Відділ міжнародних зв’язків

Стратегія інтернаціоналізації


Стратегія інтернаціоналізації НУБіП України реалізується в рамках стратегії розвитку "Голосіївська ініціатива – 2030"

НАПРЯМ 2. ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЯ УНІВЕРСИТЕТУ ТА СПРИЯННЯ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

  • Інтернаціоналізація вищої освіти сьогодні є одним із ключових чинників підвищення якості освіти, розвитку науки та посилення конкурентоспроможності університетів у глобальному освітньому просторі. Вона розглядається як цілеспрямований процес інтеграції міжнародного, міжкультурного та глобального виміру в місію, управління, освітні програми, наукову та інноваційну діяльність університету. Для України інтернаціоналізація стала невід’ємною складовою модернізації системи вищої освіти, інтеграції до Європейського простору вищої освіти (EHEA) та Європейського дослідницького простору (ERA), а також важливим інструментом повоєнного відновлення й посилення стійкості закладів вищої освіти.

  • Міжнародні та європейські документи (доповіді Європейського парламенту, рекомендації OECD, ініціативи EHEA та рішення Болонського процесу) акцентують, що інтернаціоналізація має охоплювати як фізичну та віртуальну мобільність, так і «інтернаціоналізацію вдома» через оновлення змісту освіти, розвиток міжкультурних компетентностей і використання цифрових технологій. У Римському та Тіранському комюніке міністри освіти країн EHEA окреслюють візію інклюзивного, інноваційного та взаємопов’язаного Європейського простору вищої освіти до 2030 року, де мобільність і інтернаціоналізація розглядаються як інструменти підвищення якості, забезпечення доступності та сприяння сталому розвитку. На національному рівні Україна послідовно інтегрує ці підходи у державну політику, розглядаючи інтернаціоналізацію як компонент державних стратегій розвитку вищої освіти, підвищення її якості та міжнародного визнання.

  • Стратегія інтернаціоналізації університету спирається на зазначені міжнародні та національні орієнтири та конкретизує їх через чотири взаємопов’язані стратегічні цілі: позиціювання та глобальна присутність; інтернаціоналізація освітнього середовища; інтернаціоналізація наукової та інноваційної діяльності; міжнародне партнерство та співробітництво. Вони відображають сучасні тренди інтернаціоналізації, які виділяють дослідники та міжнародні організації: академічні (підвищення якості освіти та науки, інтеграція міжнародних стандартів), економічні (посилення конкурентоспроможності, залучення ресурсів), культурні та соціальні (розвиток міжкультурного діалогу, громадянської відповідальності, європейської ідентичності). Запропоновані операційні цілі та завдання спрямовані на розвиток міжнародного бренду університету, розширення академічної мобільності, створення спільних освітніх програм, інтеграцію у міжнародні дослідницькі проєкти, розвиток трансферу технологій, а також на розбудову стійкої мережі міжнародних партнерств, включно з університетами, міжнародними організаціями, бізнесом та спільнотою випускників-іноземців.

  • Реалізація стратегії передбачає запровадження чіткої системи управління інтернаціоналізацією, розвиток інституційної спроможності міжнародної діяльності, професійний розвиток персоналу та удосконалення мовної компетентності здобувачів освіти й працівників університету. Важливим елементом є формування культури якості інтернаціоналізації через використання вимірюваних показників результативності, орієнтацію на принципи академічної доброчесності, інклюзивності, толерантності, поваги до прав людини та культурного різноманіття, що відповідає європейським підходам до оцінювання якості міжнародної діяльності закладів вищої освіти. У такий спосіб стратегія інтернаціоналізації університету стає інструментом не лише формального розширення міжнародних контактів, а й глибинної трансформації освітнього та наукового середовища, спрямованої на досягнення високих європейських стандартів, підсилення ролі університету в регіональному та глобальному контексті та внесок у сталий розвиток України.

