Досягнення молодих дослідників: підсумки конкурсу наукових робіт на кафедрі статистики та економічного аналізу

У сучасному інформаційному суспільстві достовірні дані слугують підґрунтям для прийняття ефективних управлінських рішень. У цьому контексті зростає важливість студентських наукових досліджень у галузі статистики та економічного аналізу. Вони сприяють поглибленню теоретичної підготовки, розвитку аналітичного мислення та формуванню практичних навичок використання економіко-статистичного інструментарію. Активне залучення здобувачів вищої освіти до наукової діяльності забезпечує формування компетентностей щодо здійснення комплексного аналізу ринкових процесів, використання сучасних методів прогнозування та розроблення науково обґрунтованих стратегічних рішень.

Згідно листа Міністерства освіти і науки України від 05.11.2025 р. № 1/23400-25 «Про проведення Всеукраїнської студентської олімпіади та Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з галузей знань і спеціальностей у 2025/2026 навчальному році» та наказу ректора НУБіП України від 13.02.2026 р. № 116 «Про проведення І туру Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з галузей знань і спеціальностей у 2025/2026 навчальному році» 27 березня 2026 року кафедрою статистики та економічного аналізу на базі навчально-наукової лабораторії біоеконометрики і дейтамайнінгу проведено І тур Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з напряму «Економічна аналітика і статистика».

Метою конкурсу є розвиток інтелектуального потенціалу студентської молоді, активізація науково-дослідної діяльності, стимулювання інтересу до досліджень і проєктної роботи.

Підготовка наукових робіт здобувачами вищої освіти здійснювалася на базі функціонуючих на кафедрі студентських наукових гуртків «Цифрова статистика» та «Бізнес аналітика».

Результати підготовлених наукових робіт були заслухані та обговорені на кафедрі статистики та економічного аналізу створеною комісією на чолі з завідувачем кафедри Анатолієм Дібровою. У процесі розгляду особлива увага приділялася актуальності обраної тематики, рівню наукової новизни, обґрунтованості отриманих результатів, використанню сучасного методичного інструментарію, а також практичній значущості досліджень.

Цьогоріч переможцями І туру Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт за напрямом «Економічна аналітика та статистика» стали:

1 місце – Дарина Бабенко, студентка економічного факультету, 2 курсу, 1 групи (спеціальність С1 «Економіка та міжнародні економічні відносини» С1.01. Економіка ОП «Економіка підприємства»).

Тема наукової роботи: «Економіко-статистична оцінка та прогнозування виробництва пшениці в Україні».

Науковий керівник: канд.екон.наук., доц. Алла Чухліб.

2 місце – Микита Буркацький, студент економічного факультету, 4 курсу, 2 групи (спеціальність 051 «Економіка», ОП «Міжнародна економіка»).

Тема наукової роботи: «Економіко-математичне моделювання розвитку ринку риби в Україні».

Науковий керівник: канд.екон.наук, доц. Оксана Макарчук.

Софія Кияниця, студентка економічного факультету, 2 курсу, 6 групи (спеціальність D2 «Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок», ОП «Фінанси і кредит»).

Тема наукової роботи: «Статистико-аналітичне дослідження валових зборів зернових та зернобобових культур».

Науковий керівник: канд.екон.наук, доц. Олена Симоненко.

Юлія Суховерська, студентка економічного факультету, 2 курсу, 10 групи (D7 «Торгівля», ОП «Торгівля, підприємництво та логістика»).

Тема наукової роботи: «Статистичний аналіз урожайності сої: вплив мінеральних добрив і пестицидів».

Науковий керівник: канд.екон.наук, доц. Леся Воляк.

Наукова конкурсна робота Дарини Бабенко «Економіко-статистична оцінка та прогнозування виробництва пшениці в Україні» присвячена розробці комплексного підходу до статистичного аналізу та прогнозування виробництва пшениці в Україні, що базується на поєднанні методів статистичного оцінювання, кореляційно-регресійного моделювання та інструментів прогнозування в умовах нестабільності.

