З нами Григорій Сковорода! Відбулось чергове засідання гуртка

  Благословенні Голосіївські стежки, що пам’ятають мандри нашого геніального Григорія Сковороди, у пору золотої осені відзначення 300-ліття від дня народження засновника класичної вітчизняної філософії 28 жовтня 2022 року зібрали допитливе студентство НУБіП України – членів філософського гуртка «Орій», аби в полілозі обговорення доторкнутись до високої мудрості українського мислителя з конкретних антропологічних проблем, порушених у його філософській спадщині.

  Студентки 2 курсу факультету тваринництва та водних біоресурсів виступили з цікавими та актуальними доповідями. Так, відкрила засідання Марія Щербакова, зосередившись на питанні актуальності «сердечного життя» вона наголосила, що гідна бути носієм знань «всезагальної науки» - це особистість, характерними рисами якої не можуть не бути загальновизнані пошанованість, моральна чистота й чесність, відкритість, доброзичливість, самоповага.

Доповідаючи про «сродну» працю у «плодоносному саді суспільства» як концепти філософії Григорія Сковороди, Інна Дорошенко також привернула увагу до характерної «понадчасовості» окреслених ідей, адже за будь-яких умов врахування природних потреб та здібностей, як засадничих норм життєдіяльності людини, не лише не втрачає своєї актуальності, а якраз навпаки, постійно зростає.

 Софія Волощук наголосила, що чеснотливою, людиною вищих цінностей є творча особистість, активно стверджуюче проявляючись у відношеннях зі світом, життєдіючи на засадах єдності вищих цінностей – віри, надії, любові. Остання, на її думку, є визначальною, що також корелює з ідеями Григорія Сковороди.

  Аліна Дражевська доповіла про історико-філософські та морально-етичні виміри завдячливості у творчості українського мислителя. На її думку, історичний поступ досить переконливо демонструє й зростання ролі якраз завдячливої поведінки людини по мірі ускладнення соціокультурних процесів, поглиблення свідомості власної потреби у завдячливому ставленні до інших людей та світу в цілому.
 Доповідаючи про народження «людини духовної», Соломія Волощук зазначила, що Всеукраїнські Сковородинські навчання «Пізнай себе» проводяться не лише в Україні, але й у тих європейських країнах, у яких свого часу довелося побувати українському мислителеві – в Австрії, Німеччині, Північній Італії, Польщі, Словаччині, Угорщині.

 Марія Кобзар відзначила надзвичайну актуальність діяльності особистості філософа, активізації його участі у філософському та громадському житті.

 Тетяна Романчук виступила з доповіддю «Інтелектуальна гідність – особистісна якість молодого науковця». Дослідниця закцентувала на тому, що найбільша довіра у кожного з нас – до своїх друзів. Тому молодим, які сьогодні започатковують свій сповнений великих надій, піднесених ідеалів, творчих мрій та грандіозних ідей і задумів життєвий шлях, творча спадщина Григорія Сковороди відкриває великого українського філософа у цій якості, коли вони разом із Василем Стусом достойно й відповідально промовлятимуть: «Найкращий друг – Сковорода». Дружба з Григорієм Сковородою – запорука достойної її покликання життєтворчості національної особистості.

 Тому члени гуртка висловили побажання, аби як кращому другові українського студентства геніальному Григорію Сковороді встановили пам’ятник у «Студентському Сквері» нашого славетного університету.

Все буде Україна!

Микола Максюта,
професор кафедри філософії
та міжнародної комунікації

Олександра Соколова,
провідний фахівець відділу виховної роботи
та студентських справ ННЦ ВР і СР