Як сіяли софіти для Маестро ( в НУБіП відбувся концерт з нагоди 91-го дня народження Вадима КРИЩЕНКА)

01 квітня у більшості людей асоціюється із Днем сміху, або ж — Днем дурня, або Міжнародним днем веселощів на роботі. А от в Національному університеті біоресурсів і природокористування України уже багато років поспіль цей день знають як день народження народного артиста України, заслуженого працівника культури, заслуженого діяча мистецтв України, члена Національної Спілки письменників України, лауреата багатьох літературно-мистецьких премій, кавалера і повного кавалера державних нагород і найвищих нагород Української православної церкви, найвищих відзнак громадських організацій професора кафедри культурології Вадима Дмитровича КРИЩЕНКА. Знають — і щороку чекають, яка ж мистецька подія відбуватиметься на сцені університету.

Минулого року Вадим Дмитрович під час 4-годинного концерту говорив:

Невже це дев’яносто? Боже мій,

Не думалось, що пощастить дожити,

Та, пересиливши життєвий буревій,

Іще стою, хоча й громами битий.

Іще всміхаюсь завтрашньому дню,

Добра бажаю і землі і людям,

А нашій вдачі — міці та вогню,

З надією, що так воно і буде.

Цьогоріч 1 квітня — плюс один. І задовго до цього на сайті НУБіП з'явилася афіша:

Такий зірковий склад учасників концерту вразив кожного, хто бачив афішу — і запрошення на нього розійшлися задовго до визначної дати. Хвилювань моїх словами не передати, тому я надокучала артистам, аби впевнитися: вони будуть, вони зроблять так, щоб задумане дійство відбулося на одному подихові. Вельмиповажні зірки витримали мої дзвінки, відгунулися на прохання, погодилися із сюжетною лінією… Уклінна вдячніть їм за це!

І от — повна актова зала НУБіП України завмерла у чеканні. На екрані — відеоряд про життєве кредо Поета:

https://www.youtube.com/watch?v=IboJQ9Wol_A

Вадим Дмитрович вийшов на сцену під овації залу, який піднявся, зустрічаючи іменинника. Був він, як завжди, молодим, красивим, говорив з легкою ноткою гумору, тож програма розпочалася.

«Ласкаво просимо» — зазвучало у виконанні тріо «ТоНіка» і народного ансамблю пісні і танцю «Колос» імені С.А. Семеновського ( пісню на його слова у сучасній обробці попросив виконати Вадим Дмитрович).

Засяяли софіти — і засяяли зірки.

Першими були народні артисти України Дмитро і Назарій ЯРЕМЧУКИ. Усім зрозуміло, що ЯРЕМЧУК — це не просто прізвище, а ціла епоха, яка звучить у серцях українців. Назарій і Дмитро не просто продовжили справу батька — вони зберегли його світло, понесли ту саму щирість, ту саму любов до української пісні, той самий трепет перед словом і мелодією. Співаки подарували глядачам «Родину» і «Слов'янську вроду», а здавалось, що сам ЯРЕМЧУК-старший слухає і радії за те, що його сини вшановують Вадима КРИЩЕНКА.

Народна артистка України Оксана БІЛОЗІР 31 березня була у Варшаві, а 02 квітня мала бути у Львові. І можна було б поїхати з Варшави до Львова, та ні – вона спочатку приїхала в Київ привітати Вадима Дмитровича. Сам Поет каже: «Таке ставлення за гроші не купиш…» Пані Оксана, як завжди, співала, ніби розмовляла з кожним слухачем особисто — щиро і натхненно.

Його знаменита усмішка і легендарні вуса давно стали символом української естради, він уміє співати так, що зал усміхається, підспівує. Звісно, це народний артист України Павло ЗІБРОВ. Але Паво ЗІБРОВ — не лише співак, а й композитор, який 32 роки тому написав пісню на слова Вадима КРИЩЕНКА. Її він і виконав на сцені НУБіПу, — це «Дві долі». А ще — «Якщо поруч ти». І також вирушив на гастролі до Одеси.

Коли ми вже заговорили про усмішку… «Сміх продовжує життя», — кажуть українці. І якщо це правда, то герой України народний артист Анатолій ПАЛАМАРЕНКО подарував Україні тисячі років щастя і радості. Великий майстер художнього слова, людина, яка перетворила гумор на високе мистецтво, також вітав Вадима КРИЩЕНКА, читаючи і його поезію, і відомі гуморески.

Іноді життя дарує нам дивовижні поєднання талантів - коли одна людина здатна однаково впевнено тримати і скальпель хірурга, і мікрофон артиста. Саме таким є молодий співак і лікар Юрій ФУТУЙМА. Його професія — рятувати життя. Його покликання — торкатися людських сердець музикою. Минулого року Юрій вперше виступив на сцені НУБіП з авторською піснею на слова Вадима Крищенка, зараз подарував шанувальникам два твори на власну музику.

