Українські дні в європарламенті: Віра Додонова учасниця Міжнародного форуму «Стійка Європа: протидія російській пропаганді та дезінформації»
17-18 грудня в Брюсселі (Королівство Бельгія) професор кафедри філософії та міжнародної комунікації Віра ДОДОНОВА мала честь долучитися до Міжнародного форуму «Стійка Європа: протидія російській пропаганді та дезінформації». Метою форуму є сприяння формуванню спільної європейської політики в протидії російській дезінформації через інтеграцію українського досвіду, зміцнення стратегічних комунікацій, підвищення інформаційної та когнітивної стійкості Європейського Союзу, захист демократичних цінностей, розбудову мережі експертів та інституцій співпраці. Серед ключових завдань форуму – аналіз російських наративів, виявлення вразливостей у суспільствах ЄС, розробка рішень у сферах політики, медіа, освіти та технологій, посилення ролі громадянського суспільства, просування стратегічного сторітелінгу та створення сталої платформи міжсекторального діалогу.
Форум було організовано Науково-дослідним інститутом українознавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Інститутом національної стійкості та безпеки і VZW Ukraine EU. Офіційним інформаційним партнером Форуму був журнал «Ambassador».
Перший день форуму носив офіційно-діловий характер. У залі засідань Європарламенту були присутні 112 учасників з 21 країни плюс декілька десятків онлайн слухачів: науковці, євродепутати, дипломати, активісти, журналісти. Принаймні третина з доєднавшихся були іноземцями, решта аудиторії представляли українські організації в Європі. Найбільше учасників було з Бельгії, Франції, Нідерландів, Польщі тощо.
Організаційно Форум складався з чотирьох тематичних панелей. Перша панель «Стратегічний сторітелінг: формування європейської стійкості на основі українського досвіду» (модератор Рена Марутян – директорка Інституту національної стійкості та безпеки, професорка КНУ імені Тараса Шевченка). Друга панель «Культура як зброя: як Росія використовує мистецтво та культурну спадщину для впливу в Європі» (модератор Наталія Кривда – професорка КНУ імені Тараса Шевченка, Голова наглядової ради Українського культурного фонду). Третя панель «Інструменти російської агресивної пропаганди в ЄС: механізми, інституції, зміст» (модератор Катерина Настоящая – заступниця голови ГО «ДІМ», завідувачка відділу філософії та геополітики НДІ українознавства КНУ імені Тараса Шевченка). Четверта панель «Українська публічна дипломатія у протидії російській пропаганді в ЄС: український бізнес, волонтерство та діаспора в Європі – формати співпраці» (модератор – Ольга Федюк – директорка з питань адвокації Maple Hope Foundationn.
У роботі Форуму взяли участь відомі українські політики та культурні діячі, високопосадовці, зокрема спікерами форуму були постійний представник України при Раді Європи М. Точицький, президент Економічно-соціального комітету Європарламенту Ш. Боланд, Голова Українського інституту національної пам'яті О. Алфьоров, заступник начальника Головного управління розвідки В. Скібіцький, генерал ГУР Д. Усов, військова, радниця заступника керівника Офісу Президента Україні, професорка В. Тітаренко, режисер, продюсер А. Різоль, заслужений артист України, військовослужбовець А. Сеітаблаєв, громадський та культурний діяч В. Троїцький та інші.
Під час роботи Форуму учасники обговорили масштаби інформаційного впливу російської федерації на європейську спільноту, а також використання росією теми мирних перемовин як інструменту дестабілізації. Всі доповіді були актуальними і цікавими, так заступник начальника ГУР МО України генерал-майор Вадим СКІБІЦЬКИЙ навів конкретні дані щодо зростання активності проросійських агентів впливу в європейському інформаційному просторі.
Доктор політичних наук, професор Л. Чупрій в доповіді «Регіональна специфіка російської пропаганди в країнах Європи та Північної Америки» наголосив на тому, що «росія посилює дезінформаційну кампанію проти країн Європи і США, акцентуючи увагу на певних регіональних особливостях країн. Так, в Польщі вона спекулює на питаннях українських біженців, зерновій проблемі, волинській трагедії, в Німеччині апелює до відчуття провини за нацистське минуле, поширюючи брехню про те, що Україна – “нацистська держава”, в Франції, Іспанії активно поширює інформацію про “велику російську культуру” і “велику росію, яку неможливо знищити”, в США активно поширюється релігійна пропаганда про переслідування християн в Україні, хоча саме російська армія зруйнувала в Україні близько 700 релігійних споруд і 512 пам’яток історико-культурної спадщини».
Директор дослідницької компанії «Актив-груп» Олександр ПОЗНІЙ підняв питання про тимчасово окуповані території і проблеми людей, які на них проживають. Не зважаючи на те, що серед останніх превалює не російська, а українська ідентичність, в масовій свідомості панує думка, що ці території Україна втратила назавжди. Про це свідчить недостатнє висвітлення цієї проблеми в медіапросторі. «За даними останніх досліджень медіадискурсу, – зазначив соціолог, – новини та публікації про тимчасово окуповані території становлять лише близько 0,3 % від понад 80 мільйонів повідомлень на рік в українському інформаційному полі. Це вражаючі й водночас тривожні цифри. Саме тому можливість говорити про тимчасово окуповані території, обговорювати реальність життя людей в умовах окупації, транслювати голоси наших респондентів на міжнародному рівні викликала в мене відчуття вдячності й професійної гордості. Важливо, що ця тема не сприймалася як «фон» чи даність, а ставала предметом живої дискусії, зацікавлення та подальшого осмислення. Переконаний, що стійка Європа неможлива без розуміння українського досвіду війни, окупації та спротиву – не лише військового, а й соціального, інформаційного та гуманітарного».
