Магістр Максим Пришко: диплом НУБіП України – успішний старт кар’єри!

  Сьогодні на кафедру надійності техніки факультету конструювання та дизайну завітав випускник магістратури 2020 року – Максим Валерійович Пришко. Максим Пришко – випускник магістратури Національного університету біоресурсів і природокористування України, спеціальності 133 «Галузеве машинобудування» освітньої програми «Технічний сервіс машин та обладнання сільськогосподарського виробництва».

• Максиме, розкажіть, будь-ласка, про себе.

— Доброго дня. Я навчався на денній формі навчання, і вдячний університету, за можливість індивідуального графіку навчання. Оскільки саме завдяки цьому інструменту, я міг поєднувати навчання та здобування теоретичних знань, з роботою та здобуванням практичних навиків. Для випускників, доволі складним питанням є – досвід роботи. Більшість роботодавців розпочинають співбесіди з кандидатами на посади саме з цього питання. А завдяки тому, що я працював з другого курсу і змінював з часом компанії на все масштабніші та «серйозніші», питання досвіду на співбесідах для мене не були проблемними.

• Поділіться спогадами про роки навчання в університеті?

— В мене не довго тривало студентське, безтурботне життя, оскільки я влаштувався на роботу після другого курсу. Але про студентські роки можу сказати, що це своя романтика. Це ті часи, які варто пережити кожному, особливо якщо студент живе в гуртожитку. Це свої спогади, емоції, ситуації і так далі.

• Які виникали труднощі в процесі навчання та влаштування на роботу?

— Найбільші труднощі складали проблеми з поєднання робочого та студентського часу. Це пояснюється тим, що роботодавець зацікавлений у виконанні поставлених завдань, а викладачі у вивченні навчальних матеріалів.
  Згадую зовсім безсонні ночі, декілька днів підряд під час сесії, або ночі коли спав по 2-3 години декілька днів підряд, коли була проміжна атестація. Тоді – це було тяжко. Зараз це якось, напевне, іронічно.

• Як у вас проходив процес працевлаштування?

— Складно було знайти першу роботу, в мене не було досвіду, а він був всім потрібен. Але, через певний час, вдалось знайти роботодавця, який повірив у мій потенціал. Необхідно дивитись у перспективу, слід вірити у перспективу і думати які сфери та компанії, будуть у ТОПі попиту.

• Де Ви працюєте сьогодні? Яку посаду займаєте?

— Сьогодні, я працюю в молодій та динамічній компанії Gekkon, яка є ексклюзивним представником декількох видів та напрямків спеціальної техніки, таких як: колісні та гусеничні екскаватори, екскаватори-навантжувачі – бренд Hidromek; навісне обладнання по типу гідромолотів – бренд Daemo; дробарно сортувальне обладнання – бренд Boratas та інше.
  Моя посада – регіональний керівник 5 областей України з розвитку діяльності компанії Gekkon. Моє основне завдання – представити нашу компанію, бренд, сервіс для потенційних клієнтів. Серед них: фізичні особи та фізичні особи-підприємці; ТОВ малого, середнього та великого бізнесу; державні компанії, об’єднані територіальні громади; атомні та теплові електростанції і так далі. Спілкування з представниками державних адміністрацій та мерами, директорами та власниками бізнесу – це і є моя робота. На сьогоднішній день, проходжу стажування посади регіонального керівника всієї західної України, про щось більше говорити, поки що рано.

• В якому віці ви почали працювати за спеціальністю?

— Насправді важко сказати точно, напевне десь у 22 роки.

• Чи Ви підтримуєте зв’язки з одногрупниками, чи спілкуєтесь з ними зараз?

— Періодично спілкуюся з одногрупниками, інколи з викладачами. Завжди радий заїхати в рідний університет та зустрітися викладачами, які, як на мене, більше всіх прийняли участь у формування моєї особистості та спеціаліста. Рекомендую Національний університет біоресурсів і природокористування України своїм рідним та близьким, якщо виникає питання де вчитись та яку спеціальність обрати. Цього року, наприклад, радий що моя сестра стала студенткою нашого університету.

• Ваші побажання майбутнім вступникам до магістратури та сьогоднішнім студентам факультету конструювання та дизайну?

— Дійсно хороше запитання, яке є доволі індивідуальним для кожного студента, оскільки в кожного різні плани на своє майбутнє та різні цілі. Якщо в загальному, то слід пам’ятати що студентські роки не такі вже і тривалі. І завжди потрібно думати на перед, на перспективу. Університет, це дійсно добре, але слід пам’ятати, що роботодавців цікавить і практична підготовка випускника. Потрібно розвиватись і додатково самостійно окрім студентської програми. Часи стрімко йдуть вперед, і коли ти вчишся на першому курсі, і отримуєш диплом магістра через 6 років, багато чого змінюється.
Тому потрібно вчитися вмінню дивитися вперед, прогнозувати своє майбутнє.

Мирного неба! Слава Україні!

Розмову провів гарант освітньої програми
«Технічний сервіс машин та
обладнання сільськогосподарського виробництва»
Андрій Новицький