Але НУБіП має свої таланти. Від імені молодих голосів давно відому пісню «Файна» виконав старший викладач кафедри культурології Тарас КУШНІР у супроводі балетної групи народнього ансамблю пісні і танцю «Колос» ( керівник — Ольга САУРІНА).

А його вчитель — народний артист України, професор кафедри культурології Роман РУДИЙ розчулив «Котиками вербовими». Скоро ж — вербна неділя, а незабаром Великдень, день воскресіння. От якби ж він приніс ще воскресіння миру в нашій рідній Україні!

Як осягнуть твою глибінь,

Твоїх висот зорю яскраву?

Хто б не були – ми тільки тінь

Твоїх страждань й твоєї слави.

Роки твою карбують мить,

Ростуть сини під небом синім.

Ні, ні, ще треба заслужить,

Щоб нарекла своїм ти сином! — так пише Вадим КРИЩЕНКО, хоча сам, воістину, є справжнім сином України.

«Я України син» — цей твір почула зала у виконанні заслуженого артиста України, доцента кафедри культурології Віктора КАВУНА.

Але Вадим Дмитрович любить повторювати «Не біймось мовить про любов!» І артисти знову заговорили (ні, заспівали) про неї. Чудовий дует народної артистики України Світлани МИРВОДИ та відомого музиканта й громадського діяча Анатолія БАБИЧА відразу отримав назву — «Грішні і святі», як у пісні «Передзвін кохання», яку вони виконали.

Як завжди, щиро, але надзвичайно сильно звучав баритон народного артиста України Олександра ВАСИЛЕНКА. І «Пора кохань», і «Пахне сад в забутті» були зустрінуті шквалом оплесків, а емоцій додавали чудові пари із ансамблю бального танцю «Чарівність» нашого університету під керівництвом доцента кафедри культурології Світлани МАКОДИ (вони ще й з Оксаною БІЛОЗІР були на сцені).

Слова подяки отримала мистецький директор Вадима КРИЩЕНКА Інна ПАВЛЕНКО, яка вже 11 років супроводжує митця у творчості, видає його збірки і пише книги про нього, підтримує і оберігає, бо саме вона відродила загублену колись «Пахне сад в забутті» на музику Віктора ЛІСОВОЛА.

Народна артистка України Алла ПОПОВА ще раз довела, що Маестро недаремно цінує її не лише за сильний, глибокий голос, а й за проникливість, за те, що сцена — не просто робота, а служіння музиці і слухачеві. А улюблену Вадимом Дмитровичем «Пливи, пливи, мій човнику» Алла виконала у дуеті із заслуженим артистом України Олександром ЗАЙЧЕНКОМ.

Червону троянду сьогодні віддам я,

Це найдорожчий дарунок тобі,

Червона троянда – це квітка кохання,

Це спомин про зустріч, що в серці моїм...

Так, це слова іншого поета, але червона троянда для Вадима КРИЩЕНКА таки була — від неперевершеної запальної заслуженої артистки України Тетяни ПІСКАРЬОВОЇ.

А скільки вже емоцій глядяацької зали викликав дует Тетяни із народним артистом України Іво БОБУЛОМ «Берег любові»…

Іво БОБУЛ ще довго тримав зал, наповнював його своєю неймовірною енергетикою та харизмою.

Пісня возвеличувала дущі присутніх. І про це також заспівали.

«Є і нам про що згадати...

Пісне, душу возвелич!

Ой була в нас ненька мати -

Запорізька славна Січ…»

— полилося над залою у виконанні чоловічого складу Національного заслуженого академічного українського народного хору імені Григорія Верьовки.

«Наливаймо, браття, кришталеві чаші!» — закликали хлопці після того, як вельмишановний іменинник прийняв вітання від ректора НУБіП України Вадима Анатолійовича ТКАЧУКА і президента університету Станіслава Миколайовича НІКОЛАЄНКА. «Дякуємо, Вадиме Дмитровичу, що для відзначення свого дня Ви уже роками обираєте наш університет, — казали вони. Сподіваємося бачити Вас нашим професором у доброму здоров'ї ще багато літ!»

І кафедра культурології сердечно вдячна Вам, шановний Вадиме Дмитровичу, що довіряєте організовувати такі дійства, вдячна ректорату, що завжди підтримує ці ініціативи, вдячна усім зіркам української естради, що не гордують нашими запрошеннями.

Щира вдячність і вам, дорогі глядачі. Ваші оплески, Ваші усмішки, Ваша підтримка дають натхнення для нових зустрічей!