Вклад професора Чирвінського Миколи Петровича у розвиток зоотехнічної науки

     10 травня цього року виповнюється 174 роки від дня народження одного із основоположників зоотехнічної науки – Чирвінського Миколи Петровича. Багато теоретичних положень розроблених ним живі і до цих пір. На деяких, найбільш суттєвих із них, хотілось би зупинитись у день цієї визначної дати.

     Народився М. П. Чирвінський 10 травня 1848 року у м. Чернігові. Навчався: у (1868‒1872 рр.) Санкт-Петербурзькому землеробному інституті. Водночас був вільним слухачем воєнно-медичної академії. Похований 5 січня 1920 року у м. Новочеркаську.
     До періодів та основних напрямів наукової діяльності Чирнівського М.П. слід віднести: санкт-петербурзький (від 1872 до 1877 рр.) «Обґрунтування наукових основ годівлі сільськогосподарських тварин на підставі знань із хімії, анатомії та фізіології»; московський (від 1879 до 1894 рр.) «Проблеми росту тварин та фізіологічні процеси утворення жиру в їх організмі»; київський (від 1898 до 1919 рр.) «Розвиток теорій годівлі та онтогенезу тварин і розробляння методик вивчення різних порід овець, вовно- та смушкознавства».
     У період від 1872 до 1877 років Микола Петрович вивчав перетравність кормів у тварин різного віку та вплив мінерального живлення на їх організм, особливо на вміст у ньому жиру. Зробив висновок, що організм тварин потребує збалансованої годівлі для правильного його фізіологічного розвитку.
    13.02.1883 року вчений захищає дисертацію на тему «Об образовании жира в живом организме». У ній він науково спростував пануючу на той час гіпотезу Фойта щодо заперечення участі вуглеводів в утворенні жирів, де довів на свинях, що в утворенні жиру крім білків, приймають участь надлишок вуглеводів і мінеральних речовин у кормах. У 1883–1884 рр. прийняв участь у експедиції з професором Міддендорфом щодо вивчення стану скотарства у країні.
     На підставі проведеної експедиції М. П. Чирвінський робить висновок, що для поліпшення вітчизняного тваринництва необхідно створити умови, а не захоплюватися завезенням іноземної худоби і схрещуванням її з місцевою; підняв питання щодо дослідження кормів. Запропонував методику експериментального дослідження росту, розвитку та обміну речовин у тварин та вікових змін їхнього організму.

Стан великої рогатої худоби в різних губерніях (фото зроблені у 1883 році)

     У період від 1898 до 1919 років дослідив онтогенез тварин у другій половині ембріонального і в постембріональний період. Розробив таблиці порівняння лінійного росту, змін пропорцій та структури кісток черепа, тулуба і кінцівок за задовільної і мізерної годівлі. Ввів поняття інфантилізм, ембріоналізм та неотенія.

Стан великої рогатої худоби в різних губерніях (фото зроблені у 1884 році)

     Сформував положення, що за тимчасового голодування у першу чергу затримуються у рості ті частини скелету, для яких характерна найбільша швидкість росту для цього періоду (закон М.П. Чирвінського), а недостатня годівля тварин позначається негативно на їх рості не лише у ранньому віці, а й в наступні періоди і вже ніколи він не компенсується.
     Дійшов висновку, що мінливість тварин необхідно вивчати під впливом умов середовища, що дає можливість управляти їхнім онтогенезом, а різний режим їх годівлі у молодому віці впливає на формування органів травлення. Розробив класифікацію овець вітчизняних грубововнових порід та умови формування смушка.
     Дослідження М.П. Чирвінського мають велике практичне значення для виробництва. Він застосував навчання студентів на живих біологічних об'єктах. Підготовив і видав підручник «Загальне тваринництво» (1888 р.), який витримав чотири видання і понад 30 років був основним у закладах освіти; видав монографію «Разводимые в России породы грубошерстных овец» (1915 р.); за результатами наукових праць М.П. Чирвінського видані «Избранные сочинения» ‒ том І (1949 р.) та том ІІ (1951 р.).
     Завдячуючи професору Чирвінському М.П., на теренах вітчизняної науки з’явились науково-обґрунтовані підходи ефективної годівлі сільськогосподарських тварин та їх вирощування з метою одержання вовни, молока, м’яса і сала та інших видів продукції тваринництва.

Анатолій Угнівенко,
завідувач кафедри
технологій виробництва молока та м’яса