«А сорочка мамина біла-біла…» ( 19 травня – Всесвітній день вишиванки)

 Україно моя, вишиванко,
Ти мій біль, моя мука і доля;
Я без тебе -  як день без світанку,
Я без тебе, як жайвір без поля…

           Так, Україну без вишиванки уявити не можна, бо вона – її унікальний код і символ. Два кольори маминої вишиванки довгі роки, від народження до тризни, супроводжували українських дочок і синів, про це ж – вічні «Два кольори»:             Пісня пронизує душу… А вишиванка продовжує надихати. Ось так, студентка агробіологічного факультету Любов Тхорик, яка пишається вишиванкою від прабабусі, написала вірша про свій оберіг:  Росте калина під вікномКущем розлогим та квітучим,І на сорочці розквіта моїй,Що прабабуся присвятила внучці. І хоч старенькою бабуня вже була,Та шила й говорила: "мушу,Щоб встигнути правнучці дорогій,Щоб ця сорочка зігрівала її душу». Минають дні, проходять і літа,Та доля предків в пам’яті жива.А вишиванка, як надійний талісман,Дарує щастя й захищає від оман.             Першокурсниця механіко-технологічного факультету Надія Кравець має улюблену поезію про вишиванку (авторкою її є Надія Красоткіна):   А українська вишиванка — диво,У ній народу код, його душі.І кожному в ній зручно і красиво,Вдягнути ж вишиванку поспіши.І гордо йди у ній по цілім світі,Та мовою своєю розмовляй!І хай сміється сонечко в зеніті —Ти рідного свого не забувай!Бо в ньому все — ліс, гори і долина,І річечка, й маленьке джерельце,Твій рідний край, чарівна Україна,І мати, й батько — пам’ятай про це!І хліб на вишиванім рушникові,І пісня, що до серця пролягла,І краєвиди навкруги чудові,І стежка, що у Всесвіт повела.Вдягни свою чудову вишиванку,Відчуй в ній ласку і душі тепло,І чистий ранок в ніжному серпанку,І те, як добре з мамою було              А далі - фото наших воїнів-захисників, серед яких і студент-першокурсник механіко-технологічного факультету. Вони зробили це фото спеціально для нас.       Вишиванка – символ, який зберігає коріння народу, його ідентичність, розуміння себе. Це наша історія, міфологія, релігія, давнє мистецтво наших предків, душа нашого народу, - вважають хлопці.       Вишиванка символізує зв'язок поколінь та пробуджує благородні почуття в серці кожного українця, - вважають учасники художньої студії «Голосіївська палітра», студенти агробіологічного факультету брати Тарас і Назар Дмитренки:        А першокурсник МТФ Максим Козаренко каже, що Україну навіть уявити боязно без вишиванки, бо вона існувала споконвіків, і до сьогодні є актуальним зразком культури:         Способом висловлення гордості того, що ти -  українець, зразком цінування споконвічних традицій називає вишиванку одногрупник Максима Юрій Ткачук:         Майбутні агроінженери Анастасія Браженко і Максим Гречуха розуміють, що вишиванка – не лише символ здоров'я та краси, щасливої долі й родової пам'яті, порядності й чесності та любові, а й святий символ, на зразок прапора:         А Вадим Підвисоцький стверджує, що у вишиванках ходять «круті пацани»:         Вишиванку як символ єдності українського народу та увіковічення нашої історії носить Андрій Пархомчук ( АІ-2103):         Гідним і хоробрим відчуває себе у вишиванці Антон Грантовський ( АІ-2103) :         Заради продовження традицій предків, поваги до них одягає вишиванку Богдан Донченко (АІ-2101):         Фото першокурсниці АБФ Єлизавети Видиборець доводить, що  вишиванка – справжній символ краси та національної ідентичності :         А завершує онлайн-флешмоб вишиванок Дмитро Сідолака, студент механіко-технологічного факультету. Ходиш у вишиванці- будеш здоровим, красивим і міцним:    Україно моя, вишиванко,Ти тернова моя голубінь,Хай святиться навік світлий ранокІ серпневого дня височінь !      
 З Днем вишиванки нас!
 Ірина Майданюк,  завідувач кафедри культурології