 р. по 1965 р. працював старшим інженером та завідувачем лабораторії. У 1965 р. був вибраний за конкурсом завідувачем відділу механізації Українського інституту садівництва, де працював до 1989 р. З 1989 р. до квітня 1999 р. працював завідувачем кафедри експлуатації машинно-тракторного парку НУБіП України. Протягом 1999-2011 рр. працював професором цієї кафедри.

Наукові, педагогічні та виробничі досягнення Демидко М.О. полягають у розробках теоретичних основ впливу швидкості руху на опір грунтообробних машин (1962-67), наукових основ оптимізації технологічних схем потокових ліній для товарної обробки плодів (1970-80), комплексу експериментальних робіт з механізації садівництва (1965-90), теоретичних та експериментальних основ підвищення ефективності використання машин у господарствах різних організаційних форм (1990-98). Опубліковано понад 200 наукових праць. Підготовлено 11 кандидатів наук, які ведуть самостійні дослідження в Україні та Азербайджані.

Традиції школи успішно розвиває Мельник Іван Іванович, який народився 25 липня 1948 р. в с. Горкосівці Володарського району Київської області у сім’ї колгоспника. У 1972 р. закінчив Українську сільськогосподарську академію, факультет механізації сільського господарства, де було присвоєно кваліфікацію – інженер-механік сільського господарства.

Кандидат технічних наук (1987), доцент (1990), професор (2007). Працював на посадах доцента (1988-1998 рр.), професора (1998-1999 рр.), завідувача (1999-2007 рр.) кафедри експлуатації машинно-тракторного парку (експлуатації техніки та інженерного менеджменту) Української сільськогосподарської академії. З 2007 р. – професор кафедри технічного сервісу та інженерного менеджменту ім. М.П. Момотенка НУБіП України.

З 1996 р. по 1999 р. – проректор-головний вчений секретар Національного аграрного університету. Понад 15 років працював ученим секретарем навчально-методичної комісії науково-педагогічних працівників вищих аграрних закладів освіти за напрямом підготовки «Механізація та електрифікація сільського господарства».

Опубліковано понад 200 наукових і методичних праць, у т.ч. 6 авторських свідоцтв на винаходи і патенти. Напрям наукової діяльності – розробка механізованих технологічних процесів вирощування та збирання сільськогосподарських культур, оптимізація структури комплексів машин та машинно-тракторного парку господарств різних організаційних форм. У цьому напрямі ним розроблено нові алгоритми математичних моделей і комп’ютерні програми, які використовуються на виробництві та вищих навчальних закладах при підготовці та перепідготовці фахівців. Є керівником наукових досліджень на замовлення Міністерства аграрної політики України.

Мельник І.І. – Заслужений працівник народної освіти України (1998), має Подяку Київського міського голови.

Учні Кіртбаї Ю.К. працюють у різних країнах світу, у т.ч. в Росії, Туркменії, Казахстані, Європі, Єгипті, Сирії, Ізраїлі та інших державах.

Сучасний стан наукової школи. Популярність наукової школи. Представниками школи опубліковано біля 800 друкованих праць, у т.ч. 15 монографій і 8 навчальних посібників. Доробок наукової школи – 100 патентів і авторських свідоцтв, у т.ч. 8 патентів на винаходи з проблем підвищення надійності машин і технічних систем.

Перспективними напрямками досліджень, що набувають поширення і розвитку, є:

-         розробка механізованих технологічних процесів вирощування та збирання сільськогосподарських культур, оптимізація структури комплексів машин та машинно-тракторного парку господарств різних організаційних форм. У цьому напрямі ним розроблено нові алгоритми математичних моделей і комп’ютерні програми, які використовуються на виробництві та вищих навчальних закладах при підготовці та перепідготовці фахівців;

-         розробка теоретичних та експериментальних основ підвищення ефективності використання машин у господарствах різних організаційних форм;

-         розробка сучасних засобів діагностики сільськогосподарської техніки і оптимізації системи її технічного обслуговування;

-         основи теорії використання машин в сільському господарстві;

-         вплив експлуатаційних ознак на зношування техніки.