Природокористування і якість життя - поради лікаря: сучасна наука про anti-aging харчування

  Протягом останнього десятиріччя науковці досягли разючого прогресу у дослідженні старіння. Нова хвиля великого інтересу до цієї теми піднялася у 2013 році, з публікації статті у журналі Cell. Було вперше узагальнено молекулярні показники старіння у ссавців. Стаття справила великий вплив і стала картою знань про старіння. Тепер, десять років потому, автори оновили та розширили цей матеріал у тому ж часописі.

   Із 2013 року було опубліковано близько 300 000 статей про старіння, тобто стільки ж, скільки протягом попереднього століття. Крім того, проведені десятки експериментів зі ссавцями, а також серед людей, які підтверджують, що втручання в процес старіння може запобігти, відстрочити та навіть уникнути таких захворювань, асоційованих з віком, як рак.

   Оновлений огляд виконаний для валідації висновків аналізу, проведеного десять років тому. Дослідники вказують на чотири основні причини старіння: геномна нестабільність, вкорочення теломер, епігенетичні зміни та дисбаланс між синтезом і деградацією білка. Це тісно взаємопов'язані процеси. Старіння відбувається в результаті їх комплексної дії, тому існує кілька способів впливу на фізіологічний процес старіння. 

   Публікація містить таблицю з близько 80 останніми експериментами на ссавцях (переважно мишах), які свідчать, що можна продовжити життя або лікувати вікові захворювання. Деякі з цих досліджень стосуються людей, інші досліджують, як відтермінувати старіння за допомогою харчування. 

 СЕНСОРИ ПОЖИВНИХ РЕЧОВИН

   Дієтичні втручання пов’язані з ключовим показником старіння: порушенням регуляції механізму сприйняття поживних речовин. Цей механізм являє собою складну мережу молекулярних сигналів, які сповіщають ссавців про наявність їжі.

   Сенсори поживних речовин досліджуються для розробки потенційних препаратів, однак користі для здоров’я та продовження тривалості життя також можна досягти й за допомогою харчування. Клінічні дослідження, засновані на дієтичних втручаннях, поки дають суперечливі результати. Менше з тим, вони свідчать про позитивний вплив на імунітет і запалення.

 ХАРЧУВАННЯ І ХВОРОБИ

   Наявні наукові дані вказують на те, що певні типи харчування в когортних дослідженнях пов’язані з нижчою частотою та поширеністю певних захворювань.

   Зокрема, різні дослідження показали, що середземноморська дієта пов’язана з меншим серцево-судинним ризиком (інсульт, ішемічна хвороба серця, дисліпідемія) і ризиком когнітивних порушень.

   Вживання горіхів (наприклад, мигдалю, волоських) асоціюється з меншою дисліпідемією. Харчування з високим споживанням рослинних харчових волокон пов’язане з меншою кількістю патологій товстої кишки, таких як запор і особливо рак товстої кишки. Крім того, модель харчування з низьким вмістом жирного м’яса та багате фруктами й овочами асоціюється з меншою кількістю захворювань передміхурової залози, молочної залози та товстої кишки. Достатнє споживання білка пов’язане зі збільшенням м’язової маси в будь-якому віці, а кальцію (міститься зокрема в горіхах та молочних продуктах) - зі збільшенням кісткової маси, зменшенням остеопорозу та його наслідків.

   З огляду на ці дані здається логічним, що саме середземноморська дієта, багата фруктами, овочами, білками тваринного походження, переважно рибою або білим м’ясом, з невеликою кількістю червоного м’яса, горіхів і молочних продуктів може бути пов’язана зі старінням без серйозних хронічних захворювань. 

 ІНДИКАТОРИ СТАРІННЯ 

   Новий огляд аналізує більше показників старіння, яких тепер дванадцять. Це геномна нестабільність, зношення теломер, епігенетичні зміни, втрата протеостазу, інактивована макроаутофагія, дисрегуляція сприйняття поживних речовин, мітохондріальна дисфункція, клітинне старіння, виснаження гемопоетичних клітин-попередників, зміна міжклітинної комунікації, хронічне запалення та дисбаланс мікробіому. Вони є вимірюваними процесами, змінюються зі старінням організму та викликають прискорення або, навпаки, зупинення, навіть регресію старіння.

   Кожен із цих показників є відправною точкою для майбутнього дослідження процесу старіння, а також для розробки нових препаратів проти старіння. 

   Десять років тому науковці визнали, що в основі вікових захворювань лежить вкорочення теломер. Новітні дослідження показали, що теломерне виснаження є причиною поширених вікових захворювань, таких як легеневий і нирковий фіброз. Розглядаються нові методи втручання для уповільнення старіння та вікових захворювань, що впливають на теломери. Наприклад, активація теломерази за допомогою стратегії генної терапії. 

 ФАКТИ ТА ВИГАДКИ ПРО ЇЖУ

   Наразі харчування є найдоступнішим способом для уповільнення старіння. Водночас існує багато міфів щодо їжі та довголіття. 

   Один з них стосується молочних продуктів: кажуть, що йогурт не корисний людям похилого віку, оскільки у них немає достатньо ферментів для його перетравлення, що він потрібний тільки дітям та молодим людям, які ростуть. 

   Це - неправда. Молочні продукти важливі не через вміст білків, а через вміст кальцію та вітаміну D. Це фундаментальні елементи в будь-якому віці. Але особливо під час старіння, коли відбувається вторинна втрата кісткової маси, пов’язана з віком, збільшується ризик остеопорозу та пов'язаних з ним переломів. У літніх людей перелом стегна пов'язаний з високою захворюваністю та смертністю.

   Інший міф полягає в тому, що фрукти не корисно їсти разом з іншою їжею. Завдяки багатому вмісту антиоксидантів і вітамінів, вони є однією зі складових середземноморської дієти. Антиоксиданти будь-якого типу (горіхи, овочі, фрукти тощо), безсумнівно, є найважливішими компонентами проти патологічного старіння. Можливо, вони легше перетравлюються, якщо їх їсти окремо, але важливіше споживати їх регулярно. 

   Є думка, що бобові та хліб шкідливі через вміст цукру. Крім цукру, вони містять клітковину та важливі антиоксиданти. Різниця в кількості. Навпаки, слід уникати рафінованих цукрів, як випічка чи солодкі напої, оскільки вони безпосередньо пов’язані з серцево-судинними захворюваннями та ожирінням. 

   Часто рекомендують не вживати м’яса. Червоне м’ясо та риба, в тому числі жирна, багаті білком і вітаміном В, а також залізом, а отже, необхідні. Слід обмежити кількість, особливо червоного м’яса, в якому багато насичених жирів, що виробляють більше холестерину. Краще замінити його білим м’ясом. 

   Крім того, є багато прихильників вживання червоного сухого вина. Вино в невеликих кількостях може мати певний позитивний вплив завдяки антиоксидантам. Але є й офіційні, серйозно обґрунтовані рекомендації, щодо уникнення вживання будь яких кількостей і видів алкогольних напоїв. 

Олег Швець,
к.м.н., професор кафедри технології м'ясних, рибних та морепродуктів,
факультету харчових технологій та управління якістю продукції АПК,
президент Асоціації дієтологів України,
лікар-терапевт вищої категорії, лікар-гастроентеролог
вищої категорії, лікар-дієтолог вищої категорії