Другий день форуму носив творчо-просвітницький характер. Професорка Наталія КРИВДА прочитала лекцію на тему: «Переосмислення нації: переосмислення власної культурної історії». Лекторка розповідала про українську культуру, її роль, значення, формування і протистояння російському поневоленню; торкнулася проблеми формування української ідентичності. Саме під час дискусії я мала можливість презентувати результати соціологічного дослідження кафедри філософії та міжнародної комунікації «Українці за кордоном», виконаного в ході НДР «Міжкультурна комунікація в соціальних практиках як фактор формування цивілізаційної ідентичності українців в повоєнний період». Означена проблематика викликала інтерес авдиторії. Зокрема, Люба Любчик, Голова Всесвітньої координаційної ради з питань освіти та навчання при UWC, виразила бажання скористатися результатами фокусованого інтерв’ю в своїх наукових дослідженнях.
Лекція професорки Рени МАРУТЯН «Український стратегічний наратив: методи побудови» була продовженням попередньої тематики в контексті формування міфів і наративів, механізмів формування пропаганди та постправди.
Після лекцій розпочався творчий вечір з режисером, продюсером Андрієм РІЗОЛЄМ та заслуженим артистом України, військовослужбовцем Ахтемом СЕІТАБЛАЄВИМ.
Вони, представляючи свою асоціацію «Дивися українське», привезли серію короткометражних фільмів про війну, культуру, мистецтво. Враження від перегляду цих фільмів було величезне, всі присутні плакали. Виступ Ахтема СЕІТАБЛАЄВА. був зворушливим і натхненним. Саме мистецтво повинно бути тією м’якою культурно-дипломатичною силою, яка доносить до європейців страждання маленької української дитини, старенької бабусі, яка пережила в дитинстві війну, української жінки, котра стала ще сильнішою в умовах війни. Це більше чіпляє, ніж сухі цифри. Екзістенційні проблеми маленької людини у війні здатні мати більший вплив, ніж інформаційні довідки про хід війни. Документальне кіно, як сказав Андрій РІЗОЛЬ, «це як ходити по тонкій кризі, треба через факти донести біль, емоцію, і не перебільшити». Роль мистецтва в боротьбі з пропагандою і постправдою неоціненна. 
Міжнародний Форум мав надати відповідь: яким чином протистояти російській пропаганді? Всі учасники пропонували свої рецепти, але, на мою думку, найбільш раціональну відповідь надав професор Леонід ЧУПРІЙ. Він нагосив на необхідності застосування системного підходу на рівні держави та громадянського суспільства задля протидії російській пропаганді, треба, зокрема, розвивати освіту, медіаграмотність, критичне мислення у громадян. На міжнародному рівні потрібно посилити боротьбу проти російської пропагандистської машини, у тому числі через розробку якісних й ефективних політичних та інституційних рішень. На ,жаль, Форум був організований і проведений суто на волонтерських засадах, без фінансової підтримки Української держави. Прикро це констатувати, але доки буде така позиція у наших можновладців, доти ми будемо програвати інформаційну війну ще довго.
Характерно, що сам Форум відбувався на тлі фермерських протестів. 18 грудня в Брюсселі відбувся запланований страйк європейських аграріїв. Вони заблокували тракторами всі під’їзди до кварталу Європарламенту, у відповідь поліція виставила бар’єри і пікети. Скажу чесно, було дуже гучно, що нагадувало українські реалії. Але ми розуміли, що це санкціоновані протести, які не носять драматичного характеру. Страйкарі слухали запальну розважальну музику, пили пиво, кидали петарди. Французькі фермери ходили з прапорами вулицями Брюсселя і співали Марсельєзу. 
Все це черговий раз продемонструвало, що європейці живуть власними проблемами, і якщо постійно не нагадувати їм про російську загрозу і війну в Україні, то вони не будуть цим перейматися. Власно кажучи, наш захід і був однією з форм такого нагадування. Хотілося б, щоб цей Форум привернув увагу європейських парламентарів, медіа спільноти, громадянського суспільства до українських реалій. Нагадав європейській спільноті про справедливість, про етичні ідеали, згідно з якими зло має бути покаране, про правильне розставляння акцентів в цій війні, про те, хто винний, і які важелі мають підключати, аби відбувся факт каяття агресора.
На останок додам, що про Форум написали 8 українських медіа, зокрема було здійснено 5 прямих включень з основними медійними персонами. Як часто трапляється, велике зібрання колег порадувало приємною несподіванкою: я зустріла Анжеліку ШЕВЕЛЬ, стейкхолдера нашої аспірантської ОНП 033 – філософія, доцента кафедри філософії Сумського аграрного університету
Хочу висловити подяку керівництву НУБІП України, зокрема ректору Вадиму ТКАЧУКУ, проректору з науково-педагогічної роботи та міжнародної діяльності Олександру ЛАБЕНКУ, декану гуманітарно-педагогічного факультету Інні САВИЦЬКІЙ, завідувачці кафедри філософії та міжнародної комунікації Валентині КУЛЬТЕНКО за надану можливість долучитися до такого важливого й потужного громадсько-політичного заходу.
