Магістр з агроінженерії Олександр Демко: «Диплом НУБіП України – успішний старт моєї кар’єри!»
Олександре Анатолійовичу, в якому році отримали диплом, на якій кафедрі виконували дипломну роботу та хто був науковим керівником?
— Я закінчив тоді ще Національний аграрний університет у грудні 2004 року. Науковим керівником моєї дипломної роботи був Надточій Олександр Васильович, доцент кафедри технічного сервісу та інженерного менеджменту імені М. П. Момотенка. А темою роботи – «Удосконалення технології діагностування гідростатичної трансмісії зернозбирального комбайна». У нас було часто по сім пар, тому «гризли ми граніт науки» інтенсивно.
Які Ваші найбільш цікаві спогади про студентське життя?
— Студентське життя було дуже насичене і яскраве. Як кажуть: є що згадати та нема що людям розказати! Як ви розумієте на нашому механіко-технологічному факультеті в основному навчалися хлопці, а дівчат були одиниці! Але нам пощастило, бо у нас було аж четверо на потоці! І от на якійсь лекції один викладач питає саме у студентки: «Як поміняти прокладку?» Вся аудиторія просто лягла від сміху. Питання було по ділу, але нас дурносміхів вже було не зупинити. Викладач розгубився теж, бо йому в голову не приходила та аналогія, яку провели ми.
Гарні спогади про сумісні поїздки, як наприклад поїздка в Чорноморськ із замдеканом для відновлення бази відпочинку.
Кожен курс мого студентства був цікавий і пам’ятний своїми моментами, але випуск – це якийсь особливий момент, бо приходить розуміння, що цей етап закінчується і кожен з нас піде своєю дорогою. Як тепер розумію, то деяких я бачив востаннє саме тоді. Але насправді я щасливий з того, що спілкування з багатьма вдалося зберегти. Мої однокурсники стали моїми кумами, партнерами, колегами та просто найкращими друзями, і я дуже ціную дружбу з цими людьми, свідками якої стали стіни цього Університету!
Олександре Анатолійовичу, яку посаду займаєте і за що відповідає Ваш підрозділ?
— Я власник групи компаній, сумісно теж з випускниками нашого Університету. Ми займаємося поставками сільськогосподарської техніки та запчастин до неї, ремонтом та переобладнанням такої техніки. Саме агроінженерія, освіта інженера-механіка допомогла мені реалізуватися у цьому житті. Я дійсно використовую ті знання, які мені дали викладачі цього університету, та які зміг сам пізнати. І якщо бути чесним, то не уявляю іншої для себе сфери діяльності. В школі був час, коли я мріяв навчатися в Ірпінській податковій академії, та вдячний долі, що вона мене вберегла від цього!
Що Ви побажаєте сьогоднішнім студентам агроіженерії?
— Я хочу побажати всім студентам агроінженерії пам’ятати за чим вони сюди прийшли. Роки в Університеті можна просто просидіти, а можна з них отримати користь та закласти фундамент для свого майбутнього. Я протягом довгого часу спілкуюся з викладачами, питаю їх рекомендації щодо студентів та пропоную їм роботу. І звісно вони відмічають здібних, наполегливих, працьовитих. Деякі з таких студентів працюють у нашому бізнесі вже більше 5 років, деякі, пропрацювавши з нами, йдуть далі і вже заснували свої справи. І це добре!
Ви навіть не уявляєте скільки можливостей у вас є! Не прогавте їх!
Дякуємо Олександру Анатолійовичу, за відверті відповіді та наполегливу інженерну працю. Впевнено крокуємо до поставлених цілей та перемоги на агроінженерному фронті.
Слава Україні!
Слава Збройним Силам України!
Іван Роговський
