Андрій Бойко з Києва обирає «Психологію» у НУБіП України

Заходжу в Телеграм. Тут у мене призначена зустріч з Андрієм Бойком. Йому 17 років. Зараз він – поза межами нашої країни. Так вирішила Андрієва сім’я. Як і багато інших українців, хлопець опинився далеко від свого дому, друзів та рідних людей, але йому пощастило, адже його домівка вціліла. Однак співвітчизники, з якими він живе поруч, пережили немало. Андрій відчуває їх біль. Прагне допомогти.

• Андрію, ти вже студент столичного вишу. Закінчив перший курс. Розкажи, чи задоволений ти навчанням?
• Минулого літа моя мрія стати студентом здійснилася. Будучи школярем, я по-іншому уявляв собі студентське життя. Та я розумію, що від мене багато в чому залежить, яким буде моє навчання. Тож я зосереджуюсь на основному – на змісті навчання. А до дистанційної форми навчання я адаптувався і намагаюся відшукати у цьому позитив.
• Згодна з тобою. Маємо якнайкраще працювати в нинішніх умовах. Нам своє робити. Андрію, ти хочеш вступити ще до НУБіПу. Цікаво почути, чому саме до цього університету і на яку спеціальність.
• Я до всього намагаюся підходити зважено. Отож, заходив на сторінки українських вишів, вивчав інформацію, дивився фото та відео.
• Напевно, на сайті НУБіПу затримався надовго?
• Це дійсно так. Видно, що в університеті серйозно ставляться до інформаційної роботи. Матеріали оновлюються щодня.
• Андрію, звідки ти дізнався про НУБіП?
• Окрім того, що Ви розказали, я моніторив рейтинги українських університетів - у них НУБіП посідає високе місце. Та й взагалі, це відомий універ. Декілька моїх друзів та однокласників вступали на різні спеціальності.
• Повернімося до питання про спеціальність.
• Мене зацікавила психологія. Бачу, як потребують люди сьогодні підтримки. Також хочу з’ясувати, як пояснює наука психологія мотиви та прагне до панування.
• Останнє нині особливо актуально. Розумію твоє бажання. Андрію, ти навчаєшся в КНУТШ. Плануєш пошукати щастя також на факультеті психології у цьому університеті?
• Щодо психології, то схиляюся на користь НУБіПу. Поясню. Пам’ятаєте, у квітні ви надсилали мені поуликання на семінар з психологічної підтримки?
• Пам’ятаю. Корисна була зустріч.
• Для мене також семінар виявився і цікавим, і важливим. А викладач...
• Професор Віталій Шмаргун.
• ... так. Він говорив про важливі речі, піднімав складні теми. І якось у нього це виходило. Яке б слово підібрати?
• По- людяному.
• Так-так, по-людяному. І зрозуміло, і авторитетно водночас. Під час того семінару я багато чого особисто для себе з’ясував, заспокоївся, набув впевненості. І переконався, що професійні психологи реально допомагають людям. Я психологією цікавлюся давно, як, напевно, більшість. Але думати, що ти розумієшся на психології і дійсно бути психологом – це різні речі. Психологія – це фах, який потребує відповідального ставлення, серйозного вивчення науки. Я люблю вчитися, впевнений, що у НУБіП моє прагнення реалізується.
• Бажаю успіхів, Андрію! До зустрічі в аудиторії.
• Дякую. До зустрічі.

Ірина Сидоренко