Навчальна (реабілітаційна) практика здобувачів 3 курсу спеціальності «Психологія»: досвід професійного становлення

У межах підготовки майбутніх фахівців спеціальності 053 «Психологія» студенти 3 курсу пройшли навчальну (реабілітаційну) практику у провідних клінічних та реабілітаційних базах м. Києва та Київської області. Практика стала важливим етапом професійного становлення, що поєднав теоретичні знання з реальними умовами роботи психолога у сфері медичної та соціальної реабілітації.

Базами практики виступили: Київський міський центр реабілітації дітей з інвалідністю, Інклюзивно-ресурсний центр №1 Голосіївського району та Інклюзивно-ресурсний центр №7 Подільського району м. Києва, Центр нейрокогнітивної та фізичної реабілітації «Прометей», Корекційно-реабілітаційний центр «Body&Brain», Центр нейропедагогіки «Brain up», Медичний реабілітаційний центр «Аурум», КНП «Клінічний заклад з надання психіатричної допомоги КМДА», «Київська міська клінічна лікарня № 10», Лікарня «Феофанія», КНП Київської обласної ради «Обласне психіатрично-наркологічне медичне об'єднання», КНП «Васильківська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування», Київська обласна дитяча лікарня, Благодійна організація «Реабілітаційний центр «Спіріт», Громадська спілка «Реабілітаційні сили України», Товариства з обмеженою відповідальністю «Стармедіка» та «Ноомед».

Різноманітність установ дала можливість студентам ознайомитися з особливостями психологічної допомоги дітям і дорослим, пацієнтам із соматичними захворюваннями, порушеннями розвитку, наслідками травматичних подій, а також особам, які проходять комплексну фізичну та нейрокогнітивну реабілітацію.

Одним із завдань практики було ознайомлення з нормативно-правовою документацією, що регламентує діяльність психолога на базі проходження практики. Під час професійного спілкування з практичними, клінічними психологами установ студенти вивчали посадові інструкції, стандарти надання психологічної допомоги, вимоги до ведення документації, етичні принципи роботи та правила міждисциплінарної взаємодії.

Важливим етапом стало ознайомлення із системою співпраці психолога з іншими фахівцями ‒ лікарями, реабілітологами, логопедами, соціальними працівниками, педагогами. Студенти мали змогу простежити, як вибудовується командна модель допомоги, як координуються індивідуальні плани реабілітації, та яку роль у цьому процесі відіграє психолог як фахівець із психоемоційної підтримки.

Особливу увагу було приділено аналізу специфіки роботи психологів у різних типах установ. У медичних закладах акцент робився на кризовому консультуванні, підтримці пацієнтів із тяжкими діагнозами, роботі з тривожними та депресивними станами. У дитячих і реабілітаційних центрах ‒ на психокорекційній роботі, розвитку когнітивних функцій, формуванні адаптивної поведінки та роботі з батьками. Студенти опрацьовували рекомендовану літературу, переглядали професійні вебінари та порівнювали теоретичні моделі з реальною практикою.

У межах практики студенти здійснювали активне спостереження за проведенням заходів психологічної реабілітації: індивідуальних консультацій, психодіагностичних обстежень, групових занять, тренінгів, арттерапевтичних і когнітивно-поведінкових інтервенцій. Такий формат роботи дозволив глибше зрозуміти алгоритм побудови консультаційного процесу ‒ від встановлення контакту до формування рекомендацій.

Значна частина практики була присвячена аналізу методів роботи психолога: застосуванню психодіагностичних методик, технік емоційної стабілізації, методів когнітивної корекції, елементів тілесно-орієнтованих підходів, ігрової та арттерапії. Студенти навчалися визначати доцільність використання конкретних методів залежно від віку клієнта, його запиту та клінічної ситуації.

Під керівництвом психологів баз практики здобувачі освіти виконували окремі професійні завдання: допомагали у підготовці матеріалів до занять, брали участь у проведенні елементів групової роботи, здійснювали первинний збір анамнестичних даних, долучалися до реалізації індивідуальних програм реабілітації. Це сприяло розвитку відповідальності, професійної етики, навичок комунікації та рефлексії власної діяльності.

Навчальна (реабілітаційна) практика стала важливим кроком у формуванні професійної ідентичності майбутніх психологів. Студенти не лише поглибили знання щодо організації психологічної допомоги у медичних і соціальних установах, а й усвідомили значущість емпатії, толерантності, дотримання конфіденційності та етичних стандартів у роботі з вразливими категоріями клієнтів.

Отриманий досвід дозволив майбутнім фахівцям краще зрозуміти специфіку реабілітаційного процесу, важливість міждисциплінарної взаємодії та роль психолога як учасника команди допомоги. Практика стала підґрунтям для подальшого професійного розвитку, формування компетентностей та готовності до самостійної діяльності у сфері психологічної та психосоціальної реабілітації.