▶▶ СТРАТЕГІЧНА ЦІЛЬ 2.1. ПОЗИЦІЮВАННЯ ТА ГЛОБАЛЬНА ПРИСУТНІСТЬ

Операційна ціль 2.1.1. Міжнародне визнання та бренд університету

Завдання:

1. Реалізація запланованих заходів щодо стратегічного позиціонування університету спрямована на підвищення міжнародного визнання університету та формування сильного університетського бренду;

2. Запровадити щорічний план міжнародних PR-кампаній (участь у виставках, ярмарках освіти, таргетована онлайн-реклама для іноземних абітурієнтів).

3. Створити англомовну версію сайту університету з актуальними сторінками факультетів, програм, наукових груп і сервісів для іноземців.

4. Розвивати присутність університету в міжнародних соціальних мережах (LinkedIn, Facebook, Instagram, X/Twitter, YouTube) із системним контент-планом англійською мовою, регулярними публікаціями про наукові досягнення, студентське життя та міжнародні проєкти

5. Створювати відеоконтент англійською мовою: промо-ролики університету, віртуальні тури кампусом та дослідними станціями, відеоінтерв'ю з іноземними студентами та випускниками.


Операційна ціль 2.1.2. Позиціонування в провідних світових рейтингах університетів

Завдання:

1. Визначити перелік цільових міжнародних рейтингів із зазначенням цільових позицій:

- загальні рейтинги (QS World University Rankings, Times Higher Education (THE) World University Rankings, Webometrics Ranking of World Universities, UI GreenMetric World University Ranking

- галузеві рейтинги (QS World University Rankings by Subject: Agriculture & Forestry, QS World University Rankings by Subject: Environmental Sciences, THE by Subject: Life Sciences, ARWU (Shanghai Ranking) by Subject: Agricultural Sciences

- тематичні рейтинги (THE Impact Rankings (за Цілями сталого розвитку ООН), THE Young University Rankings (за умови відповідності критеріям)

2. Провести бенчмаркінг із порівнянними аграрними та природничими університетами України та Європи для визначення реалістичних цільових показників.

3. Впровадити внутрішню систему збору та верифікації даних для рейтингів: публікації у Scopus/Web of Science та їх цитованість; частка іноземних студентів та науково-педагогічних працівників; обсяг міжнародного фінансування досліджень; співвідношення студентів до викладачів; показники працевлаштування випускників; екологічні показники (для GreenMetric). Закріпити відповідальні підрозділи та координаторів за роботу з кожним рейтингом.

4. Проводити щорічний внутрішній аудит показників, що впливають на позицію в рейтингах для внесення корективів у річні плани із визначенням відповідальних виконавців.

5. Інтегрувати рейтингові показники у систему внутрішнього оцінювання діяльності факультетів/ННІ та кафедр.

6. Забезпечити систематичне висвітлення позицій університету в рейтингах на офіційному вебсайті, у соціальних мережах та рекрутингових матеріалах. Використовувати рейтингові досягнення для посилення міжнародної репутації університету, залучення іноземних студентів та розвитку партнерств.

7. Організувати інформаційні заходи для керівників структурних підрозділів та НПП щодо методології провідних рейтингів, ключових індикаторів та шляхів їх покращення.


Операційна ціль 2.1.3. Розвиток інституційної спроможності міжнародної діяльності

Завдання:

1. Оптимізувати розподіл повноважень та взаємодію між структурними підрозділами (відділ міжнародних зв'язків, відділ міжнародних проєктів та відділ по роботі з іноземними студентами) та факультетами/ННІ для забезпечення комплексного супроводу всіх напрямів інтернаціоналізації.

2. Забезпечити безперебійну та синхронізовану з усіма структурними підрозділами роботу відділу міжнародних проєктів для комплексного супроводу проєктної та грантової діяльності (моніторинг конкурсів, консультування заявників, адміністративна підтримка реалізації проєктів, фінансова звітність, підготовка до аудитів).

3. Розробити та затвердити «Положення про реалізацію міжнародних проєктів, грантів і договорів у Національному університеті біоресурсів і природокористування України».

4. Забезпечити належний кадровий склад підрозділів ННЦ міжнародної діяльності відповідно до обсягу завдань та стратегічних пріоритетів університету.

