Студенти факультету харчових технологій подорожують кухнями народів світу

        Не секрет, що у світі існує величезне розмаїття страв і рецептів. Кожній національній кухні властиві свої власні риси: використання певних продуктів і способів їхньої обробки, посуд, у якому подається їжа, дотримання специфічних традицій і навіть ритуалів у споживанні їжі. Продукти, які складають основу кухні тієї чи іншої національності, залежать від природних особливостей та географії місцевості.

     Кухня кожного окремого народу світу – це окремі кулінарні королівства, які надзвичайно цікаво досліджувати. Кожен народ земної кулі має власні традиції, власну історію і, звичайно ж, свої особливості національної кулінарії.

Національна кухня виокремлює особливості кулінарних традицій і технологій, прийнятних для кожної країни або народу.

І саме навчальна дисципліна «Кухні народів світу» формує у студентів знання щодо історичного розвитку кулінарії, ресторанного господарства та їх перспектив у сучасних умовах, вчить культури та етнічних традицій харчування народів світу; знайомить майбутніх фахівців з сучасними технологічними концепціями виробництва основних страв та напоїв, способами подачі страв.

На перших лекційних заняттях студенти вивчали системи і типи  харчування народів світу, види кулінарної обробки сировини, історію розвитку традицій харчування та особливості національних кухонь.

     Далі ж подорожували різними країнами, вивчаючи їх національні страви.

      ^{Українські страви відомі своєю різноманітністю та високими смаковими якостями. Українська кухня нараховує сотні рецептів: борщі й пампушки, паляниці й галушки, грибна юшка, грибний соус, бануш, вареники й ковбаси печені та напої з фруктів і меду, відомі далеко за межами України.}

       Народна кухня – це така ж культурна  спадщина українського народу, як мова, література, мистецтво. Українська кухня складалася протягом віків і з давніх часів  відрізнялася різноманітністю страв, високими смаковими і поживними якостями.

Ми – окрема порода народу

Не подібна до жодного роду,

Ми в окремій колисці сповиті,

Не знайдете таких в цілім світі.

Ми – чудові, ми – вибрана раса,

Ми – земної планети окраса…

Ми   — окрема порода народу,

Не подібна до жодного роду.

     Деякі страви мають багатовікову історію, як-от, український борщ. Уже в період трипільської культури, яку сприйняли східні слов'яни, населення правобережної України вирощувало зернові культури – пшеницю, ячмінь і просо. 

      Країна, в якій змішалися мови та звичаї більше 100 національностей. Країна, в якій мирно співіснують українці та росіяни, греки і євреї, болгари та білоруси, грузини і вірмени… Степ  сходу, узбережжя двох морів, діброви центральної України, Карпатські гори і Дніпро… співуча  мова та співуча  країна. Як відображення країни – її кухня. Поетична і різноманітна, строката, але в той же час гармонійно-схожа, ситна  і легка, розкішне і повсякденне. Серед таких схожих сусідських кухонь, нашу «Рідну» відрізняє особлива популярність і популярність далеко за нашими кордонами. Може це тому, що і в Канаді, і в Аргентині, і в Ізраїлі, і в Америці, там  де тільки немає ресторанчика з оселедцем  під горілочку, де тобі  не подадуть борщу з товченим часничком, салом і пампушками? Українська кухня давно одержала поширення далеко за межами України, а деякі страви української кухні, наприклад борщі і вареники, увійшли в меню міжнародної кухні. 

     Кожному з етнографічних регіонів України властиві свої особливості кухні, зумовлені географічними умовами і національними традиціями. Так, у гірських районах Карпат переважають страви з кукурудзяного борошна, грибів, молочних продуктів: кулеша, чир, мамалиґа, банош, бринза, гуслянка, соломаха. У низинних районах готують страви з пшеничного борошна і різних овочів – галушки, вареники, гомбовці, кремзлики, пироги. У кухні поліщуків (кухня Полісся) поширені страви з картоплі та овочів: коми, деруни, зрази, холодники. Найпопулярнішим в українців є сало, яке використовують для засмажування чи затовкування рідких страв.

      Майже не було того столу в Україні, щоб обходився без вареників, млинців, голубців…

В українську теплу хату

Завітай, будь ласка, ти

Тільки в хаті українській

Покуштуєш диво з див:

Ось півмісяці у мисці,

А над ними в’ється дим,

Бо гарячі – масло тане…

Чи ж ви знаєте, що це?

Це – вареники в сметані,

Найсмачніше над усе!

Українці!  Пригадаймо,

З чим вареники в нас є?

Знає кожна господиня,

Що до столу подає.

З сиром ось жовтіють в мисці,

І з картоплею киплять…

Полюбляють українці

За столом посмакувати.

Ще з капустою наварим,

Та з грибами – пахнуть як!

Поласуємо  ми з вами,

Поласуємо – ще й як!

Ще ж із вишнями не їли,

З полуницями беріть!

Ми вареників зварили –

Оце диво на весь світ!

З м”ясом, з рибою, з горохом,

Ось ще з маком та пшоном.

Ще посидьте з нами трохи,

В нашій хаті за столом.

Є вареники у хаті –

В Україні все гаразд:

Всі – щасливі і багаті,

Щедре сонце світить в нас!

Слава хаті українській,

Слава нашій всій землі,

І вареникам у мисці, що на нашому столі!!!   

     Студенти вивчали національні особливості більшості країн світу, складали меню для туристів, показували майстер-класи приготування страв.

     В Італії не розкриють справжній секрет приготування смачної пасти, китайці не поділяться національним рецептом приготування страв з зміїного м’яса або акулячого плавника, а про французьку кухню, яка здавна вважається найбільш аристократичною в світі, і говорити не варто.

На столі було чимало –

Все до рота попадало.

А ви, друзі, не вагайтеся

Краще до нас приєднайтеся.

Тому продовжуємо подорожувати, вивчати нове, готувати та смакувати найрізноманітніші страви світу разом!!!

Іванюта Анастасія,
доцент кафедри технології
м’ясних, рибних та морепродуктів