Для кількісної оцінки залежності валового виробництва пшениці від рівня застосування пестицидів побудовано лінійну регресійну модель. Результати кореляційно-регресійного аналізу засвідчили наявність статистично значущого та достатньо тісного зв’язку між досліджуваними показниками.

Виявлення тенденцій урожайності та виробництва пшениці в Україні здійснено за використанням як простих методів аналізу динамічних рядів, так і побудовою лінійних та параболічних трендових моделей. Проведено статистичну варифікацію трендових моделей урожайності і валового виробництва пшениці - оцінку адекватності моделі на основі коефіцієнта детермінації та похибки апроксимації. Такий підхід забезпечує наукову обґрунтованість використання трендових моделей для аналітичної оцінки тенденцій виробництва пшениці та надійність прогнозів. Здійснено прогностичну оцінку рівня урожайності й валового виробництва пшениці на 2026 рік.

У науковій роботі Софії Кияниці було виконано статистико-аналітичне дослідження валових зборів зернових та зернобобових культур в Україні за 2023 рік, що дало змогу всебічно оцінити вплив основних факторів на виробництво зернових та зернобобових культур.

Проведений кореляційно-регресійний аналіз виявив прямий і тісний зв’язок між зібраною площею та обсягом виробництва зернових та зернобобових культур. Перевірка статистичних гіпотез підтверджує статистичну значущість коефіцієнта кореляції і адекватність моделі в цілому.

Рівень внесення мінеральних добрив також суттєво впливає на результат, модель також є адекватною і може бути використана для побудови прогнозів в аграрному виробництві.

Побудована множинна лінійна регресія з високим рівнем ймовірності моделює валові збори зернових та зернобобових культур. Аналіз t статистик свідчить про те, що рівень внесення мінеральних добрив більш суттєво впливає на результат. Це підтверджують і розраховані значення коефіцієнтів кореляції, детермінації, коефіцієнтів еластичності і β коефіцієнтів. Для проведення статистико-аналітичного дослідження валових зборів зернових та зернобобових культур в роботі використовували пакет аналізу даних в EXCEL.

Мета наукової роботи Микити Буркацького полягала в тому, щоб здійснити комплексний аналіз ринку риби в Україні. Актуальність теми було підкреслено зростанням значення рибної продукції для продовольчої безпеки, зміни споживчого попиту, імпортозалежністі, впливу угод про вільну торгівлю та регуляторів ЄС, коливання світових цін, логістичних та виробничих обмежень, конкуренції на ринку й наслідків війни, що разом потребувало системного оцінювання ризиків і можливостей для держави та бізнесу.

Микита використав модель Хольта для прогнозування обсягу добування/вилову риби в Україні. Суть її полягає у подвійному експоненційному згладжуванні та використовується для аналізу та прогнозування часових рядів із наявним трендом. Вона враховує поточний рівень показника та тенденцію його зміни, що дозволяє підвищити точність короткострокових прогнозів. За результатами моделювання, обсяг виробництва знизиться до 17,9 тис. тонн.

Водночас перспективними напрямами розвитку галузі є: активізація аквакультури, модернізація виробничих потужностей, розвиток логістики, збільшення частки продукції з високою доданою вартістю, впровадження сертифікації за міжнародними стандартами, експортна орієнтація та розширення внутрішнього споживання за рахунок інформаційних кампаній.

Наукова робота Юлії Суховерської присвячена статистичному аналізу урожайності сої в Україні та оцінці впливу ключових факторів інтенсифікації - мінеральних добрив і пестицидів. У дослідженні використано економетричну модель, яка дозволила кількісно визначити ступінь впливу цих факторів і виявити регіональні особливості виробництва. Отримані результати підтвердили наявність позитивного зв’язку між рівнем використання ресурсів і врожайністю, а також дали змогу здійснити прогнозні розрахунки.

Комісія відзначила високий рівень підготовлених наукових робіт Дарини Бабенко, Микити Буркацького, Софії Кияниці та Юлії Суховерської І туру Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з напряму «Економічна аналітика та статистика» й побажала учасникам нових наукових звершень, подальших здобутків і успіхів на обраному науковому шляху.