5. Впровадити систему регулярного підвищення кваліфікації працівників у сфері міжнародної діяльності: тренінги з підготовки проєктних заявок (Horizon Europe, Erasmus+, COST, DAAD, Visegrad Fund тощо), управління грантами, організації мобільності та розвитку міжкультурної компетентності.

6. Забезпечити можливості для підвищення рівня володіння англійською мовою (до рівня B2/C1) керівниками та працівниками підрозділів, задіяних у міжнародній діяльності: корпоративні курси, компенсація міжнародної сертифікації, мовні стажування.

7. Запровадити систему менторства, в якій досвідчені учасники міжнародних проєктів надають консультаційну підтримку колегам-початківцям.

8. Запровадити систему матеріального та нематеріального стимулювання за участь у міжнародній діяльності (премії за успішне подання та реалізацію міжнародних проєктів, додаткові бали до рейтингу НПП за публікації з іноземними співавторами та участь у програмах мобільності; зменшення навчального навантаження для координаторів міжнародних проєктів на період їх активної реалізації).

9. Створити внутрішню інформаційну систему (база даних, електронна розсилка, групи у месенджерах тощо) для оперативного інформування НПП та здобувачів вищої освіти про міжнародні конкурси, гранти, стипендії та можливості мобільності.

10. Забезпечити регулярне проведення інформаційних заходів (семінари, вебінари, інфодні) щодо можливостей участі в міжнародних програмах та особливостей підготовки та подання заявок.


▶▶ СТРАТЕГІЧНА ЦІЛЬ 2.2. ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА


Операційна ціль 2.2.1. Академічна мобільність та міжнародний обмін

Завдання:

1. Розвивати партнерську мережу: поглибити співпрацю з партнерськими університетами в межах укладених угод та укласти нові та оновити чинні угоди про мобільність (Erasmus+, двосторонні угоди) з ключовими університетами-партнерами, забезпечивши збалансоване географічне покриття (ЄС, Північна Америка, Азія), розширити участь університету в програмах Erasmus+ KA131 (мобільність у межах програмних країн) та KA171 (мобільність з партнерськими країнами).

2. Систематично формувати та оприлюднювати можливості мобільностей для студентів, аспірантів, НПП та адміністративного персоналу із зазначенням термінів, вимог та умов фінансування.

3. Забезпечити комплексний супровід учасників мобільності до виїзду (інформаційні сесії, мовна та міжкультурна підготовка), під час мобільності (координація з приймаючим закладом, оперативна комунікація), після повернення (визнання результатів, інтеграція досвіду).

4. Впровадити прозору процедуру конкурсного відбору учасників мобільності з чіткими критеріями оцінювання та відбору.

5. Розвивати програми віртуальної мобільності: спільні онлайн-курси, COIL-проєкти (Collaborative Online International Learning), віртуальні обміни з університетами-партнерами.


Операційна ціль 2.2.2. Спільні та подвійні програми навчання

Завдання:

1. Ідентифікувати пріоритетні освітні програми й закордонних партнерів для розробки спільних/подвійних програм на рівнях бакалавра, магістра та PhD.

2. Розробити спільні навчальні плани (із визначенням розподілу кредитів ECTS між партнерами; механізмів взаємного визнання результатів навчання; вимог до вступу та критеріїв відбору; мови викладання та мовних вимог).

3. Організувати промокампанію спільних/подвійних програм для українських та іноземних абітурієнтів.

4. Впровадити систему моніторингу якості та результативності спільних/подвійних програм: відстеження успішності студентів, працевлаштування випускників, задоволеність учасників.


Операційна ціль 2.2.3. Міжнародна акредитація освітніх програм

Завдання:

1. Визначити пріоритетні освітні програми для міжнародної акредитації з урахуванням профілю НУБіП, міжнародного попиту та наявності ресурсів.

2. Визначити цільові міжнародні акредитаційні агенції відповідно до галузевої специфіки програм: аграрні науки та продовольство (EAEVE, IFT, ISEKI-Food Association), природничі науки та довкілля (IUCN, EFMD/EPAS), інженерні та технічні (EUR-ACE, ASIIN (для інженерних та природничих наук), універсальні агенції (FIBAA, ACQUIN, AQAS) та інші.

