25 грудня християни західного обряду святкують Різдво Христове
25 грудня християни західного обряду святкують Різдво Христове
25 грудня 2022 року
Християни західного обряду святкують Різдво Христове 25 грудня, і це один із найважливіших днів у році, який прийнято зустрічати в колі сім'ї.
25 грудня вказується у церковних книгах як дата відзначення Різдва як у католиків, так і у православних. Щоправда, одні святкують за новим стилем – Григоріанським календарем, а інші за старим, Юліанським. Церква підтримує святкування Різдва 25 грудня, «коли того захочуть українці». Про це в ефірі Суспільного розповів очільник ПЦУ Епіфаній.
Різниця між Юліанським і Григоріанським календарем
Юліанський календар, заснований на спостереженнях за видимим рухом Сонця з неба, ввів у Стародавньому Римі Гай Юлій Цезар у 46 р. до н. е. Його розробив олександрійський астроном Созіген на основі календаря Стародавнього Єгипту.
Коли Русь у Х ст. прийняла християнство, разом із ним прийшов і юліанський календар. Однак середня тривалість року в юліанському календарі становить 365 діб та 6 годин (тобто на рік 365 днів, і в кожний четвертий рік додається додатковий день). Тоді як тривалість астрономічного сонячного року дорівнює 365 діб 5 годин 48 хвилин і 46 секунд. Тобто юліанський рік був довшим за астрономічний на 11 хвилин 14 секунд і, отже, відставав від реальної зміни років.
«Тому на середину XVI ст. вже виникла різниця у 10 діб», – розповідає історик Анатолій Войнаровський.
Прийняття григоріанського календаря серйозно затягнулося, особливо у протестантських країнах.
Це призвело до реформи календаря, яка була здійснена в 1582 р. особливою комісією, створеною римським папою Григорієм XIII. Різницю прибрали, коли після 4 жовтня 1582 р. було наказано перейти відразу на 15 жовтня. Новий, реформований календар став називатися григоріанським.
У цьому календарі, на відміну від юліанського, завершальний рік століття, якщо він не ділиться на 400, не є високосним. Таким чином, григоріанський календар має кожні чотири століття на 3 високосні роки менше, ніж юліанський. Григоріанський календар зберіг назву місяців юліанського календаря, додатковий день у високосному році – 29 лютого та початок року – 1 січня.
Християни східного обряду перейти на Григоріанський тоді відмовились.
25 грудня – це не лише католицьке Різдво. Священник Спасо-Преображенського кафедрального собору ПЦУ у Вінниці Віталій Голоскевич зазначає, що народження Спасителя цього дня відзначають ще 10 помісних церков світу.
Православна церква України є п'ятою церквою, що відзначає Різдво за Юліанським календарем – 7 січня. Та про можливість перейти на Григоріанський і відзначати Різдво не 7 січня, а 25 грудня ще позаминулого року заговорив настоятель ПЦУ Епіфаній – suspilne.media.
Історія свята
Відомо, що народився Ісус в ізраїльському місті Віфлеємі у час правління жорстокого царя Ірода. У той час верховний очільник країни намовив свою охорону оглядати кожного новонародженого, аби не допустити появи Месії, що посяде на трон.
З цієї причини майже всіх малюків тієї ночі було вбито, крім Ісуса. Маленького Сина Божого вдалося врятувати, переховуючи вагітну Марію у хліві.
Цікаво, що перші відомості про святкування християнами Різдва відносяться до IV ст., а вже у XIII ст., за часів святого Франциска Ассизького, з’явився звичай виставляти в храмах для поклоніння ясла, в які поміщається фігурка дитятка Ісуса. Згодом ясла стали ставити перед Різдвом не тільки в храмах, а й у будинках – val.ua.
25 грудня в Римській імперії традиційно відзначали одне із найважливіших свят ‒ «Непереможного Сонця». Саме тоді темрява вже відступала – світловий день ставав довшим. Щоб зменшити вплив язичницького свята, цього дня почали відзначати день народження «Правдивого сонця» – Ісуса Христа, зазначають деякі історики.
Новоюліанський (удосконалений юліанський календар), який до 2800 р. буде повністю збігатися із григоріанським, використовують 11 православних церков, які переважно розташовані у Західній Європі. Наприклад, Румунська, Болгарська, Польська православні церкви й Православна церква Чеських земель і Словаччини. А також «грецькі» православні церкви: Константинопольська, Александрійська, Антіохійська, Елладська, Албанська – radiosvoboda.org.
До Різдва починають готуватися більш ніж за місяць. У європейських країнах воно набагато популярніше, ніж Новий рік. У містах наряджають ялинки, організовують різдвяні ярмарки та влаштовують розваги.
Останній місяць перед Різдвом називають адвентом. У цей час віруючі проходять духовне очищення через покаяння, а також, за можливості, беруть участь у передріздвяних богослужіннях і намагаються проявляти милосердя.
За чотири тижні адвенту необхідно підготуватися до сповіді, щоб із чистим серцем узяти участь у Різдвяних богослужіннях і прийняти причастя.
Раніше адвент вважався періодом посту, але зараз обов'язковий піст не дотримується.
У переддень Різдва, 24 грудня, родина збирається на вечерю, яка має складатися з 12 пісних страв – за кількістю апостолів Христа.
За столом прийнято ділитися облатками (освяченим прісним хлібом) і вітати одне одного зі святом, бажаючи всього найкращого.
У саме Різдво в храмах проходять три святкові літургії: нічна меса, ранкова (на зорі) і денна.
Є прикмета, що Різдво не можна зустрічати в старому одязі, тому вбрання має бути новим і красивим.
На Різдво діти, а іноді й дорослі, переодягаються в карнавальні костюми і ходять по вулицях і в будинки, співаючи різдвяні пісні. За це їх пригощають солодощами.
Привітання на католицьке Різдво мають особливий сенс для кожного віруючого. Люди бажають один одному миру в домі, тепла, світла і добра.
Вважається, що привітання, які прозвучали в це священне свято, обов'язково збудуться – pon.org.ua.
Марія Поливач,
директор музею історії НУБіП України