3. Провести аналіз прогалин між вимогами цільових акредитаційних агенцій та поточними освітніми програмами (навчальні плани, результати навчання, кадрове забезпечення, матеріальна база, система забезпечення якості тощо).

4. Розробити та затвердити плани вдосконалення програм із визначенням конкретних заходів, термінів, відповідальних та необхідних ресурсів.

5. Забезпечити підвищення кваліфікації НПП та адміністративного персоналу щодо вимог міжнародної акредитації та підготовки документації.

Супроводжувати підготовку звітів із відповідно до вимог акредитаційних агенцій та візитів експертів.


Операційна ціль 2.2.4. Поліпшення мовної компетенції учасників освітнього процесу

Завдання:

1. Організувати системні курси іноземних мов (насамперед англійської) для студентів усіх рівнів вищої освіти з диференціацією за початковим рівнем (A2–B1, B1–B2, B2–C1).

2. Запровадити вимоги щодо мінімального рівня володіння англійською мовою на рівні B1 для магістрів на момент завершення навчання та B2 для аспірантів/докторантів, на рівні B2 для НПП, які викладають дисципліни англійською мовою.

3. Збільшити частку навчальних дисциплін, що викладаються англійською мовою, на пріоритетних освітніх програмах.

4. Стимулювати НПП до підвищення мовної компетентності та отримання міжнародних мовних сертифікатів (IELTS, TOEFL, Cambridge) шляхом надання переваги при відборі на мобільність, преміювання або надбавки за викладання англійською.


▶▶ СТРАТЕГІЧНА ЦІЛЬ 2.3. ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЯ НАУКОВОЇ ТА ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ


Операційна ціль 2.3.1. Участь у міжнародних дослідницьких проєктах

Завдання:

1. Сформувати перелік пріоритетних міжнародних програм відповідно до профілю університету: програми ЄС (Horizon Europe, LIFE, Digital Europe Programme, Erasmus+, COST Actions, Marie Skłodowska-Curie Actions (MSCA), регіональні та двосторонні програми (Interreg NEXT, Visegrad Fund, DAAD, швейцарську програми SNSF, SDC та інші), а також програм міжнародних організацій (FAO, CGIAR, IUFRO, UNEP), та інші.

2. Розробити інституційну стратегію участі у Horizon Europe із визначенням пріоритетних тематичних напрямів, цільових типів проєктів та ролей (координатор/партнер).

3. Проводити регулярні тренінги з підготовки проєктних заявок для НПП та науковців.

4. Створити систему менторства та попереднього рецензування проєктних заявок із залученням досвідчених грантоотримувачів та зовнішніх експертів.

5. Забезпечити доступ до інформаційних ресурсів: Funding & Tenders Portal, CORDIS, бази успішних заявок, тематичні розсилки.

6. Заохочувати створення міжнародних консорціумів із провідними університетами та дослідницькими організаціями.

7. Запровадити систему стимулювання за успішне залучення грантового фінансування шляхом преміювання, зменшення навантаження для керівників проєктів, врахування до рейтингу НПП.

8. Розвивати співпрацю з Національними контактними пунктами (NCP) України та країн-партнерів для пошуку можливостей та партнерів.

9. Забезпечити адміністративний та фінансовий супровід реалізації проєктів, включаючи юридичну експертизу договорів, бухгалтерський облік, звітність.


Операційна ціль 2.3.2. Міжнародні наукові публікації та індексація в базах даних

Завдання:

1. Запровадити інституційну політику публікування в журналах, що індексуються у Scopus, Web of Science та інших міжнародних наукометричних базах (включаючи пріоритет публікацій у журналах Scopus/Web of Science (Q1–Q3), уникнення хижацьких видань, вимоги щодо афіліації та коректного зазначення НУБіП, принципи Open Access публікування).

2. Забезпечити консультування щодо вибору журналів, уникнення хижацьких видань, підготовки та оформлення рукописів англійською мовою, процедур рецензування та відповідей рецензентам, етики публікування та запобігання плагіату.

3. Забезпечити реєстрацію та актуалізацію профілів НПП у міжнародних системах ідентифікації: ORCID, Scopus Author ID, Web of Science ResearcherID.

4. Створити систему стимулювання за публікації у виданнях Q1–Q2 (премії, підвищення рейтингу НПП).


Операційна ціль 2.3.3. Міжнародний трансфер технологій та інновацій

Завдання:

1. Розробити інституційну політику управління інтелектуальною власністю відповідно до рекомендацій ЄС (Code of Practice on the management of intellectual assets).

2. Створити механізм трансферу технологій із фокусом на патентування та захист інтелектуальної власності на міжнародному рівні, пошук міжнародних партнерів для комерціалізації, супроводу ліцензійних угод та spin-off компаній.

3. Забезпечити участь університету у міжнародних виставках інновацій, технологічних ярмарках та брокерських заходах (Agritechnica (Німеччина), SIMA (Франція), EIT Food events, Enterprise Europe Network (EEN) brokerage events і ін.).

4. Просувати патенти, ноу-хау та технології НУБіП для ліцензування іноземним компаніям та організаціям, зокрема у сферах: насінництво, агротехнології, переробка біоресурсів, лісове господарство.

5. Укладати угоди про науково-технічне співробітництво з міжнародними компаніями агросектору (Bayer, Syngenta, John Deere, CLAAS тощо).

6. Залучати міжнародний бізнес до співфінансування досліджень, створення спільних лабораторій та центрів компетенцій.


Операційна ціль 2.3.4. Спільні дослідницькі центри та лабораторії

Завдання:

1. Ідентифікувати стратегічних партнерів для створення спільних лабораторій і центрів.

2. Визначити пріоритетні тематичні напрями для спільних структур відповідно до профілю НУБіП (агробіотехнології та селекція, харчова безпека та якість, кліматично-розумне сільське господарство, сталове лісове господарство та біоекономіка, охорона біорізноманіття та екосистемні послуги).

3. Підготувати дорожні карти створення спільних структур (правовий статус, фінансування, управління).

4. Інтегрувати дослідні станції НУБіП (Боярська ЛДС, агробіостанції тощо) у міжнародні дослідницькі мережі та програми довготривалого моніторингу.

5. Залучати міжнародні гранти для оснащення лабораторій.

6. Розвивати віртуальні дослідницькі інфраструктури такі як спільні бази даних, хмарні обчислювальні ресурси, платформи для колаборації.


▶▶ СТРАТЕГІЧНА ЦІЛЬ 2.4. МІЖНАРОДНЕ ПАРТНЕРСТВО ТА СПІВРОБІТНИЦТВО


Операційна ціль 2.4.1. Підписання нових угод з університетами-партнерами

Завдання:

1. Розробити критерії відбору пріоритетних інституцій-партнерів (рейтинг, наукові пріоритети, географія, мовні вимоги)

2. Провести аудит існуючих угод та класифікувати їх за рівнем активності на активні (регулярна мобільність, спільні проєкти/публікації), перспективні (потенціал для активізації), неактивні (відсутність діяльності понад 3 роки) для формування планів співпраці. Розробити процедуру активізації «сплячих» угод або їх коректного завершення.

3. Формувати щорічні плани візитів/онлайн зустрічей із потенційними партнерами.

4. Забезпечити координацію між факультетами щодо ініціювання і супроводу угод.

5. Створити онлайн-базу даних угод із відкритим доступом для НПП та студентів, що містить інформацію про партнера, тип угоди (рамкові угоди, угоди про академічну мобільність, угоди про спільні/подвійні освітні програми, про наукове співробітництво, про обмін персоналом та стажування), термін дії та контактних осіб.


Операційна ціль 2.4.2. Членство у міжнародних організаціях та освітньо-наукових мережах

Завдання:

1. Аактивне членство у міжнародних організаціях та освітньо-наукових мережах (наприклад, у рамках Європейської асоціації університетів (EUA), Міжнародної асоціації університетів (IAU), Асоціації європейських університетів наук про життя (ICA), тематичних мереж тощо), що спрятиме інтернаціоналізації НПП та нарощення мережі наукової та освітньої співпраці.

2. Забезпечити регулярну участь представників університету в заходах цих організацій (конференції, робочі групи).

3. Номінувати представників НУБіП до керівних органів та робочих груп міжнародних організацій для підвищення видимості університету.

4. Впровадити механізми «трансферу знань» з цих мереж до внутрішніх політик та практик університету


Операційна ціль 2.4.3. Співпраця з посольствами, міжнародними бізнес-структурами та спільнотою випускників-іноземців

Завдання:

1. Створити та регулярно оновлювати базу даних контактів посольств та консульств в Україні (насамперед країн-партнерів), культурних центрів та інститутів (наприклад British Council, Institut Français тощо), представництв міжнародних організацій (FAO, UNDP, GIZ, Swiss Cooperation Office), бізнес-асоціацій, релевантних для університету.

2. Організовувати спільні заходи (дні кар’єри, бізнес-форуми, культурні події) за участю посольств і міжнародного бізнесу.

3. Створити платформу/асоціацію випускників-іноземців (онлайн-спільнота, регулярні зустрічі).

4. Залучати випускників-іноземців, як амбасадорів бренду університету у їхніх країнах.


ПОКАЗНИКИ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЧНИХ ЦІЛЕЙ НАПРЯМУ 2

  1. Повнота англомовної версії вебсайту – 100% ключових сторінок.

  2. Кількість підписників у міжнародних соцмережах (LinkedIn, Facebook, Instagram) – +15% щорічно.

  3. Кількість публікацій про НУБіП у міжнародних медіа на рік – не менше 5.

  4. Входження до глобальних рейтингів (QS, THE, Webometrics) – Топ-1501.

  5. Участь у THE Impact Rankings – не менше 3 SDGs.

  6. Частка НПП, задіяних у міжнародній діяльності – не менше 10% від штатної кількості.

  7. Кількість НПП, що пройшли тренінги з міжнародних грантів/проєктів на рік – не менше 100.

  8. Кількість вихідних студентських мобільностей на рік – +5% щорічно.

  9. Кількість мобільностей НПП (викладання + навчання) на рік – не менше 35.

  10. Кількість активних угод про академічну мобільність – не менше 50.

  11. Кількість діючих спільних/подвійних освітніх програм – не менше 5.

  12. Кількість освітніх програм із міжнародною акредитацією – не менше 3.

  13. Кількість освітніх програм, доступних англійською мовою – не менше 1 на факультет/ННІ.

  14. Кількість дисциплін, що викладаються англійською мовою – +10%.

  15. Кількість поданих заявок на міжнародні проєкти – не менше 100 заявок на рік.

  16. Кількість отриманих (виграних) міжнародних проєктів на рік – не менше 5.

  17. Кількість проєктів Horizon Europe (виграних) – не менше 2.

  18. Кількість публікацій Scopus/Web of Science на рік – не менше 1000 на рік.

  19. Кількість спільних публікацій з іноземними співавторами на рік – +10% щорічно.

  20. Кількість угод з трансферу технологій з іноземними партнерами – не менше 1.

  21. Кількість угод про співпрацю з міжнародними компаніями – не менше 5.

  22. Кількість створених спільних міжнародних дослідницьких центрів/лабораторій – не менше 2.

  23. Кількість дослідних станцій НУБіП інтегрованих в міжнародні мережі, або які співпрацюють з міжнародними інституціями – не менше 2.

  24. Кількість міжнародних літніх/зимових шкіл на рік – не менше 2.

  25. Загальна кількість чинних міжнародних угод про співпрацю – не менше 100.

  26. Кількість нових угод на рік – не менше 10.

  27. Частка активних угод (з реальною мобільністю/проєктами/заходами) – не менше 70%.

  28. Географічне покриття (кількість країн-партнерів) – не менше 35.

  29. Членство у профільних аграрних мережах (ICA, ELLS, CASEE, IUFRO).

  30. Кількість спільних заходів із посольствами та міжнародним бізнесом на рік – не менше 5.

  31. Кількість зареєстрованих учасників у спільноті випускників-іноземців – не менше 100.